8. Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність.

фінанси дозволяють пристосувати потреби в-ва до потреб споживання. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондівна розширеній основі регулювати галузеву і теріторіальну структуру економіки, стимулювати підвищення ефективності в-ва задовільнити інші потреби суспільства.

9.Вплив фінансів на суспільне виробництво (якісний і кількісний вплив, напрями впиву)

Фінанси - сукупність об'єктивно обумовлених ек відносин з приводу обміну, розподілу і перерозподілу вартості створеного у сус-ві ВВП формування, розподілу і вик-ня фондів грошових коштів і нагромаджень у розпорядженні суб'єктів госп-ня та дер-ви, призначених для цілей розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соц та ін потреб сус-ва. Вплив фінансів на сус-не вир-во здійснюсться через: 1) забезпечення за допомогою фінансів джерел ек розвитку; 2) через регламентування процесу формування фін ресурсів та їх використання за допомогою фін механізму. Фінанси відіграють таку роль у ринковій ек-ці: І) забезпечують розподіл ВВП та його перерозподіл між суб'єктами ек відносин, галузями, регіонами, між соц верствами населення; 2) забезпечують задоволення фін потреб суб'єктів ек відносин; 3) забезпечують кругообіг фін ресурсів та безперервність процесу відтворення: 4) впливають на інтереси суб'єктів, регулюють різні напрями соц ек розвитку; 5) фінанси утворюють сис-му фін показників, які є індикатором ек життя сус-ва; 6) контроль за формуванням і вик-м фін ресурсів. Фінанси впливають двояко: -кількісно (характеризується пропорціями розподільного процесу) -якісно (характеризується впливом фінансів на матеріальні інтереси суб'єктів господарювання, через різні форми організації фінансових відносин.). Якісна сторона впливає на суспільний продукт і пов'язана з перетворенням фінансів в стимул розвитку економіки. Таке перетворення можливе, коли порядок формування прибутків, умови і принципи формування фондів, напрями їх використання, вдається тісно пов'язати з економічними інтересами суб'єктів господарювання.

10. Зародження і розвиток фінансів за часів Стародавнього світу. Розвиток фінансової думки – це навчальна дисципліна, яка розглядає питання історичного розвитку фінансової думки в історії людства від стародавнього світу до сучасності. Зміст курсу передбачає розгляд фінансових теорій давнини та сучасності, їх вплив на розвиток фінансів.

Фінансова думка стародавнього Сходу.

Писемні джерела дослідження фінансової думки Стародавнього Сходу.

Питання організації та управління державним господарством. «Повчання гераклеопольского царя своєму сину Мерікара» (XXII ст. до н.е.), «Проречення Іпусера», «Пророцтво Неферті», “Повчання Ахтоя”, інші адміністративно-господарські та юридичні документи.

Месопотамія, розвиток приватної власності, соціальне розшарування суспільства. Регулювання економічної діяльності населення та регламентування приватноправових відносин.

Закони вавилонського царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). Зміцнення економічної влади держави. Розвиток товарно-грошових відносин.

Стародавня Індія. Трактат «Артхашастра» (IV-III ст. до н.е.). Мистецтво політики та управління державою. Головна мета економічної політики держави – поповнення скарбниці. Вчення про управління та державні доходи. Основні джерела доходів староіндійської держави. Питання торгівлі як одного зі способів збагачення державної скарбниці. Нагляд за цінами та отримуваним прибутком.

Фінансова думка Стародавнього Китаю. Конфуціанство, легізм, даосизм та моїзм. Концепція поділу китайського суспільства на керуючих та керованих.

Еволюція учення Конфуція. Ідеї соціального порядку, засновані на беззаперечному підкоренні владі, що асоціювалася з мудрістю.

Школа легістів. Ідея Лі Куйя про державне регулювання хлібного ринку. Загальний подвірний перепис селян і законодавче запровадження єдиного податку із кількості зібраного зерна.

Трактат «Гуань-цзи» (IV століття до н.е.) приділяє увагу економічній політиці держави. «Принцип урівноважування господарства». Питання податків і грошового обігу.