- •Основи електропривода
- •Класифікація електроприводів. Механічні характеристики
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Класифікація електроприводів
- •1.3. Приведення моментів і сил опору, моментів інерції і
- •1.4. Механічні характеристики виробничих механізмів і
- •1.5. Усталені режими
- •Часові та частотні характеристики електропривода
- •2.1. Рівняння руху електропривода
- •2.2. Час прискорення і сповільнення електропривода
- •2.3. Оптимальне передаточне число
- •2.4. Часові та частотні характеристики одномасової системи
- •2.5. Часові та частотні характеристики двомасової системи
- •Регулювання швидкості двигунів постійного струму
- •3.1. Регулювання кутової швидкості двигунів постійного
- •Струму незалежного збудження
- •3.2. Регулювання швидкості двигунів послідовного збудження
- •3.3. Гальмівні режими двигунів постійного струму
- •3.4 Часові характеристики двигунів постійного струму незалежного збудження
- •3.5. Частотні характеристики
- •Перетворювачі напруги електроприводів постійного струму
- •4.1. Тиристорні керовані випрямлячі
- •4.2. Системи імпульсно-фазового керування
- •4.3. Імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •Регулювання кутової швидкості двигунів змінного струму
- •5.1. Механічні характеристики асинхронних двигунів
- •5.2. Регулювання швидкості асинхронних двигунів
- •5.3. Перетворювачі частоти
- •5.4. Регулювання швидкості синхронних двигунів
- •Тики синхронного двигуна
- •5.5. Гальмівні режими двигунів змінного струму
- •Методи розрахунку потужності електроприводів
- •6.1. Втрати енергії в електроприводах
- •6.2. Нагрівання і охолодження двигунів
- •6.3. Режими роботи і навантажувальні діаграми
- •6.4. Розрахунок потужності електродвигунів
- •Системи керування електроприводами
- •Релейно-контакторні системи керування електроприводами
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Структура релейно-контакторних систем керування
- •7.3. Принципові схеми ркск
- •Дискретні логічні системи керування рухом електроприводів
- •8.1 Загальна характеристика длск
- •8.2. Методи синтезу длск
- •8.3. Математичний опис длск
- •8.4. Способи реалізації длск
- •Система керування швидкістю електроприводів постійного струму з сумуючим підсилювачем
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Формування динамічних характеристик
- •9.3. Обмеження моменту електропривода
- •Система керування електроприводом з підпорядкованим регулюванням
- •10.1. Структурна схема системи підпорядкованого
- •Регулювання
- •10.2. Технічна реалізація системи з підпорядкованим регулюванням
- •10.3. Обмеження струму в системі підпорядкованого регулювання
- •Системи керування швидкістю асинхронного електропривода
- •11.1. Регулювання швидкості напругою живлення
- •11.2. Плавний пуск асинхронних двигунів зміною напруги живлення
- •11.3. Система скалярного керування частотно-регульованого асинхронного електропривода
- •11.4. Системи векторного керування частотно-регульованого електропривода
- •11.5. Пряме керування моментом асинхронного двигуна
- •Енергозберігаючий асинхронний електропривод
- •12.1. Загальні положення
- •12.2. Втрати електроенергії в усталених режимах
- •12.3. Оптимізація енергоспоживання в перехідних процесах
- •12.4. Економічна ефективність частотно-регульованого електропривода
- •Частотне керування синхронними електроприводами
- •13.1. Стратегії керування
- •13.2. Вентильний двигун
- •13.3. Система автоматичного керування моменту сд зміною магнітного потоку ротора
- •13.4. Стратегії керування сд зі збудженням від постійних магнітів
- •Адаптивні системи керування електроприводами
- •14.1. Загальні положення
- •14.2. Безпошукова адаптивна система керування з еталонною
- •14.3. Безпошукова адаптивна система керування зі спостережним пристроєм
- •14.4. Фаззі-керування електроприводами
- •14.5. Фаззі-керування гальмуванням візка мостового
- •Слідкуючий електропривод
- •15.1. Загальна характеристика
- •15.2. Безперервні системи керування слідкуючим
- •15.3. Динамічні показники слідкуючого електропривода
- •Цифрові системи керування електроприводами
- •16.1. Структура електропривода з цифровою системою
- •Керування
- •16.2. Розрахункові моделі ацп і цап
- •16.3. Дискретні передавальні функції і структурні схеми
- •16.4. Синтез цифрового регулятора і його реалізація
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
- •Рецензія
11.3. Система скалярного керування частотно-регульованого асинхронного електропривода
Принцип
скалярного керування асинхронних
двигунів ґрунтуєть-ся на зміні частоти
і біжучих значень модулів напруги,
магнітного потоку і струмів. При цьому
керування швидкістю двигуна може
забезпечуватись одночасним регулюванням
частоти
і напруги
,
або частоти
і струму статора
.
