5. Написання апострофа та ь.

Правопис апострофа. В українській мові апостроф пишеться: 1. Після б, п в, м, ф та р перед я, є, ї, наприклад: п'ять, торф'яний, здоров'я, м'ята. 2. Після к у власних назвах типу Лук'ян та похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янчук тощо. 3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний, наприклад, від'їзд, під'їхати, з'єднати. В українських словах апостроф не пишеться: 1. Після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть буква, що позначає кореневий приголосний: цвях, свято, тьмяний. 2. Після букви р, що разом з наступною я, ю, є позначає м'який звук: рюкзак, рясно. 3. Після букв б, п, в, м, ф, що разом з наступними я, ю, є позначають пом'якшені звуки в словах іншомовного походження та російських власних назвах: бязь, пюре. Правопис ь. М’який знак пишеться:після букв д, т, з, с, ц, л, н у кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки: молодь, біль, колись, донька, батько;у середині складу перед о: льотчик, сьомий, тьохкати;у прикметникових суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий): український, ткацький, ризький;після букви н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк_, -ісіньк-, -юсіньк-: серденько, тихесенький, малюсінький, повнісінькій; у буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що походять із льк, ньк: ляльці, ляльчин (лялька); доньці, доньчин (донька);після букви л перед буквами, що позначають м’які приголосні звуки: рибальський, сільський.М’який знак не пишеться:після букв, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, плач, сімсот;після р у кінці слова та складу: бібліотекар, календар (але Горький);між двома однаковими буквами, що позначають м’які подовжені приголосні: знання, стаття;між двома м’якими приголосними – м’якість першого з них виникає як результат впливу наступного м’якого приголосного: ніжність, майбутнє; у буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять від лк, нк: матінці (матінка), рибалці (рибалка);після н перед шиплячими та суфіксами -ськ(ий), -ств(о): менший, тонший, громадянство.

6. Правопис прізвищ та імен по-батькові.

Укр. прізвища вимовляються і пишуться за правилами вимови та за загальними нормами укр. правопису: Марченко, Муляр, Юрчук.Ряд прізвищ словянського походження в укр. мові мають деякі особливості:ё-йо на початку слова та в середені після головних, а також після твердихприголосних, якщо ё у вимові відповідає сполученню йо: Йотов, Майоров,Соловйов.якщо ё означає звук о після мякого приголосного, то пишеться ьо: Синьов,Треньов, Пушкарьов.під наголосом після шиплячих ж,ч,ш,щ,ц завжди пишеться о: Чижов, Лихачов; уненаголошеній позиції пишеться е: Лещев, Плющев, Коришев.рос. е після приголосних передається е: Мельник, Гашек, Сапек. Але рос. е, щовідповідає укр. і, перадається є: Бєлкін, Бєляєв, Сєдіна.рос. и в основах прізвищ на початку та після приголосних передається літероюі: Ісаєв, Ісаченко, Лісний, Ліненко.Після ж,ч,ш,щ завжди пишеться и: Жиловенко, Шишацкий, Щиглов.рос. и у середені слів після голосних, апострофа та мякого знака передаєтьсячерез ї: Воїнович, Ільїн, Руїн.рос. ы завжди передається литерою и: Фортали, Черниш, Цимбал.літера и завжди пишеться в прізвищах, утворених від імен та коренів, спільнихдля укр. і рос. мов: Мироненко, Сидоров, Тихонов.рос. суфікс –ев, -еев передається через є після приголосних (за виняткомшиплячих, р та ц): Матвєєв, Пахарєв, Хомічєв.у префіксі при- завжди пишеться и: Примаков, Прийденко, Придорожній.у суфіксах –ич, ик пишеться и: Пашкевич, Антосик, Бендрик.словянські прізвища, незалежно від походження, пишуться з ь у суфіксах –ськ,-цьк, -зьк: Новицький, Гронський, Петровський.При творенні чоловічих імен по батькові вживаються суфікси –ович, -йович:Русланович, Васильович, Семенович.При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс –івн(а), післяголосних –ївн(а): Миколаївна, Іванівна, Юліанівна.Исключения:Григорій – Григорович, Григорівна.Сава – Савич (-ович), Савівна.Ілля – Ілліч, Іллівна.Микита – Микитович, Микитівна.Яків – Якович (-левич), Яківна (-лівна).Лука – Лукич, Луківна.У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають лише закінчення –івн(и), -ївн(и), у давальному – івн(і), -ївн(і): (Р.в.)Людмили Тимофіївни, (Д.в.)Людмилі Тимофіївні.