
- •Основи електропривода
- •Класифікація електроприводів. Механічні характеристики
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Класифікація електроприводів
- •1.3. Приведення моментів і сил опору, моментів інерції і
- •1.4. Механічні характеристики виробничих механізмів і
- •1.5. Усталені режими
- •Часові та частотні характеристики електропривода
- •2.1. Рівняння руху електропривода
- •2.2. Час прискорення і сповільнення електропривода
- •2.3. Оптимальне передаточне число
- •2.4. Часові та частотні характеристики одномасової системи
- •2.5. Часові та частотні характеристики двомасової системи
- •Регулювання швидкості двигунів постійного струму
- •3.1. Регулювання кутової швидкості двигунів постійного
- •Струму незалежного збудження
- •3.2. Регулювання швидкості двигунів послідовного збудження
- •3.3. Гальмівні режими двигунів постійного струму
- •3.4 Часові характеристики двигунів постійного струму незалежного збудження
- •3.5. Частотні характеристики
- •Перетворювачі напруги електроприводів постійного струму
- •4.1. Тиристорні керовані випрямлячі
- •4.2. Системи імпульсно-фазового керування
- •4.3. Імпульсні перетворювачі постійної напруги
- •Регулювання кутової швидкості двигунів змінного струму
- •5.1. Механічні характеристики асинхронних двигунів
- •5.2. Регулювання швидкості асинхронних двигунів
- •5.3. Перетворювачі частоти
- •5.4. Регулювання швидкості синхронних двигунів
- •Тики синхронного двигуна
- •5.5. Гальмівні режими двигунів змінного струму
- •Методи розрахунку потужності електроприводів
- •6.1. Втрати енергії в електроприводах
- •6.2. Нагрівання і охолодження двигунів
- •6.3. Режими роботи і навантажувальні діаграми
- •6.4. Розрахунок потужності електродвигунів
- •Системи керування електроприводами
- •Релейно-контакторні системи керування електроприводами
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Структура релейно-контакторних систем керування
- •7.3. Принципові схеми ркск
- •Дискретні логічні системи керування рухом електроприводів
- •8.1 Загальна характеристика длск
- •8.2. Методи синтезу длск
- •8.3. Математичний опис длск
- •8.4. Способи реалізації длск
- •Система керування швидкістю електроприводів постійного струму з сумуючим підсилювачем
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Формування динамічних характеристик
- •9.3. Обмеження моменту електропривода
- •Система керування електроприводом з підпорядкованим регулюванням
- •10.1. Структурна схема системи підпорядкованого
- •Регулювання
- •10.2. Технічна реалізація системи з підпорядкованим регулюванням
- •10.3. Обмеження струму в системі підпорядкованого регулювання
- •Системи керування швидкістю асинхронного електропривода
- •11.1. Регулювання швидкості напругою живлення
- •11.2. Плавний пуск асинхронних двигунів зміною напруги живлення
- •11.3. Система скалярного керування частотно-регульованого асинхронного електропривода
- •11.4. Системи векторного керування частотно-регульованого електропривода
- •11.5. Пряме керування моментом асинхронного двигуна
- •Енергозберігаючий асинхронний електропривод
- •12.1. Загальні положення
- •12.2. Втрати електроенергії в усталених режимах
- •12.3. Оптимізація енергоспоживання в перехідних процесах
- •12.4. Економічна ефективність частотно-регульованого електропривода
- •Частотне керування синхронними електроприводами
- •13.1. Стратегії керування
- •13.2. Вентильний двигун
- •13.3. Система автоматичного керування моменту сд зміною магнітного потоку ротора
- •13.4. Стратегії керування сд зі збудженням від постійних магнітів
- •Адаптивні системи керування електроприводами
- •14.1. Загальні положення
- •14.2. Безпошукова адаптивна система керування з еталонною
- •14.3. Безпошукова адаптивна система керування зі спостережним пристроєм
- •14.4. Фаззі-керування електроприводами
- •14.5. Фаззі-керування гальмуванням візка мостового
- •Слідкуючий електропривод
- •15.1. Загальна характеристика
- •15.2. Безперервні системи керування слідкуючим
- •15.3. Динамічні показники слідкуючого електропривода
- •Цифрові системи керування електроприводами
- •16.1. Структура електропривода з цифровою системою
- •Керування
- •16.2. Розрахункові моделі ацп і цап
- •16.3. Дискретні передавальні функції і структурні схеми
- •16.4. Синтез цифрового регулятора і його реалізація
- •Список літератури
- •Предметний покажчик
- •Рецензія
5.2. Регулювання швидкості асинхронних двигунів
Регулювання швидкості зміною напруги живлення обмотки статора досягається за допомогою тиристорного регулятора напруги з фазо-імпульсним керуванням семісторів. Змінюючи кут керування семісторів, можна плавно регулювати діюче значення напруги. За такого керування критичний момент зменшується пропорційно квадрату пониження напруги:
.