Перший спосіб керування називається
частотним
керуванням,
другий – частотно-струмо-вим.
Частотне керування широко використовується в даний час, бо для нього є характерним простота вимірювання змінних і можли-вість створення простих розімкнених систем керування. Недолік – трудності регулювання швидкості і моменту в динамічних режимах, що зв’язано зі швидкоплинністю і складністю електромагнітних процесів, що протікають у двигуні.
Частотно-стримове керування характеризується малим критич-ним ковзанням і сталими критичним моментом та сталим струмом статора при зміні його частоти. В розімкнених системах керування такий спосіб керування не використовується, оскільки при збільше-нні навантаження різко зменшується магнітний потік і для забезпе-чення необхідної перевантажувальної спроможності за моментом потрібно збільшувати напругу і струм понад номінальні значення, що робити недоцільно.
Розімкнені
системи керування.
При невисокій точності і діапа-зоні
регулювання до 10 за умови сталого
навантаження
і діапазоні до 25 при вентиляторному
навантаженні вико-ристовуються розімкнені
системи. В таких системах частота
і напруга живлення формуються
прямопропорційно напрузі керуван-ня
в перетворювачі частоти (ПЧ) на базі
автономного інверто-ра напруги (рис.11.5).
Для компенсації спаду напруги на
внутрішніх опорах ПЧ і можливого
підвищення напруги в мережі живлення
використовуються внутрішні контури
стабілізації вихідної напруги. Крім
того, для забезпечення сталої
перевантажувальної здатності двигуна
передбачена компенсація спаду на-пруги
на активному опорі обмотки статора за
рахунок функціональ-ного перетворювача
ФП з нелінійною характеристикою
(рис.11.5).
Для
більшості серійних перетворювачів
нелінійна залежність між заданою
напругою
і напругою на виході ФП
встанов-люється вибором двох базових
точок:
при
і
при
.
Першу точку вибирають з умови обмеження
струму статора у стопорному режимі на
рівні
,
що відповідає напрузі на виході
перетворювача
,
де
– активний опір обмотки статора.
Рис.11.5. Функціональна схема розімкненої системи ПЧ-АД
Друга
точка вибирається з умови мінімального
значення частоти, при якій іще справедливе
співвідношення
.
При діапазоні регулювання швидкості
8...10 ця частота складає
.
При
вентиляторному навантаженні для
забезпечення закону ке-рування
характеристика ФП має мати вид параболи
(пунктирна лінія на рис.11.5).
Для обмеження струму і моменту при пуску двигуна використо-вується задавач інтенсивності, що забезпечує зміну задаючої напру-ги за лінійним законом.
Розімкнена система частотного керування проста за будовою, але не обмежує момент, струм і вихідну напругу при перевантажен-ні і зниженні напруги в мережі живлення, що є її недоліком.
Замкнені
системи частотного керування.
Формування необ-хідних за технологічними
умовами статичних і динамічних
характе-ристик асинхронного
частотно-регульованого електропривода
мож-ливо лише в замкнених системах
регулювання його координат. Уза-гальнена
функціональна схема такої системи
(рис.11.6) складається з АД, керованого
перетворювача частоти ПЧ, регуляторів
Р і дава-чів змінних електропривода Д
(
,
,
та інших).
Рис.11.6. Функціональна схема замкненої системи ПЧ-АД зі скалярним керуванням
Керуючими
впливами
на вході регулятора можуть бути сиг-налами
задання любих координат електропривода
– швидкості, кута повороту ротора,
струму статора, магнітного потоку тощо.
Збурю-ючими впливами можуть бути момент
сил опору
чи коливання напруги мережі
.
