1. Система "директ- костинг" як база аналізу витрат та оптимізації прибутку.

Метод урізаної собівартості, або директ-кост, з’явився у 1953 р. у США. В Європі він отримав назву маржинальної бухгалтерії. Системі директ-кост властиві такі особливості:

1. Поділ витрат на постійні і змінні. Це головна особливість директ-кост, основаного на поділі витрат на постійні та змінні, є те, що собівартість виготовленої продукції обліковується й планується тільки в частині змінних витрат. Постійні витрати збирають на окремому рахунку та із заданою періодичністю списують безпосередньо на дебет рахунка фінансових результатів. Отже, постійні витрати не включають у розрахунок собівартості виробів, а як витрати даного періоду списують на одержаний прибуток протягом того періоду, в якому їх було здійснено;

2. Об’єднання виробничого і фінансового обліку. По системі директ-кост облік і звітність на підприємствах організовано таким чином, що з’являється можливість регулярного контролю даних за схемою ”витрати – обсяг – прибуток”;

3. Багатостадійність складання звіту про доходи.

Необхідною умовою отримання прибутку є певна ступінь розвитку в-ва яка забезпечує перевищення виручки від реалізації продукції над витратами по її в-ву і реалізації. Теоретичною базою аналізу прибутку і витрат є система директ-костинг. Аналітичні можливості директ-костинг: 1) оптимізація прибутку і асортименту продукції; 2)визначення ціни на нову продукцію; 3)розрахунок варіантів змін виробничої потужності п-ва; 4) оцінка ефективності в-ва.

Сутність системи директ-костинг є поділ витрат на постійні і змінні, тобто S=S_POST+S_ЗМІННІ (витрати на 1); S=(S_POST+S_ЗМІННІ )*g; g- кількість виробленої продукції. В зарубіжній практиці для підвищення об’єктивності розподілу витрат на постійні і змінні використовують декілька методів але найбільш поширені- метод вищої і нижчої точки обсягу за період. Для побудови рівняння загальних витрат і розподілу їх на постійну і змінну частину по методу нижчої і вищої точки використовуючи алгоритм. Серед даних про обсяг в-ва і витрати за період, обирається максимальне і мінімальне значення відповідно обсягу і витрат, визначається різниця в рівнях обсягу в-ва і витрат визначається ставка змінних витрат на одиницю продукції, визначається загальна величина змінних витрат на max (min) обсяг в-ва, визначається загальна величина постійних витрат, складається рівняння сукупних витрат, що відображає залежність змін загальних витрат від зміни обсягу в-ва. Ступінь реагування витрат в-ва на змінк обсягів продукції може бути оцінена за допомогою коефіцієнта реагування витрат. K=∆S/∆V_в ; ∆S-% зміна витрат; ∆V_в –зміна обсягів витрат. В залежності від значення коефіцієнта виділяють:1)постійні витрати, коли К=0; 2)дегресивні витрати, коли 1>К>0; 3)пропорційні витрати, коли К=1; 4)прогресивні витрати К>1. Для забезпечення зменшення с/в і підвищення прибутковості роботи п-ва необхідно темпи зниження дегресивних витрат перевищували темпи зростання прогресивних і пропорційних витрат. Аналітичні можливості системи директ-костинг розкриваються найбільш повно при дослідженні зв’язку с/ і реалізації продукції. Вихідне рівняння V_p =S+P; V_p –обсяг реалізації; S-с/в; P-прибуток. V_p = S; V_p = S_POST+S_ЗМІННІ (для точки беззбитковості). Якщо виручка від реалізації=ціна одиниці продукції (Р) кількість одиниць продукції (g), а витрати перераховані на 1 продукції, то p*g= S_POST+S_ЗМІННІ*g. Це рівняння є основним для отримання необхідних оцінок.