- •Методи економічного дослідження. Поняття макро- та мікроекономіка.
- •Головні ідеї та політика меркантилізму. Класична політекономія: ідеї фізіократів та теоретичні основи ринкової економіки. Марксизм.
- •Сучасні тенденції розвитку соціально-економічних потреб. Соціально-необхідний рівень задоволення економічних потреб.
- •Економічні інтереси: сутність, види та роль у розвитку суспільства. Взаємодія та протиріччя економічних інтересів. Форми розв'язання суперечностей.
- •Відносини власності та їх структура. Типи, форми та види власності. Плюралізм форм власності в сучасній ринковій економіці. Закон України «Про власність».
- •Роздержавлення та приватизація. Програма приватизації на поточний рік.
- •Економічна система сучасної України: напрями та проблеми реформування.
- •11. Економічна система сучасної України: напрями та проблеми реформування.
- •13. Ресурси та фактори суспільного виробництва
- •15. Економічні та соціальні показники ефективності суспільного виробництва.
- •16. Натуральне та товарне господарство
- •17. Товар та його властивості
- •18. Теорії вартості та ціни товару
- •19.Закон вартості і його роль у розвитку товарного виробництва.
- •Еластичність попиту та пропозиції за ціною.
- •Теоретичні концепції виникнення та природа грошей. Функції грошей та їх реалізація в сучасній ринковій економіці.
- •22.Закони грошового обігу. Рівновага грошової та товарної мас.
- •23.Поняття та типи грошових систем. Заходи щодо стабілізації грошових систем.
- •24.Ринок: сутність, види та функції. Головні фактори ринкового саморегулювання. Інфраструктура ринку. Тіньова економіка України.
- •26. Кругооборот промислового капіталу, його стадії та функціональні форми.
- •27.Основний капітал (основні фонди) та показники його ефективного використання. Знос та амортизація основного капіталу.
- •28.Оборотний капітал та фонди обігу. Показники ефективності використання оборотного капіталу.
- •29.Час обороту капіталу та його складові.
- •30.Витрати виробництва.
- •31.Прибуток підприємства. Норма прибутку.
- •32.Ринок товарів. Оптова та роздрібна торгівля.
- •33.Кредит: необхідність, сутність та функції. Форми та види кредиту.
- •Банківська система України. Функції банків. Операції банків. Банківський прибуток.
- •35. Цінні папери та їх види.
- •37/ Позитивні та негативні риси монополії та її регулювання.
- •38/ Сутність конкуренції та її функції. Економічний закон конкуренції.
- •41. Досконала та недосконала конкуренція.
- •42. Монополія та конкуренція: моделі сучасного ринку.
- •43. Земля як об'єкт економічних відносин. Земельна рента.
- •44. Причина та умови виникнення диференційної ренти і. Види диференційної ренти і.
- •45. Причина та умови виникнення диференційної ренти іі.
- •Абсолютна та монопольна рента. Плата за землю та ціна землі.
- •47. Доходи населення: структура та показники. Принципи розподілу доходів у суспільстві.
- •Розміру номінальної зарплати
- •Розміру податків
- •Валюта та її типи. Валютний курс та його роль в економіці.
- •Предмет та функції макроекономіки. Методи макроекономічного аналізу.
- •Економічна система як об’єкт макроекономіки, її елементи. Типи економічних систем.
- •Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія. Модель економічного кругообігу в умовах чистого ринку та змішаної економіки.
- •58.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп та індекс цін.
- •61. Сукупний попит, фактори сукупного попиту. Крива сукупного попиту.
- •62. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •63. Взаємозв´язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг виробництва.
- •65.Економічне зростання: суть, фактори, типи, значення.
- •Зайнятість. Ринок праці та механізм його функціонування. Державне регулювання ринку робочої сили і система забезпечення зайнятості.
- •67.Безробіття: суть, види, наслідки. Закон Оукена. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •70. Дискреційна та недискреційна фіскальна політика. Автоматичні стабілізатори.
- •71.Податки: сутність та класифікація. Функції податків. Крива Лаффера
- •72.Проблеми збалансованості державного бюджету. Бюджетний дефіцит. Економічні наслідки дефіциту державного бюджету.
- •74. Державний борг та можливості його погашення. Економічні наслідки державного боргу
- •79. Інфляція: сутність та фактори, що її визначають. Види та типи інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •82. Модель «вилучення ін´єкції»
- •83. Інвестиції: економічна суть та фактори, що їх визначають. Мультиплікатор інвестицій
- •87. Валютна система, етапи її розвитку.
61. Сукупний попит, фактори сукупного попиту. Крива сукупного попиту.
