30. Екон цикл: сутність та структура. Хар-ка фаз екон-ного циклу. Основні теорії екон-ного циклу.

Економічний цикл-це послідовність піднесень і спадів ек-ної активності протягом кількох років, т.б. це рух сусп. вир-ва від одного кризового явища до ін., який постійно повтор-ся. Кожний цикл являє собою певну послідовність, яка складається з альтернативних фаз, які повторюються одна за одною. Це означає, що кожна з його попередніх фаз повинна мати здатність до відтворення наступних. У підсумку економічний цикл набуває здатності до самовідтворення. Крім цього, кожному екон-ному циклу притаманна регулярність його проходження. Все це дає змогу відзначити принципову спільність структури економічних циклів у ринковій екон, а також більш-менш чітко виражену послідовність фаз.

Фази ек-х циклів:

1) Криза; перевир-во товарів порівняно з платоспр-м По; падіння рівня цін внасл перевищ-ня Пр товарів над платосп-м По; скороч-ня обсягів вир-ва; масове банк-во фірм; зрост-ня безроб-тя і скороч-ня номін-з/п; потрясіння кредитної системи.

2) Депресія: скороч-ня вир-х інвест-й; збільш-ня запасів; скороч-ня По на роб силу; різке падіння чистого приб; падіння обсягу продажу; скороч-ня кільк-ті нових заказів; скороч-ня По на кред-ні рес-си.

3) Пожвавлення: перехід до стійкого розширеного вир-ва; зрост-ня По на активні елементи засобів вир-ва; зрост-ня По на сировину, роб силу; зрост-ня з/п.

4) Піднесення: значний приріст вир-чих інвестицій; скороч-ня запасів; різке зрост По на роб силу; значний приріст загального рівня цін.

піднесення

В ВП

пожвавлення

криза

д епресія

роки

Види циклічних коливань:

1)Короткі (малі) пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку. Їх матеріальною основою процеси, що відбув-ся у сфері грошових відносин.

2)Середні пов'язані зі зміною По на засоби вир-ва. Їх матеріальною основою є необхідність оновлення основного капіталу.

3)Великі. Їх матеріальною основою є зміна базових технологій і поколінь машин, оновлення об'єктів інфраструктури.

Всі ек-ні цикли поділяються:

1) цикли Кондратьєва, або довгохвильові, тривалість = 40-60 рр. Їх головна рушійна сила-радикальні зміни в технологічній базі сусп вир-ва, його стр-на перебудова;

2) цмкли Кузнеца-20 р., рушійними силами є зрушення у відтворюваній стр-рі вир-ва;

3) цикли Джаглера-7-11 рр. як підсумок взаємодії багатьох грош-кред факторів;

4) цикли Китчина-3-5 р., що обумовл-ся динамікою відносної величини запасів ТМЦ на підпр-ах;

5) приватні госп-кі цикли, що охоплюють період від 1 до 20 р. та існують у зв'язку з коливаннями інвестиційної активності.

Причини циклічних коливань:

1. великі технічні нововведення, які з'являються нерегулярно і зумовлюють коливання в діловій активності;

2. політичні перевороти, різка трансформація соц-ек системи, війна та ін. випадкові події системного хар-ра;

3. помилкові рішення в грошово-кредитній політиці, які супроводжуються появою надмірної кільк-ті грошей або надмірним вилученням грошей з обігу;

4. різкі зміни в зовнішніх умовах функціонування національної ек-ки (зрост цін на імпортні енергоносії, фінансова криза у торгових партнерів тощо).

Теорії економічних циклів:

1. Спочатку теорії економічних циклів розглядали кризи надвир-ва як неЗ-номірні відхилення від нормального стану економіки, що суперечать її природі.

2. Порушення рівноваги грошового попиту й пропозиції (Фішер-кредитно-грошова концепція циклу).

3. Динаміка нагромадження основного капіталу-основа екон-ного циклу (Кассель).

4. Диспропорції між різними галузями національної економіки (Туган-Барановський).

5. Недостатнє спожив. насел (Сисмонді).

6. Динаміка ефективності попиту, що визначає функціями спожив. й інвестицій (Кейнс, Хікс, Хансен-нововведення економічний цикл-підсумок взаємодії руху національного доходу, спожив. і нагромадження основного капіталу).

7. Фрідмен доповнив попередню теорію (Монетарна теорія циклу). Головна роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє настабільні грошові пропозиції, надлишок якої закладає екон-на політика самої держави.

8. Шумпетер: причини нововведення.

9. Політичні й випадкові події.

10. Джевонс (плати на Сонці).

31) В моделі економічного кругообігу з урахуванням держави уряд виконує такі функції:1 здійснює на відповідних ринках державні закупки ресурсів та продуктів і внаслідок цього несе відповідні витрати, які впливають на сукупні витрати економіки;2 уряд надає підпр-вам і домогосп-вам колективні блага, пов'язані із утриманням бюджетної сфери (освіти, науки, культури…);3.для здійснення своїх витрат уряд формує державні доходи за рахунок збирання податків: прибутковий податок з громадян, податки на прибуток підпр-в, продуктові (непрямі податки тощо). Це все є валові податки. Але поряд з цим уряд має справу з податками зворотними. До них віднос трансфер платежі (пенсії, стипендії, виплати по безроб та страхуванню, тощо). Валові податки за мінусом трансфертних платежів є чистими податками. T=TA-TR , де Т-чисті податки;TA -валові податки;TR-трансферти.

