33. Загальна характеристика медичного страхування

Медичне страхування в Україні поки що знаходиться лише на стадії формування та не існує чіткого уявлення про систему медичного страхування, яке має бути прозорим і зрозумілим громадськості. Впровадження загальнообов'язкового медичного страхування забезпечило б гарантування якісної медичної допомоги кожному громадянину, а також подальший розвиток добровільного медичного страхування.

   Проблеми та перспективи розвитку медичного страхування в Україні досліджували наступні вчені: О. Овсеєнко, Л. Кулачок-Тітова М. Мних та О. Солдатенко.

   Мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей медичного страхування та шляхи його впровадження в Україні.

   Медичне страхування - форма соціального захисту інтересів населення в галузі охорони здоров'я, який виражається в гарантії оплати медичної допомоги при виникненні страхового випаду за рахунок накопичених страховиком коштів.

   Медичне страхування поділяється за формами на обов'язкове медичне страхування і добровільне медичне страхування. Вирішальну роль у реформуванні системи медичної допомоги України відіграє перехід до обов'язкового медичного страхування .

   Сьогодні впровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування , попри всі його переваги, на Україні гальмується. Це відбувається через те, що не існує однорідного підходу щодо створення законопроекту про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.

   Тому доступним для населення є лише добровільне медичне страхування. Його програми обираються за бажанням страхувальника і залежать від його платоспроможності. Крім того, такий вид медичного страхування ґрунтується на принципі страхової солідарності, коли застрахована особа отримує медичну допомогу у випадках та обсягах, що визначаються страховим договором згідно зі сплаченим страховим платежем [5]. Проте, на думку ряду вчених [2] добровільне медичне страхування не зможе сьогодні набути значного поширення в Україні з декількох причин. Основними з них є досить низький рівень забезпечення переважної більшості громадян та відсутність у багатьох довіри до фінансових структур, що акумулюють кошти населення.

   На нашу думку, перспективна система медичного страхування повинна бути поділена на три частини:

   1)      перша частина - це планування мінімальних коштів в бюджеті, через які забезпечується надання безоплатної медичної доплати для всіх категорій населення;

   2)       друга частина пов'язана з введенням ОМС за рахунок коштів суб'єктів підприємницької діяльності, а також фізичних осіб;

   3)       третя частина - добровільне медичне страхування - передбачає придбання людиною страхового полісу за рахунок власних коштів.

   Таким чином, за умов відсутності сформованого механізму медичного страхування в Україні, наведений напрямок його подальшого розвитку є надзвичайно доречним. Для досягнення реальної цілісності української системи охорони здоров'я необхідний час та значні інвестиції. Оскільки система державного медичного соціального страхування є важливою для держави, то необхідно погодитись, що до її впровадження необхідно підійти зважено і конструктивно: розробити і у встановленому порядку затвердити закони та нормативні акти про медичне страхування громадян; розробити положення про національний і територіальні Фонди медичного страхування і здійснити їх формування.