На величину сукупного попиту впливають також фактори, не пов'язані із зміною рівня цін. Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки — раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, викликані заходами економічної політики, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків або на обсяг чистого експорту країни. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів. Зростання номінальних доходів, обумовлене, наприклад, збільшенням пропозиції грошей або рішеннями домогосподарств менше заощаджувати і більше витрачати, пересунуть криву сукупного попиту праворуч з AD0 до AD;. при кожному можливому рівні цін фірми й домогосподарства плануватимуть більші витрати на товари та послуги. Якщо ж під впливом нецінових факторів номінальні доходи економічних аґентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджувати, крива AD0 пересунеться ліворуч на рівень AD2> і сукупний попит скоротиться.
Збільшення пропозиції грошей розширює сукупний попит завдяки неціновим ефектам багатства і процентних ставок. Реальні грошові залишки при збільшенні пропозиції грошей зростають, а процентні ставки – знижуються. Зниження процентних ставок збільшує ринкову вартість активів, що дають тверді доходи (облігацій, векселів, заставних, житла, офісних приміщень, земельних ділянок). Багатство економічних агентів зростає і стимулює збільшення споживчих витрат.
Збільшення державних видатків на товари і послуги збільшує сукупний попит за рахунок додаткового попиту з боку держави і наступного розширення доходів та витрат у приватному секторі. Для збільшення видатків уряд, як правило, позичає гроші, створюючи додатковий попит на гроші. Процентні ставки через це підвищуються, а інвестиції приватного сектора зменшуються. Але в цілому завдяки мультиплікативному розширенню приватних витрат на споживання сукупний попит при збільшенні державних видатків зростає.
Зменшення податків збільшує використовуваний доход домогосподарств, який спрямовується на споживання та заощадження. Сукупний попит при цьому розширюється за рахунок зменшення заощаджень уряду і збільшення приватних видатків на споживання.
Збільшення трансфертів населенню (допомоги по безробіттю, пенсії, субсидії та ін.) повертає частину податків і збільшує використовуваний доход домогосподарств, внаслідок чого приватні видатки на споживання зростають.
Збільшення субсидій підприємствам збільшує доходи і витрати у приватному секторі. Дотації виробництву збільшують, переважно, видатки на споживання. Інвестиційні податкові пільги та прямі субсидії збільшують приватні інвестиції. Експортні субсидії стимулюють розширення сукупного попиту за рахунок зростання чистого експорту.
Автономне зростання витрат означає збільшення середньої схильності домогосподарств до споживання внаслідок незалежно прийнятих ними рішень про збільшення споживчих витрат. Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. У зв’язку з цим на графіку крива сукупного попиту набуває вигляду негативної похилої лінії .
За своєю формою крива сукупного попиту аналогічна кривій одно товарного попиту, тобто попиту на окремі види товарів (хліб, цукор, вугілля тощо). Але за своїм змістом вони суттєво відрізняються. Однотоварний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни товару безпосередньо. Чим вища ціна – тим нижчий однотоварний попит і навпаки. Це пояснюється ефектом доходу та ефектом заміщення. Коли ціна падає, незмінний номінальний доход дає змогу покупцям придбати більше окремих товарів та послуг, оскільки він збільшується в реальному вимірі (ефект доходу). Крім того, зниження ціни на певний товар означає, що він став дешевший, порівняно з іншими товарами аналогічного призначення. Це означає, що зниження ціни певного товару буде стимулювати покупців до заміщення цим товаром інших, аналогічних товарів, ціна яких не змінилася. Отже, зниження ціни певного товару і примушує споживачів збільшувати на нього попит (ефект заміщення).
Але така реакція покупців на ціну не має відношення до сукупного попиту, оскільки він характеризує попит на сукупний товар, тобто реальний ВВП. Особливістю сукупного попиту полягає в тому, що він не залежить від ціни ВВП безпосередньо. Це пояснюється тим, що сукупна економіка як суб’єкт попиту є одночасно і продавцем, і покупцем ВВП.
Цінові фактори:
- Ефект відсоткової ставки полягає в тому, що при зростанні цін покупцям товарів та послуг потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Внаслідок цього сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит.
- Ефект багатства виражається в тому, що при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів із фіксованим доходом (облігації, строкові депозити тощо), що знаходяться у населення, зменшуються. В такому випадку власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їхній попит. І навпаки, за умов зниження цін реальна вартість фінансових активів збільшується, що підвищує попит з боку їхніх власників.
Ефект чистого експорту відбиває вплив зовнішнього сектора економіки на сукупний попит і ВВП. Він проявляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари. Якщо внутрішні ціни піднімаються стосовно цін за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам, що викличе збільшення імпорту. Натомість іноземці почнуть купувати менше вітчизняних товарів, що викличе зменшення експорту. Отже, за інших незмінних умов зростання цін всередині країни викликає збільшення імпорту і зменшення експорту. Внаслідок цього скорочується чистий експорт у складі сукупного попиту.