Вхідними сигналами давачів можуть бути
змі-нні двигуна, які доступні безпосередньому
вимірюванню (частота, напруга і струм
статора, магнітний потік), так і визначені
розрахун-ковим шляхом (ЕРС, потокозчеплення
статора і ротора тощо). Вихідні сигнали
регуляторів, які залежать від керуючих
впливів
,
сигналів зворотних зв’язків
і прийнятих алгоритмів керування, є
сигналами керування частотою
,
вихідною напругою
і стру-мом
перетворювача частоти.
Із багатьох систем автоматичного регулювання швидкості най-більш простою є система з додатним зв’язком за струмом, але діапа-зон регулювання її обмежений і не перевищує 10. Для збільшення діапазону регулювання вказану систему доповнюють зворотним зв’язком за швидкістю. Тоді при збільшенні навантаження збіль-шується сигнал розузгодження, що призводять до збільшення час-тоти та напруги і за умови застосування ПІ-регулятора швидкості механічна характеристика стає абсолютно жорстокою (лінія 1 на рис.11.7,а). При цьому напруга і частота пропорційно зростають, як показано на рис.11.7,б.
При
досягненні
максимального
моменту
обмежується
нап-руга на виході регулятора швидкості
і вступає в дію відсічка за струмом, що
призводить до зниження напруги і частоти
відповідно до значень
(лінія 2 на рис.11.7,а).
а
б
Рис.11.7. Механічні характеристики (а) і залежності вихідних напруги і частоти частотного перетворювача
Системи
частотного регулювання є нелінійними.
При роботі АД на ділянці характеристики
з ковзанням
нелінійну систему можна лінеаризувати
і вона матиме вид, представлений на
рис.11.8. На схемі прийняті такі позначення:
Рис.11.8. Структурна схема системи ПЧ-АД зі зворотним зв’язком за швидкістю
– модуль
жорсткості лінеарезованої меха-нічної
характеристики;
– електромеханічна стала часу;
– еквівалентна електромагнітна стала
часу кіл ста-тора і ротора;
в зоні частот
;
– стала часу кола керування ПЧ, яка при
високих частотах модуляції вихідної
напруги промислових ПЧ (2...50kГц) не
перевищує 0,001с.
Коефіцієнт
зворотного зв’язку за швидкістю
.
При номінальному задаючому сигналі
керування
.
Передавальна функція асинхронного двигуна
.
(11.8)
За
умови
(11.8) можна представити у виді:
,
(11.9)
де
і
.
Якщо
вважати
і
малими некомпенсованими сталими часу,
то технічно-оптимальний перехідний
процес в системі буде за таких параметрів
регулятора швидкості:
і
.
Система частотно-струмового керування. При частотно-стру-мовому керуванні АД живиться від перетворювача частоти, який працює в режимі джерела струму (ПЧС). До складу ПЧС входять керований випрямляч КВ з контуром стабілізації струму (джерело струму) і автономний інвертор струму. Така система є розімкненою і має невеликий діапазон регулювання. Тому її доповнюють зворот-ним зв’язком за швидкістю. Тоді така система забезпечує незалеж-ність електромагнітного моменту АД від частоти і при заданому струмі статора та абсолютному ковзанні, рівному критичному, має більший момент, ніж при живленні АД від джерела напруги.
Рис.11.9. Структурна схема системи ПЧ-АД з частотно-струмовим керуванням
На
структурній схемі:
– коефіцієнт передачі частотного
пе-ретворювача;
– коефіцієнт жорсткості механічної
характеристики;
і
– відповідно критичний момент і критичне
ковзання при живленні АД від джерела
струму;
,
де
,
і
– відповідно індуктивний опір кола
намагнічування, індуктивний і активний
опори обмотки рото-ра, приведені до кола
статора при
;
– еквівалентна електромагнітна стала
часу;
– електроме-ханічна стала часу.
Технічно-оптимальний
перехідний процес в системі згідно
рис.11.9 буде при таких параметрах
ПІ-регулятора швидкості:
і
,
де
– найменша стала часу двигуна
.
Механічні характеристики в системі ПЧС-АД з частотно-струмо-вим керуванням є абсолютно жорсткими і подібні до характеристик електропривода постійного струму у двоконтурній системі підпо-рядкованого регулювання струму і швидкості з ПІ-регуляторами.
