- •1. Формаційний та цивілізаційний підходи до історії розвитку людського суспільства
- •2. Предмет, методи дослідження економічних процесів. Система економічних категорій
- •3. Становлення і генеза економічної історії як науки
- •2. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу
- •3. Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу
- •Особливості східного, античного та класичного рабства.
- •Причини занепаду рабовласницького суспільства.
- •2. Соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя
- •3. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи
- •1. Шляхи формування, форми і типи земельної власності в добу Середньовіччя.
- •2. Загальні риси феодального господарства.
- •7. Риси, характер європейської торгівлі в середні віки, її головні шляхи і райони.
- •8. Процес утворення національних ринків.
- •1. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів
- •2. Основні фактори становлення індустріального суспільства.
- •3. Особливості генези індустріального суспільства провідних країн світу
- •5. Первісне нагромадження капіталу, його джерела, методи та наслідки.
- •Промислові перевороти в провідних країнах світу
- •Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки.
- •Особливості промислового перевороту у Франції.
- •Особливості промислового перевороту в Німеччині.
- •Промисловий переворот у сша
- •Економічне піднесення сша та Німеччини
- •Основні фактори промислового відставання Англії та Франції
- •Становлення індустріального суспільства в Японії
- •Здобутки науки і техніки в останній третині хіх ст..
- •Економічні наслідки першої світової війни
- •Світова економічна криза 1929–1933 pp.
- •Господарство розвинутих країн світу у 20-х роках
- •Господарство розвинутих країн світу у 30-х роках
- •Економіка провідних країн в роки другої світової війни
- •Передумови та наслідки прискореного розвитку Німеччини та Японії
- •Динаміка та структурні зміни світового господарського розвитку другої половини XX – початку ххі ст.
- •“Спільний ринок” – Європейський Союз
- •Господарство країн з перехідною економікою
- •Країни, що розвиваються
- •Нові індустріальні країни
2. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу
До країн Стародавнього Сходу відносяться Стародавній Єгипет, державні утворення Межиріччя (Шумер, Ур, Вавилонське царство), Стародавня Індія, Китай та інші. Господарство перших цивілізацій в історії людства мало багато спільних рис, разом з тим відзначалося певними особливостями, що відрізняли їх від країн античного світу (Стародавня Греція та Рим).
Єгипет
Країни Стародавнього Сходу були розташовані у вигідних географічних та кліматичних умовах, що сприяло інтенсивному розвитку землеробства на землях долини річки Ніл у Єгипті. Найбільшим господарським досягненням єгиптян стала зрошувальна система землеробства, яка перетворила Єгипет у могутню централізовану державу. Стародавні єгиптяни навчилися виплавляти бронзові вироби, виробляти тонке лляне полотно, прикраси з золота і срібла. Особливо високого рівня розвитку досягли обробка каменю і будівельна справа, свідченням чого є єгипетські піраміди які збереглися до наших днів. Оскільки на півночі Єгипту переважало тваринництво, а на півдні землеробство, то між цими регіонами велася жвава торгівля. Єгипетські купці торгували зерном, золотом, сріблом, міддю, оловом, шкурами, слоновою кісткою, деревиною. У країні існували невільничі ринки, де вільно купували і продавали рабів.
Державні утворення Межиріччя (Месопотамії).
У долинах рік Тигр і Євфрат жителі успішно займалися землеробством, споруджували греблі, канали. Найпоширеніші с/г культури – ячмінь, просо, льон, горох, цибуля, часник, огірки, виноград, яблуні. Зростання сільськогосподарського виробництва стимулювало розвиток ремесел і торгівлі. З ремісничих професій поширеними були каменярі, теслярі, ковалі, металурги, пекарі. У часи існування могутнього централізованого Вавилонського царства значного розвитку набула зовнішня та внутрішня торгівля. Вавилонські купці вивозили фініки, інжир, зерно, вовну, ремісничі вироби, а ввозили рабів, предмети розкоші, ліс, метали, камінь.
Стародавній Китай та Індія.
Основні види господарської діяльності – високого рівня землеробство та тваринництво.Землероби збирали по два рази в рік урожаї бавовни, цукрової тростини, рису, пшениці, проса, льону та інших культур. Високого рівня розвитку досягли ремесла – ковальство, ткацтво, гончарство, ювелірна справа тощо. Бурхливо розвивалася торгівля, яка мала регіональну спеціалізацію. Для суспільно-економічного устрою країн Стародавнього Сходу характерним було так зване східне рабство. Особливість його полягає у тому, що основною продуктивною силою суспільства тут були селяни-общинники, землероби, а також вільні ремісники. Раби становили незначний відсоток населення, належали в основному державі, використовувались як домашня прислуга в господарствах царів, деспотів, численних чиновників, при храмах. Рабів використовували також на будівництві пірамід, храмів, доріг, палаців, іригаційних споруд. Лише частково рабська праця використовувалася для обробітку землі, як правило, в системі царського і храмового господарства. Головними джерелами рабства були війни, піратство, заборгованість селян общинам.
Отже, в країнах Стародавнього Сходу рабство мало патріархальний характер, сільська община була домінуючою в економіці цих країн.