31. Використання комп’ютера в навчальному процесі

Персональний комп'ютер - універсальний повчальний засіб, який може бути з успіхом використаний на самих різних по змісту і організації учбових і позаучбових заняттях. При цьому він вписується в рамки традиційного навчання з широким користуванням всього арсеналу засобів навчання. ПК може сприяти активному включенню учащихся в учбовий процес, пидтримувати інтерес, сприяти розумінню і запам'ятовуванню навчального матеріалу.

Мова програмування повинна бути зручною для опису умови і аналізу задачі, планування її рішення, включаючи співставлення програми, щоб рішення задач за допомогою комп’ютера, з одного боку, сприяло розвитку мислення, а з іншої - не викликало додаткових труднощів. Мова повинна бути зручною для спілкування людини з комп'ютером.

Якщо комп'ютер використовується тільки як засіб учбової діяльності, то його функції мало чим відрізняються від тих, які він виконує в рамках інших видів діяльності. Можливості застосування значні: від довідкової системи до засобу моделювання деяких ситуацій.

Виконання функції навчання – найбільш вагома характеристика застосування комп'ютера в навчанні.

Задачі застосування комп'ютера в навчанні:

1) забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання;

2) забезпечення індивідуалізації учбового процесу;

3) підвищення наочності учбового процесу;

4) пошук інформації з найширших джерел;

5) моделювання процесів або явищ, що вивчаються;

6) організація колективної і групової роботи.

По меті і задачах повчальні комп'ютерні програми діляться на ілюструючі, консультуючі, програми-тренажери, програми повчального контролю, операційні середовища.

Одні з них призначені для закріплення знань і умінь, інші орієнтовані на засвоєння нових понять. Є навчаючі програми, які дозволяють учням стати опосередковано учасниками відкриттів, композиторами або художниками, великими можливостями володіють програми, які реалізують проблемне навчання. В трудовому і професійному спілкуванні особливо корисні програми, що моделюють і аналізують конкретні ситуації, оскільки вони сприяють формуванню уміння ухвалювати рішення в різних обставинах.

Ігрові програми сприяють формуванню мотивації навчання, стимулюють ініціативу і творче мислення, розвивають уміння спільно діяти, підпорядковувати свої інтереси загальній меті. Гра дозволяє вийти за рамки певного учбового предмету, спонукаючи учащихся до придбання знань в суміжних областях і практичній діяльності.

Нерідко в одній програмі з'єднуються декілька режимів (навчання, тренування, контроль). Працюючи в режимі навчання, програма виводить на екран дисплея учбову інформацію, задає питання на розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь невірна, машина або підказує, як знайти правильну відповідь, або дає відповідь і задає нове питання. В режимі тренажера виводяться тільки тексти питань, при помилковій відповіді йде коментар; результати відповідей не запам'ятовуються, час їх обдумування не обмежується. В режимі контролю варіанти завдань підбираються комп'ютером, час обдумування обмежується, результати відповідей фіксуються, при помилці дається правильна відповідь і коментар. По закінченні виводиться список тем, по яких була допущена помилка і які потрібно повторити, ставиться відмітка.

Таким чином, комп'ютер в учбовому процесі виконує декілька функцій: служить засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня і надає йому нові пізнавальні можливості.

Способи використовування комп'ютера як засібу навчання різні: це і робота всім класом і групами, і індивідуальна робота. Перераховані способи обумовлені не тільки наявністю або браком достатньої кількості апаратних засобів, але і дидактичною метою. Так, якщо в класі є тільки комп'ютер вчителя або якщо вчитель ставить перед собою задачу організації колективної роботи по пошуку рішення задач, постановки проблеми і т. д., він організовує роботу класу на основі вчительського комп'ютера. Такий підхід у ряді випадків виявляється навіть більш продуктивним, ніж індивідуальна робота учащихся з комп'ютером.

В педагогічному процесі вибір способу використовування комп'ютера стоїть в прямій залежності від дидактичної задачі.

Основні аспекти, якими треба керуватися при аналізі повчальної комп'ютерної програми і її застосуванні:

психологічний - як вплине дана програма на мотивацію навчання, на відношення до предмету, підвищить або понизить інтерес до нього, чи не виникне в учнів невіра в свої сили через важкі, незрозуміло сформульовані або нетрадиційні вимоги, що пред'являються машиною;

педагогічний - наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу і сприяє виробленню правильних уявлень, що вчаться, про навколишній світ;

методичний - чи сприяє програма кращому засвоєнню матеріалу, чи виправданий вибір пропонованих учню завдань, чи правильно методично подається матеріал;

організаційний - чи раціонально спланували уроки із застосуванням комп'ютера і нових інформаційних технологій, чи достатньо учням надається машинного часу для виконання самостійних робіт.

Комп'ютери в навчанні слід використовувати тільки тоді, коли вони забезпечують отримання знань, які неможливо і достатньо складно отримати при безкомп’терних технологіях. Але дуже важливо навчання будувати так, щоб учень розумів, що задачу вирішує він, а не машина, що тільки він несе відповідальність за наслідки ухваленого рішення. Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо в кінці уроку знищуються плоди їх праці, тому необхідно використовувати виконану ними роботу на уроках при створенні програмних продуктів або розробці методичних матеріалів.

Найціннішими в учбовому процесі опиняються програмні засоби без однозначної логіки дій, жорстких розпоряджень, засобу, надаючи учню свободу вибору того або іншого способу вивчення матеріалу, раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги при виникненні утруднень.

Зі всіх видів ТСО, вживаних до теперішнього часу, тільки комп'ютер вирішує такі проблеми, як:

а) адаптивність учбового матеріалу (залежно від індивідуальних особливостейучащихся);

б)багатотермінальність (одночасна робота групи користувачів);

в) інтерактивність (взаємодія ТСО і щоучащихся, імітуюче до певної міри природне спілкування);

г) підконтрольність індивідуальної роботи учащихся в неаудиторний час.

Комп'ютери багато в чому здатні вирішувати ті ж методичні задачі, що і традиційні ТСО. Але в умовах комп'ютерного навчання це робиться на більш могутній, досконалій і швидкодійній техніці. Комп'ютер реалізує навчання в діалоговому (ТСО - що вчиться) режимі. Комп'ютеризовані учбові матеріали (учбові комп'ютерні програми) здатні повніше і глибше адаптуватися до індивідуальних особливостей учащихся.

Це обумовлено специфікою комп'ютера як нового вигляду ТСО, яка полягає в наступному.

1. Значний об'єм пам'яті сучасних комп'ютерів, що дозволяє берегти і оперативно використовувати великі масиви учбової інформації (формулювання завдань, тексти, вправи, приклади і зразки, довідкову - коректуючу і консультуючу - інформацію, різноманітні ремарки - реакції на ті або інші дії учащихся).

2. Висока швидкодія комп'ютера (сотні тисяч операцій в секунду). Це дозволяє значно підвищити реактивність даного виду ТСО.В середньому швидкість реакції ЄВМ на запит чи відповідь учащогося складає 1 – 3 секунди.