- •1. Методологія і форми взаємодії суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду розвитку цивілізації.
- •3. Поняття природноресурсового та екологічного права в широкому та вузькому розумінні, спільність та відмінність норм природноресурсового й екологічного законодавства.
- •5. Суб'єкти природноресурсового права:
- •6. Виникнення та основні етапи становлення системи природноресурсового законодавства і права:
- •7. Розвиток природноресурсового законодавства і основних природноресурсових галузей права у першій половині хх ст.
- •8. Формування та розвиток українського природноресурсового законодавства і права у період державної незалежності.
- •9. Перспективи розвитку природноресурсового законодавства і права у ххі ст.:
- •10. Конституційні основи природноресурсового права та їх значення для розвитку природноресупсового законодавства.
- •11. Кодифікаційні законодавчі акти як головні джерела природноресурсового права
- •12. Спеціальні закони як джерела природноресурсового права: , “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ”, “Про виключну (морську) економічну зону”
- •13. Нормативно-правові акти органів виконавчої влади:
- •15. Роль і значення судової практики в регулюванні природноресурсових відносин: постанови та узагальнення пленумів всу та вгсу.
- •16. Природноресурсові відносини, їх особливості, види та зміст; відмінні ознаки від інших відносин.
- •17. Загальна характеристика права власності українського народу на природні багатства та визначення права власності на природні ресурси.
- •18. Об’єкти права природноресурсової власності: природі ресурси, природні комплекси, фонди природних об’єктів; особливості форм земельної власності.
- •19. Суб’єкти права природноресурсової власності:
- •20. Умови і порядок передачі власних природних ресурсів за рішенням державних органів та омс : правові засади та документи, що засвідчують.
- •22. Правові вимоги щодо захисту права власності на природні ресурси та межі їх здійснення; засоби і форми захисту прав власників та відшкодування шкоди.
- •23. Умови та порядок припинення права власності на природні ресурси.
- •24. Природокористування як природна умова існування людини і суспільства.
- •25. Основні принципи права права природокористування:
- •26. Суб’єкти права природокористування та вимоги до них.
- •27. Види права природокористування
- •28. Засади виникнення та зміни права природокористування.
- •29. Здійснення права природокористування: права і обов’язки природо користувачів.
- •30. Припинення права природокористування.
- •31. Загальна характеристика управління в сфері використання природних ресурсів і основні принципи управління природокористуванням.
- •32. Система органів державного управління в галузі природних ресурсів.
- •Глава 19 економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів
- •Глава 4. Склад та цільове призначення земель України
10. Конституційні основи природноресурсового права та їх значення для розвитку природноресупсового законодавства.
Роль КУ як основного джерела права визначається тим, що в ній встановлюються правові норми, які є основними для всіх інших НПА різних галузей права, в т.ч. І природноресурсового, що виходять з конституційних норм і забезпечують їх реалізацію.
1) положення, які встановлюють основи правового режиму використання та охорони природних ресурсів:
земля, її надра, води, інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу;
2) положення, що закріплюють право громадян на природні ресурси:
непорушність права власності;
використання об'єктів права власності без шкоди для суспільства і навколишнього середовища;
3) положення, які визначають компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування щодо використання і охорони природних ресурсів;
4) положення, що закріплюють положення щодо використання та охорони довкілля:
право кожного на безпечне для життя довкілля;
право на вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища;
відповідальність власника за погіршення екологічних якостей землі.
5) ст. 92: найважливіші природноресурсові відносини (засади використання природних ресурсів) повинні регулюватися виключно законами — вихідне положення для прийняття НПА.
11. Кодифікаційні законодавчі акти як головні джерела природноресурсового права
* встановлюють принципові положення правового регулювання відповідних природноресурсових відносин;
* покликані стати інтегруючою основою для розвитку природноресурсового законодавства;
* покликані конкретизувати основні положення КУ;
* визначають порядок та органи управління в галузі раціонального використання й охорони природних ресурсів;
* регламентують порядок виникнення, реалізації та припинення права власності / користування природними ресурсами; порядок ведення державного кадастру та здійснення державного контролю; права та обов'язки суб'єктів користування природними ресурсами; відповідальність за порушення законодавства.
* недоліки: велика кількість відсильних норм; нечітких формулювань; не мають відповідного механізму реалізації; не завжди відповідають вимогам регулювання природноресурсових відносин.
12. Спеціальні закони як джерела природноресурсового права: , “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ”, “Про виключну (морську) економічну зону”
- посідають головне після кодифікаційних актів місце в ієрархічній структурі законодавства; визначають правові основи організації, охорони, використання і відтворення відповідних природних об'єктів.
13. Нормативно-правові акти органів виконавчої влади:
укази ПУ: “Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища”;
постанови КМУ: “Про затвердження Положення про Зелену книгу України”;
акти міністерств і агентств;
14. Акти органів місцевого самоврядування є джерелами природноресурсового права у тих випадках, коли вони мають нормативний характер (видані у межах компетенції органів) і встановлюють загальні правила поведінки, яких необхідно додержуватися на певній території.