35.Агенти та етапи соціалізації.

Складний і тривалий процес включення індивіда до системи со­ціальних зв’язків та відносин, його активної взаємодії з ото­ченням, у результаті якої він засвоює зразки поведінки, соціаль­ні норми і цінності, необхідні для його успішної життєдіяльно­сті у даному суспільстві, називається соціалізацією

Соціалізація особи — це загальний багатогранний процес впли­ву соціальних умов на життєдіяльність індивіда з метою включення його як дієздатного суб’єкта в систему суспільних відносин. На цей процес впливають різноманітні чинники, основними з яких є такі: сукупність ролей, елементи соціального середовища конкретні по­дії, явища і процеси.

Осн. чинники :

Сукупність ролей і статусів, що їх пропонує суспільство людині

Сукупність соціальних інститутів, суспільних організацій, соціальнихспільностей, у межах яких індивід виконує свої ролі

Сукупність соціальних цінностей, норм, знань, звичок, навиків, якостей,котрі людина набуває, щоб реалізувати свої ролі

Соціальне середовище, яке включає соціальні інститути і технології ви­робництва, відтворення і передачі культурних зв’язків

Конкретні події, соціальні явища і процеси, якими зв’язана   конкретналюдина

Агенти соціалізації — це люди та установи, діючі соціальні суб’єкти, за допомогою яких людина соціалізується завдяки процесам навчання, комунікації, прилучення до культури.

ВНЗ

Організації

Дошкільні установи

Неформальні об’єднання

Сім’я

Школа

На певних стадіях життя людини роль агентів соціалізації ви­конують:

•       дошкільні установи,

•       неформальні організації,

•       навчальні заклади,

•       армія,

•       трудовий колектив.

Деякі інститути соціалізації здійснюють вплив на формування особистості протягом усього життя. Це — засоби масової інформа­ції, громадська думка. Схвалення оточення, референтної групи необ­хідне людині для успішної соціалізації.

36.Політика як специфічне середовище соціалізації.

Політична соціалізація – це своєрідне введення людини в політичне середовище, залучення її до системи сформованих у суспільстві політичних орієнтацій, традицій, навичок, передача їй та засвоєння нею існуючих політичних відносин, процесів, явищ, включення її в систему політичних зв'язків шляхом розвитку її політичної активності та наділення її якостями, що необхідні для нормального функціонування суспільства. Спрямована вона, перш за все, на відтворення політичних структур існуючого суспільства, притаманних йому політичних відносин, а також специфічних якостей носіїв цих відносин – особистостей, які підтримують та реалізують ці відносини в процесі своєї життєдіяльності. Політична соціалізація здійснює також ідеологічний зв'язок минулого з майбутнім та є засобом забезпечення історичного минулого в політичній сфері.

Політична соціалізація з'являється у вигляді жорсткого залучення людини до вже сформованої системи політичних відносин та відповідних їм форм діяльності і сприяє фактичному обмеженню політичного життя людини участю лише в цих готових формах і видах політичної діяльності. Але це лише одна сторона політичної соціалізації – консервативна. Є й інша її сторона, яка забезпечує новаторство й активність особистості в політичному житті суспільства. Вона обумовлена тим, що індивід, який виступає в якості об'єкта політичної соціалізації, є в той же час суб'єктом, творцем політичних відносин. Не тільки суспільство створює для себе відповідну політично активну особистість, але й людина створює відповідне суспільство, саму себе і таке політичне середовище, яке задовольняє її соціальні потреби, розширює її творчі можливості.

Таким чином, політичну соціалізацію слід розглядати як двосторонній процес, який включає, з одного боку, передачу індивіду політичної інформації, політичних знань, його залучення до існуючих політичних цінностей та орієнтирів, засвоєння ним соціально-політичного досвіду, політичних норм, ролей, навичок та умінь за допомогою входження в систему сформованих відносин, а з іншого – творчу діяльність особистості, спрямовану на вдосконалення політичних відносин. Засвоївши характер існуючих політичних відносин, накопичений досвід політичного життя, його особливості, політичні норми, цінності, традиції, зразки та ролі, людина перетворює їх у свої власні орієнтації та настанови, у результаті чого здобуває соціально-політичну зрілість і здатність брати участь в житті відповідних соціальних груп і суспільства у цілому. Засвоєні політичні норми, цінності, сформовані у людини настанови до здійснення певних політичних ролей, вироблені стереотипи та звичні реакції дозволяють їй виробити власні скореговані моделі можливої поведінки у сфері політики. Закономірним наслідком цього складного творчого процесу є своєрідна віддача людини у виді розвитку існуючих політичних відносин, а разом з тим оновлення та удосконалення суспільства.

Політична соціалізація особи охоплює весь процес становлення людини як суб'єкта політичних відносин і політичної діяльності. Її проміжним і кінцевим результатом є формування в особи певної політичної культури як якісної характеристики політично активної особистості. При цьому процес політичної соціалізації в усіх його проявах здійснює певний вплив на політичну культуру не тільки даної конкретної особи, але й суспільства у цілому.