(5.7)
К
Рис.5.4.
Механічні характеристики для різних
напруг (Uн>U1>U2)
ритичне
ковзання не залежить від напруги (формула
5.6) і зали-шається сталим. На рис.5.4.
зобра-жені характеристики для різних
значень діючої напруги. З цього ри-сунка
слідує, що діапазон регулю-вання
незначний. Зі зниженням швидкості
збільшуються втрати в обмотці ротора
.
То-му регулювання швидкості зміною
напруги є неекономічним і його можна
використовувати лише в ко-роткочасному
режимі роботи дви-гунів малої потужності.
Регулювання швидкості асинхронних двигунів зміною числа
пар полюсів слідує із залежності
.
(5.8)
Оскільки число пар полюсів може бути тільки цілим числом, то регулювання буде ступінчастим, зазвичай, у відношенні 2 : 1. Таке регулювання можливе лише двигунів з короткозамкненим ротором, де переключення числа полюсів обмотки статора призводить до автоматичної зміни числа полюсів обмотки ротора. Цього не відбу-вається у двигуні з фазним ротором. Тому регулювати їх швидкість таким способом не можна.
а
б
Рис.5.5. Схеми переключення обмоток статора (а) і механічні характеристики (б)
Для здійснення переключення фазні обмотки розділяють на дві напівобмотки (рис.5.5,а). Їх з’єднують так, щоб збільшити число вдвоє і при цьому не змінився напрям обертання двигуна.
В
залежності до потреб виробничих
механізмів переключення виконують аби
момент двигуна був сталим
,
аби ста-лою була потужність
.
Якщо потрібно мати чотири швидкості, то у статорі розміщують дві обмотки, кожну з яких ділять на папівобмотки. У цьому випадку діапазон регулювання може складати 6 : 1 (3000 : 500 об/хв.). Регу-лювання переключенням числа пар полюсів є економічним і широ-ко використовується там, де потрібне ступінчасте регулювання (металообробні верстати, вентилятори, помпи та інші виробничі механізми). Недолік – велика кількість силової комутуючої апаратури.
Регулювання
швидкості
зміною частоти напруги живлення слі-дує
з формули (5.8). Але одночасно із зміною
частоти необхідно змінювати й напругу,
бо напруга
.
Отже, зміна частоти за
умови
призведе
до відповідної
зміни
магнітного потоку. Так, за зменшення
зростає потік
,
насичується сталь статора і як наслідок
– різко зростає струм і двигун
перегрівається. Коли
збільшувати проти частоти живлення, то
потік зменшується, що призводить до
зменшення допустимого моменту. Тому з
метою повного використання асинхронного
двигуна необхідно підтримувати певне
співвідношення між частотою і напругою
з врахуванням залежності моменту опору
виробничого механізму від швидкості.
Наближено
це співвідношення знаходять, знехтувавши
активним опором обмотки статора
.
Тоді критичний момент
буде визначатись за формулою
,
(5.9)
де
– індуктивний опір короткого зами-кання;
– стала величина.
Двигун
за моментом буде використовуватись
повністю, якщо для будь-якої частоти
(5.10)
буде величиною сталою.
В
(5.10)
– механічна характеристика виробничого
меха-нізму;
– фазна напруга, яка відповідає частоті
.
З
(5.10) слідує, що для будь-яких двох значень
частот
і
за частотного регулювання повинно
зберігатися співвідношення:
.
(5.11)
Прийнявши
один із режимів за номінальний
,
і
,
матимемо
.
(5.12)
Рівняння (5.12) встановлює співвідношення між частотою, напругою живлення і характером навантаження. Для основних видів навантаження залежність (5.12) матиме такий вид:
для . Підставивши в (5.12)
, одержимо
;
(5.13)
для
маємо
за умови
. Звідки
;
(5.14)
для вентиляторної характеристики за умови
мати-мемо
. Звідки закон регу-лювання напруги і частоти
.
(5.15)
Згідно до законів регулювання (5.13), (5.14) і (5.15) на рис.5.6 наведено механічні характеристики для частот більших і менших від номінальної.
Рис.5.6. Механічні характеристики при різних законах частотного керування