Прикмети деяких сродностей

<…> Неможна ніяк, щоб натура потрібне зробила важким. Не потрібно, а значить не корисно, а тим-то й важко літати черепасі, але не соколу... Важко дізнатися… Та де ж той, хто хоче дізнатися? Якщо склав крила, то важко літати й самому орлу. Чи знаєш, що землеміри дізнаються про висоту превисокого фарійского терема з однієї його тіні.

Всяка тайна має свою викривальну тінь. Важко розпізнати між дружнім і ласкательським серцем, але зовнішня тінь, наче пояснювальне скло, і найсердечніші завулки ставить на вид тим, хто найуважніше пильнує.

Дивись, коли хлопчик, зробивши для іграшки волове ярмо, накладає його цуценятам чи кошенятам, – чи це ж не тінь душі хліборобська в ньому? І чи не покликання до землеробства?.. // Якщо припоясує шаблю, – чи не апетит до войовничості?..

Бог скрізь є, і щастя у будь-якому стані, якщо з бо­гом в нього входимо. Треба лише дізнатися для себе, куди хто народжений. Краще бути натуралним котом, ніж з ослиною природою левом.

Ганятися у званні за прибутками є прямий знак несродності. Не втратиш прибутки, якщо буде в тобі царство боже в // силі своїй.

Чи не чудо, що один в достатку нужденний, а інший в нужденності довольний? Видно, що природа більше прикладає хит­рості, виліплюючи фігуру мурашину, ніж слонову, і найдивовижніший царства божого промисел можна бачити: в бджільних роях, аніж в овечих і волових стадах.

Бог богатому подібний фонтану, що наповнює різні посудин за їх вмістимістю. Над фонтаном надпис такий: «Не­рівна всім рівність».

Ллються з різних трубок різні струмені // в різні посудини, що навколо фонтана стоять. Менша посудина має менше, але в тому рівна більшому, що на стільки ж повна. І що є нерозумнішим, ніж рівна рівність, яку глупці у світ ввести намагаються? Куди безглуздіше все те, що противно блаженій на­турі?.. Боїмося голоду, не пам’ятаючи, що значно частіше помирають від пересичення. Нерозумний сум сам не знає, чого бажає. Саме пересичення чи не від нудьги? Краще померти, ніж все життя нудьгувати в несродностях. Несродність усякої бездіяльності важча. І легше не повзати, ніж літати для черепахи. Не повзаючи, позбавляється точно сродної розваги, а літаючи стогне більше того під несродним тягарем.

Твердь бесіди Глава 1-а Про Бога

Увесь світ складається з двох натур: одна — видима, інша – невидима.

Видима натура називається твар, а невидима – бог.. Ця невидима натура, чи бог, всю твар пронизує й містить; скрізь і завжди була, є й буде. Наприклад, тіло людське видно, але пронизуючий и вміщений у нього розум не видно.

З цієї причини у давніх бог називався розум всесвітній. Йому ж у них були різні імена, наприклад: натура, буття речей, вічність, час, доля, необхідність, фортуна й ін...

А в християн найвідоміші для нього імена такі: дух, гос­подь, царь, отец, розум, істина… Что стосується видимої натури, то у неї теж не одне ім’я, наприклад: речовина, чи матерія, земля, плоть, тінь і ін.

Костомаров “Книги буття українського народу”

«1. Бог создав світ: небо і землю, і населив усякими тварями, і поставив над усією твар’ю чоловіка, і казав йому плодитися і множитися…щоб кожне племено шукало Бога… і поклонялись би йому всі люди, і вірували в нього, і любили б його, і були б усі щасливі.

2. Але рід чоловічий забув Бога і оддався дияволу, і кожне племено вимислило собі богів… І стали за тих богів битися, і почала земля поливатися кров’ю <…>

40. І поклонялися народи ідолам своїм.

51. <…> Хоча французи були хрещені, одначе менше шанували Христа, ніж честь національну, і се їм ідола такого зроблено, а англичани кланялися золоту і Мамоні <…>

103. І встане Україна з могили своєї, і знову озветься до всіх братів слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хоруган, ні у Сербів, ні у Болгар.

104. І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою (республікою) в союзі Слов’янськім.»