- •1. Методологія і форми взаємодії суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду розвитку цивілізації.
- •3. Поняття природноресурсового та екологічного права в широкому та вузькому розумінні, спільність та відмінність норм природноресурсового й екологічного законодавства.
- •5. Суб'єкти природноресурсового права:
- •6. Виникнення та основні етапи становлення системи природноресурсового законодавства і права:
- •7. Розвиток природноресурсового законодавства і основних природноресурсових галузей права у першій половині хх ст.
- •8. Формування та розвиток українського природноресурсового законодавства і права у період державної незалежності.
- •9. Перспективи розвитку природноресурсового законодавства і права у ххі ст.:
- •10. Конституційні основи природноресурсового права та їх значення для розвитку природноресупсового законодавства.
- •11. Кодифікаційні законодавчі акти як головні джерела природноресурсового права
- •12. Спеціальні закони як джерела природноресурсового права: , “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ”, “Про виключну (морську) економічну зону”
- •13. Нормативно-правові акти органів виконавчої влади:
- •15. Роль і значення судової практики в регулюванні природноресурсових відносин: постанови та узагальнення пленумів всу та вгсу.
- •16. Природноресурсові відносини, їх особливості, види та зміст; відмінні ознаки від інших відносин.
- •17. Загальна характеристика права власності українського народу на природні багатства та визначення права власності на природні ресурси.
- •18. Об’єкти права природноресурсової власності: природі ресурси, природні комплекси, фонди природних об’єктів; особливості форм земельної власності.
- •19. Суб’єкти права природноресурсової власності:
- •20. Умови і порядок передачі власних природних ресурсів за рішенням державних органів та омс : правові засади та документи, що засвідчують.
- •22. Правові вимоги щодо захисту права власності на природні ресурси та межі їх здійснення; засоби і форми захисту прав власників та відшкодування шкоди.
- •23. Умови та порядок припинення права власності на природні ресурси.
- •24. Природокористування як природна умова існування людини і суспільства.
- •25. Основні принципи права права природокористування:
- •26. Суб’єкти права природокористування та вимоги до них.
- •27. Види права природокористування
- •28. Засади виникнення та зміни права природокористування.
- •29. Здійснення права природокористування: права і обов’язки природо користувачів.
- •30. Припинення права природокористування.
- •31. Загальна характеристика управління в сфері використання природних ресурсів і основні принципи управління природокористуванням.
- •32. Система органів державного управління в галузі природних ресурсів.
- •Глава 19 економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів
- •Глава 4. Склад та цільове призначення земель України
23. Умови та порядок припинення права власності на природні ресурси.
• правомочні дії: добровільна відмова, відчуження (продаж), викуп для державних або громадських потреб;
• протиправні дії природокористувача: систематичне невнесення плати (податку), нецільове використання порушення строків освоєння (використання), угоди, укладені з порушенням порядку придбання або відчуження природних ресурсів.
Випадки позбавлення права власності можуть бути за обставин надзвичайного характеру: у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій майно в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади може бути вилучено (реквізовано) у власника в порядку і на умовах, встановлених законодавчими актами України.
24. Природокористування як природна умова існування людини і суспільства.
- сукупність правових норм різних галузей природноресурсового законодавства, що регулюють суспільні відносини щодо використання корисних властивостей природних об’єктів.
25. Основні принципи права права природокористування:
- походження права природокористування від права власності (користування природними об’єктами залежить від власника);
- цільового використання природних ресурсів (цілі визначаються в рішеннях про надання у користування / державних актах / договорах / дозволах);
- раціонального й ефективного природокористування (економічно необхідне й екологічно обґрунтоване);
- комплексного природокористування – використання кількох видів природних об’єктів та їх ресурсів, розташованих на визначеному територіальному просторі;
- стабільності права природокористування – як правило, довгострокове, без визначення терміну;
- безоплатності загального та платності спеціального природокористування;
- екосистемного підходу – запобігання завданню шкоди в процесі використання одних природних ресурсів іншим природним ресурсам.
26. Суб’єкти права природокористування та вимоги до них.
* кожен громадянин може користуватися природними об’єктами;
* громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів – без права володіння, загальнодоступне.
Суб'єкти права природокористування - юридичні та фізичні особи, які в установленому законом порядку набули права користування природними ресурсами і зобов'язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективного використання, відтворення й охорони і мають у зв'язку з цим певні права та обов'язки.
Суб'єкти природокористування поділяються на первинних та вторинних природокористувачів. Суб'єктом первинного або вторинного природокористування є особа, юридична або фізична, правомочність якої по використанню природного об'єкта похідна безпосередньо від права суб'єкта власності на цей об'єкт.
Юридичні особи:
- підприємства різних форм власності, організації та установи;
- громадські об'єднання;
- релігійні організації;
- військові організації;
- іноземні держави;
- міжнародні організації;
- кооперативні об'єднання.
фізичні особи:
• громадяни України;
• іноземні громадяни;
• особи без громадянства.