62. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
Крива сукупної пропозиції показує обсяг реального національного виробництва за кожного можливого рівня цін.
На кривій АS можна виділити три відрізки:
-горизонтальний, або кейнсіанський (аb);
-проміжний (bc);
-вертикальний, або
класичний(cd).
Горизонтальний
(кейнсіанський) відрізок
кривої сукупної пропозиції свідчить
про те, що економіка знаходиться у стані
глибокого спаду, або депресії. При цьому
не використовується велика кількість
засобів праці і робочої сили; ці ресурси
можна привести у дію, не впливаючи на
рівень цін. Виробничі витрати не
зростають, а тому нема грунту для
зростання цін.
Вертикальний (класичний) відрізок відображає стан економіки, коли вона досягла піку своїх виробничих можливостей, задіявши усі можливі ресурси, і за короткий період не можна збільшити обсяг виробництва. Будь-яке збільшення рівня цін не приведе до зростання реального обсягу пропозиції, адже економіка уже працює на повну потужність.
Проміжний відрізок кривої відображає розширення обсягу сукупної пропозиції під впливом зростання рівня цін до максимально можливого рівня (саме цей відрізок репрезентує дію закону пропозиції). Він показує стан економіки, що виходить з кризи і депресії, нарощує виробництво, збільшуючи при цьому витрати на одиницю продукту, що веде до зростання цін.
До цінових факторів, які впливають на сукупну пропозицію відносять:
-зміна процентної ставки;
-зміна рівня цін.
Нецінові фактори:
-зміна цін на ресурси (наявність власних ресурсів, ціни на імпортні ресурси, співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів);
-зміна ефективності виробництва (продуктивності праці);
-зміна економічних та правових норм (податки з підприємств та субсидії, державне регулювання).
Під дією нецінових факторів крива сукупної пропозиції AS переміщується:
-вліво вгору, коли сукупна пропозиція скорочується в результаті зростання витрат виробництва.
-вправо вниз, коли сукупна пропозиція зростає.
63. Взаємозв´язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг виробництва.
Взаємодія та взаємозв'язок між сукупним попитом та сукупною пропозицією здійснюється через систему цін.
Рівновага сукупного попиту
та сукупної пропозиції
На графіку точка перетину кривої сукупного попиту АД та кривої сукупної пропозиції АS – точка рівноваги, яка визначає рівноважний рівень цін ра та рівноважний реальний обсяг національного виробництва QA.
Існують три варіанти макрорівноваги.
Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту призводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах.
Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, то це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості.
Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку АS то це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки, як уже зазначалося, він не може зростати за межі рівня “повної зайнятості”).
Зазначимо, що попит і пропозиція не завжди зрівноважують одне одного. Рівновага між ними виникає як окремий випадок їхньої нерівноваги. Крім того, обсяг попиту може бути меншим від обсягу пропозиції через збільшення заощаджень, які скорочують поточний сукупний попит, здійснюють фінансове забезпечення інвестицій і майбутньої пропозиції.
Взаємодія та взаємозв'язок між попитом і пропозицією здійснюються через систему цін. Ціна рівноваги рухлива, оскільки рухливе співвідношення попиту та пропозиції. За сучасних умов засобом збалансування попиту та пропозиції, стабілізації економіки у рамках держави є принцип мультиплікатора Кейнса. Пояснимо його сутність на такому прикладі.
Припустимо, що попит на якийсь товар істотно зменшується. Це означає зниження виробництва даного товару, тобто згортання виробництва, звільнення найнятих працівників, банкрутство та ін. Оскільки всі галузі і види праці так чи інакше взаємопов'язані між собою, падіння попиту починає спостерігатися в інших галузях. Зниження споживчого й інвестиційного попиту, що триває, веде до їх падіння в третіх галузях. У результаті падіння попиту виявляється у кілька разів більшим за початковий. Аналогічна картина спостерігається при підвищенні попиту На якийсь товар. Це значне підвищення як локомотив починає витягувати весь ланцюг сукупного попиту. Отже, збільшення (зменшення) сукупного попиту можна попередньо передбачати, регулюючи тим самим відповідність попиту та пропозиції.
Принцип мультиплікатора можна використати там, де економіка не завантажена до повних можливостей виробничих потужностей, тобто не працює на межі своїх можливостей. Невикористані резерви (певна нерівновага) дають змогу маневрувати, збільшуючи (скорочуючи) попит. Якщо економіка працює на межі своїх можливостей, дія мультиплікатора стимулює інфляцію.