Держава передбачає видатки на: фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання та підвищення життєвого рівня населення, заходів щодо соціального захисту; фінансування заходів у галузі освіти, культури, науки, тощо; фінансування виробничого і невиробничого будівництва; національну оборону; охорону навколишнього природного середовища; утримання правоохоронних і митних органів; утримання органів законод, викон, суд влади та прокуратури; здійснення зовнішньоекон та зовнішньополіт дія-ті; виплату усіх видів пенсій; утворення держ матеріальних і фінансових резервів; обслуговування внутріш та зовн державних боргів.

Доходи держави:1 від госп дія-ті;2 від використ прир ресурсів;3 від зовнішньоек дія-ті; 4 від бан­ківсь дія-ті; 5 від реалізації дорогоц металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорого­цінного каміння;6 держ мито;7 митні платежі;8 збо­ри та інші неподаткові дох;9 дох від приватизації;10 від громадян тощо.

Перерозподільна та стабілізаційна фун. Держави. По-перше, вона виконує перерозподільну функцію в економіці. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє доходи між приватним сектором економіки і державним сектором, який займається виробництвом суспільних благ. По-друге, держава виконує стабілізаційну функцію в економіці. Так, в умовах надмірного безробіття уряд може збільшити свої видатки, що збільшить сукупний попит і зменшить безробіття. Цього він може досягти і за допомогою зниження рівня оподаткування. В умовах високої інфляції уряд може вдатися до протилежних заходів. 

Держава може впливати на параметри економічної рівноваги. По-перше, змінюючи обсяг державних закупок товарів та послуг, уряд має можливість адекватно впливати на сукупний попит економіки і, як результат, на обсяги виробництва. По-друге, уряд може впливати на попит приватного сектора економіки через величину чистих податків. Змінюючи рівень оподаткування або величину трансфертних платежів, уряд може зменшувати або збільшувати доходи суб'єктів цього сектора, від яких залежить їхній попит.

Модель економічної рівноваги за методом «витрати-випуск» проявляється подвійною. З одного боку, сукупні витрати доповнюються державними закупівлями, які відображують видатки уряду на закупівлю товарів і послуг, що фінансуються за рахунок чистих податків. Суттєво трансформується функція спож. В осн її трансформації лежить зменш наявного доходу приватної економіки на величину чистих податків. Модель економічної рівноваги за методом «вилучення-ін’єкці». Вилучення з економічного кругообігу чистими податками, а ін’єкції-державними закупівлями. При цьому приватні заощ зменшуються на величину чистих податків, за рахунок яких здійснюються державне спож і державні заощ. Тому в змішаній закритій екон національні заощ є сумою приватних і держ заощаджень, а екон рівновага трансформується в рівновагу між національними заощми та інвестиціями.

32) Дискреційна фіск політика-це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Дискреційна фіскальна політика використовується державою для активної протидії циклічним коливанням. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки. Відповідно, в період піднесення цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок. Дискреційна фіск політика поділяється на: стимулюючу, що збільшує сукупний попит за допом зрост держ витрат і зниж податків; обмежувальну, що стримує сукупний попит за допомогою зниження державних витрат і підвищення податків.

Недискреційна фіскальна політика (автоматична фіскальна політика), при якій бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Такими стабілізаторами в економіці є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.

М ультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще податки в формі чистих податків (Т). При цьому вилучення в формі податків відб.автоматично в разі зміни доходу як податк.бази і вимір.через гран.коефіцієнт податків (t). При врахуванні заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільш.і стан.величину 1-c(1-t). Звідси – формула скл.мультиплікатора видатків:

М ультиплік податків завжди менше мультиплікатора видатків пропорційно граничній схильності до спож:

3 3) З метою розмежування впливу на стан державного бюджету дискреційних фіскальних заходів і циклічних коливань слід розрізняти фактичне і потенційне бюджетне сальдо. В загальному контексті формулу бюджетного сальдо можна записати таким чином: Відмінність між фактичним і потенційним бюджетним сальдо полягає в тому, що вони обумовлюються різною величиною ВВП як доходу, від якого залежить величина чистих податків. Фактичне бюджетне сальдо (БСд) -це величина, яка забезпечується в умовах фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП:

де СКП -середній коеф чистих податків, який відбиває їхнє відношення до ВВП; (ВВП_ф х СКП) -чисті податки. Потенційне бюдж сальдо (БС„) -це величина, яка забезп-ся в умовах повної зайн. Вона показує, яка могла бути різниця між доходами і витрат держбюдж за умов, коли б ек-ка виробляла потенц ВВП: БС_п = (ВВП_п х СКП)-ДЗ.

Концепції регулюв держ бюджету. Перша -збалансув бюджету на щорічній осн(держ витрати повинні вирівнюватися з доходами в межах кожного року). Друга-збалансув бюджету на цикліч осн(бюджет повинен баланс-ся не щорічно, а в межах екон циклу). Третя-функціональних фінансів (бюджетна фун фіск пол-ки повинна бути підпорядк стабілізаційній).

Існує три джерела дефіцитного фінансув:1. Внутрішні позички. В цьому вип уряд виходить на внутр грош ринок, де розміщує свої позички, тобто продає державні цінні пап, і за рах виручки від їх реаліз отримує необхідні кошти в борг. 2.Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фін орг-ції, іноземні уряди та приватні іноземні фірми. 3.Грош-кред емісія. Нацбанк випускає нові гроші, які не забезпечені зрост-м товарної маси, і за допомогою певного кредитного механізму фінансує уряд.