- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний університет
- •Конспекти лекцій, хрестоматія, наукові статті, ілюстрації
- •Передмова
- •Статті лекцій Основні напрями світової культурологічної думки та культурологічна думка в Україні
- •Поняття ментальності в культурологічному аспекті
- •Українська культура в контексті світової культури: основні історичні віхи Архаїчні джерела української культури
- •Тенденції розвитку культури за часів Середньовіччя в Західній та Східній Європі та Київській Русі
- •Культура Київської Русі
- •Європейське Відродження та українська культура хіv–хvі ст.
- •Ідея “прогресу” та специфіка культурного розвитку країн Західної Європи і України в хvіі –хvііi ст.
- •Культура епохи Просвітництва
- •Культура 19 ст. Загальний історичний тип (західна Європа) та українська культура
- •Світовий культурний процес хх ст. І культура України в його контексті
- •Сучасна українська культура та проекція майбутнього
- •Хрестоматія із усної народної творчості
- •Повість врем’яних літ
- •Ізборники святослава (1073 та 1076 рр.)
- •Слово деякого калурга про прочитання книг
- •О жонах злих і добрих
- •Іаков мних
- •Пам’ять і похвала князеві руському Володимирові
- •Ходіння Богородиці по муках
- •Із «Фізіолога»
- •Кирик новгородець
- •Учення про числа
- •Володимир мономах
- •Поучення
- •Іларіон київський
- •Слово про Закон і Благодать
- •Галицько-волинський літопис
- •Легенда про євшан-зілля
- •Києво-печерський патерик
- •Про ченця Прохора, котрий молитвою з лободи робив хліб, а з попелу сіль
- •Іван вишенський
- •Вельможним їхнім милостям панам арцибіскупу Михайлу і біскупам Потію, Кирилу, Леонтію, Діонисію та Григорку…
- •Послання до Домнікії
- •Лазар баранович
- •Про час для всього – мудрого і злого
- •Касіян сакович
- •Іван величковський
- •З рукописної книги «зегар з полузегарком»
- •Дмитро туптало
- •Климентій зиновіїв трясця
- •Про нерівності людські…
- •Бурлескна література
- •Скарга дидаскала
- •Самуїл величко Сказання про війну козацьку з поляками
- •Григорій сковорода
- •Із «Байок харківських» Голова і тулуб
- •Кільце.
- •Прикмети деяких сродностей
- •Твердь бесіди Глава 1-а Про Бога
- •Костомаров “Книги буття українського народу”
- •А.Л.Метлинський Кладовище
- •М.М.Петренко Небо
- •Т.Г.Шевченко
- •Тричі мені являлася любов.
- •Притча про радість і смуток.
- •Цвіт яблуні
- •Коли в твої очі дивлюся
- •Кохання
- •Шукання
- •На Мавський Великдень
- •Саломея
- •Людськість
- •Птах сидить на гілці
- •Погляд у криницю
- •Сам за деревом
- •Балада про соняшник
- •Визначення киці
- •Наукові статті шумов к.Э. Мифический и эпический хронотоп: пространственные перемещения героя
- •Гумильов л.Н. От Руси к России: очерки этнической истории
- •М.Т.Юрій Етногенез та менталітет українського народу
- •Пам'ятки
- •Список пам’яток
- •Література
Європейське Відродження та українська культура хіv–хvі ст.
Відродження (Ренесанс) – термін італійського походження. Відроджувачами називали себе італійські гуманісти, які хотіли відмежуватися від середньовічної культури й відродити ідеали Античності. Отже, Відродження – це епоха в історії культури країн Західної й Центральної Європи, перехідна від культури Середньовіччя до Нового часу.
Новий світогляд пропонував людині нове уявлення про час, простір, людину, про прекрасне і потворне. Стає популярною геліоцентрична модель світу, уявлення про рай і пекло переосмислюються й переносяться в душу людини. Відтепер пекельні муки – це докори сумління людини, яка вела грішний спосіб життя; рай асоціюється тепер із відчуттям радості, щастя в реальному житті. Люди більше уваги приділяють земному життю, яке тепер цінне саме по собі, а не тільки як час підготування до вічного життя, як вважалося в Середньовіччі. Відроджується античний антропоцентризм – уявлення про людину як найвищу цінність, проголошується гуманізм – повага до людини, її розуму й почуттів. Тепер людина має право насолоджуватися земним життям, милуватися красою природи й красою тіла, гріховність якого тепер заперечується. Земні, повсякденні бажання людини тепер не вважаються гріховними, усе природне проголошується прекрасним. Людина стала більше себе поважати, в ній прокинулася гордість. Виникає явище титанізму – прагнення людини зробити за життя більше, ніж це під силу простому смертному. Формується універсальна особистість – людина, яка прагне максимально реалізувати себе в різних сферах діяльності (зокрема – в науці й різних видах мистецтва). У цей час мистецтво прославляє людину, а митець прирівнюється до Бога-творця.
Якщо в Середньовіччі ідеалом краси вважався вищий, духовний світ, то в епоху Відродження людина починає звертати більше уваги на той реальний світ, який оточував її в повсякденному житті. Знов, як за часів Античності, людина милується красою природи й людського тіла. Оскільки в цю епоху посилюється інтерес до людини, її внутрішнього світу, виникає портретний жанр. Кожен такий твір досліджує людину як особистість, її неповторний характер. По-новому зображують художники Богоматір з Ісусом (майже кожен художник цієї епохи звертався до образу Богоматері). Тепер вона виглядає як земна прекрасна жінка, і кожна молода мати чимось схожа на неї. Тобто, ці твори прославляють не тільки Діву Марію, а саму ідею материнства. Приклади – роботи Рафаеля «Сикстинська Мадонна», «Мадонна Конестабілé» та інші; Ленардо да Вінчі «Мадонна Літта», «Мадонна Бенуа». Ці твори не можна назвати іконами, адже художники вийшли далеко за межі іконописного канону. Такі образи виникли не одразу. Відхід від іконописних традицій відбувався поступово.
Аналізуючи тематику творів доби Відродження, можна простежити значний інтерес митців до біблійних сюжетів, однак мета митця тепер інша – не розповідь про священні події, не повчання, не створення символічного зображення, орієнтованого на домислювання. Тепер митці прославляють своїми творами людину, її гідність, розум, красу. Так, по-новому зображаються християнські мученики