3. Життєвий цикл товару

Життєвий цикл – це період від розробки товару до його зникнення, на протязі якого від популярний та приносить прибуток.

Класичний, вигляд кривих жит­тєвого циклу товару зображено на рис.

Етап І. Розробка товару. Активно досліджується ринок. Згідно з аналізом досліджень розроблюється товар. Починається розробка з ідеї товару.

Ідея товару — це загальне уявлення про можливий товар, який фірма могла б запропонувати на ринок (наприклад, недорогий, еконо­мічний, маневрений автомобіль).

Після цього настає стадія розробки товару — зображення товару, коли створюються конкретні креслення, моделі товару. На цій стадії на ринку ще немає інформації про новий товар.

Етап II. Виведення товару на ринок. На цьому етапі ринок уже має певне уявлення про новий товар. Найзацікавленіші споживачі відвідали підготовлені фірмою виставки та презентації, пересвідчившись у пере­вагах нового товару.

Завдання маркетингу на цьому етапі:

• максимально поінформувати про новинку;

• спонукати споживачів до апробації товару;

• забезпечити розповсюдження товару через роздрібну торгівлю.

Етап III. Зростання товару. Товар заявив про себе. Про нього зна­ють, його хочуть купити. Однак конкуренти запропонували перші не­зграбні аналоги нового товару.

Завдання маркетингу:

• підвищити якість новинки, надати їй додаткових властивостей, випустити нові моделі;

• проникнути на нові сегменти ринку;

• віднайти нові канали розподілу;

• переорієнтувати частину реклами на стимулювання споживання товару;

• своєчасно знизити ціну з метою залучення нових споживачів.

Етап IV. Зрілість товару. Продукцію всі знають. Товар фірми про­дається в кожному магазині. Однак з'являються перші тривожні симпто­ми: товаром уже не цікавляться; немає додаткових замовлень; немає чер­ги. З'явився аналогічний товар, дещо вищої якості або за нижчою ціною.

Завдання маркетингу на цьому етапі:

• зменшити обсяги виробництва товару;

• модифікувати ринок (шукати нові сегменти, нових споживачів);

• модифікувати товар (поліпшити якість, властивості, зовнішнє оформлення);

• модифікувати комплекс маркетингу (сервіс, гарантії, систему зни­жок і пільг).

Етап V. Спад товару. Першою й очевидною ознакою є затоварюван­ня. Товар певний час не користується попитом. Споживачі купують продукцію з новими властивостями інших фірм.

Завдання маркетингу:

• різко зменшити витрати на виробництво товару;

• творчо переосмислити ідею товару;

• проаналізувати ринок; у разі негативного результату зняти товар з виробництва і переорієнтувати фірму на випуск нового товару.

4. Товарні марки, фірмовий стиль

5. Упаковка

6. Якість та конкурентноздатність товару

Товари - це продукти людської діяльності, призначені для обміну.

Щоб товар легко продавався на ринку, він повинний задовольняти дві вимоги: мати відповідні споживчі властивості, тобто бути корисним для індивідуального або суспільного споживання, і відрізнятися конкурентноздатністю, щоб придбання саме цього товару здавалося покупцю вигідним і зручним, ніж іншого з такими самими властивостями або того самого, але у іншого продавця.

Між споживчими властивостями товару і його конкурентноздатністю існує закономірність: кожний конкурентноспроможний товар наділений споживчими властивостями, але не кожний товар із такими властивостями -конкурентноспроможний. Конкурентноздатність - це сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечують задоволення конкретної потреби. Конкурентноздатність визначається відношенням корисного ефекту (ПЭ) до сумарних витрат, що включають витрати, пов'язані з придбанням, з експлуатацією товару, тобто з ціною споживання (ЦП):

До =ПЭ/ЦПmax

Чим краще це співвідношення, тим вище рахується рівень конкурентноздатності товару. Бути конкурентноспроможним означає не тільки протидіяти конкуренції, але і переважати над нею.

Конкурентноздатність товару - поняття складне та інтегральне. Його складовими є: вплив продуктивності праці, оподатковування, технологічні, технічні й інші нововведення.

Конкурентноздатність - це насамперед відповідність товару технічним, комерційним і іншим характеристикам до вимогам ринку. Визначається вона відповідно до інших товарів і завжди конкретно, виходячи зі ступеня задоволення попиту потенційних покупців. Рівень конкурентноздатності товару можна оцінити за допомогою системи одиночних, групових (зведених) і інтегральних показників.

Параметри, що характеризують конкурентноздатність товару, можуть бути: технічні, комерційні, організаційні й економічні. Група технічних показників характеризує технічний рівень і якість товару. Технічний рівень визначається оцінкою відповідності товару сучасним вимогам, що встановлюються споживачами і які найбільше відповідають визначеному досягнутому рівню соціально-економічного розвитку товариства на НТП. Якість товару - це ступінь досягнення установленого технічного рівня при виробництві кожній одиниці товарної продукції.

По комерційним вимогам конкурентноздатність визначається такими показниками: рівнем цін; терміном постачань; умовами оплати; рівнем митних зборів; податків і засобів, витрачених на придбання товару; ступенем відповідальності продавців за виконання зобов'язань і гарантій.

По організаційним умовам придбання і використання товару, конкурентноздатність, характеризується такими показниками, як наближення продавців до покупців, доставка продавцями товарів до місця споживання, зручності намірів, забезпечення машинотехнічних товарів обслуговуванням у гарантійному і післягарантійному періодах. Найбільш істотну роль у конкурентноздатності товарів відіграють, реклама і технічна інформація, якщо вони відповідають високим естетичним стандартам.

По економічним умовам в споживання і конкурентноздатність включають такі показники: енергоємність і економічність у споживанні сировини на одиницю продукції, що випускається, або зробленої роботи; вартість сировини й експлуатаційні матеріали безвідходної технології, надійність, періодичність і вартість ремонту, вартість запасних деталей, чисельність персоналу , що обслуговує виробництво, його кваліфікація, рівень заробітної плати.

Знаючи ступінь конкурентноздатності, взаємозв'язок між обсягом задоволення потреб і обсягом продажу, не так складно оцінити обсяг надходжень (залежить від розміру партії товару). У такий спосіб можна визначити суму прибутку при досягненні запрограмованого масштабу збуту.

Звичайно, якийсь товар, що тільки з'явився на ринку, починає втрачати свою конкурентноздатність. З цієї причини, новий виріб повинний розроблятися так, щоб його вихід на ринок відбувся в момент, максимально сприятливий для товарів-конкурентів. Необхідно, щоб конкурентноздатність товару була передбаченою і тривалою.