2. Найважливіші пам’ятки язичницької культури.

Особливе ставлення було до наших предків (духовна сила, енергія), які світять з Вирію-Раю, тобто країни Предків. Духо­вна сила Пращурів підтримується нашою пам'яттю, молитва­ми Рідної віри. У Велесовій книзі маємо понад 250 богознавчих понять. «Велесова книга» цікава тим, що в ній зустрічається цілий пантеон язичницьких богів, яким молилися русичі.

БІЛОБОГ— (дід) - головний бог добра. За по­вір'ям - творець землі, води, світла; батько Перуна; захисник лю­дей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Згідно з повір'ям, перетворювався на білого лебедя.

ВЕЛЕС - (Волос) - бог худоби, чередників та музик. За легендами, Велес — опікун усього тваринного світу, він поріднив людину твари­ну.

ДАЖБОГ - бог Сонця, світла й добра. Так Дажбог привчив людей сіяти пшеницю, вирощувати хліб, а батько його Сварог викував 1-го плуга.

ЖИТНИЦЬ - бог осені та осінніх робіт у давніх українців Згідно з легендою, він ходить нивами та городами і слідкує, чи старан­но збирають урожай. Карає ледачих та неохайних.

КОЛЯДА -богиня неба, дружина Дажбога. Коляда щоро­ку н найдовшу ніч зими народжує Божича - нове Сонце, Новий рік, сина Дажбога.

КУПАЛО - давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту.

ЛАД - бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людсь­кої благополучності.

ЛАДА -богиня весни. Свято Ла­ди наставало тоді, коли починав танути сніг, і тривало до по­чатку весняних робіт.

МАРА - (Марена) - богиня зла, темної ночі, страшних снови­дінь, привидів, хвороб (мору), смерті.

ОВСЯШІЧ — Осінь- один з найбільш шанованих богів давньоукраїнського пантеону, бог осені, щедрого врожаю і статків.

ПЕРУН — бог блискавки й грому. Один з найголовніших пе­рсонажів давньоукраїнської міфології, «бог над богами».

РАДОГОЩ - (Радогост) - бог торгівлі та мореплавства у західних українських племен.

СВАРОГ - бог неба, заліза, ковальства і шлюбу.

СВІТОВИД - (Світ, Світло) - 1. За космогонічними погля­дами стародавніх українців, первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з первісною матерією жіночої статі, (Вода, Дана), утворила всі речі на землі. 2. Бог гостинності.

СИМАРГЛ - бог вогню.

СЛАВА — богиня воєнної перемоги та мисливської вдачі.

СТРИБОГ - - бог вітрів.

ТРИГЛАВ - (Трибог) - верховний бог неба і світла укрів (західних укр. племен).

ТРОЯН - бог місяця, ночі і будівництва. навчив людей теслярству, різьбярській справі.

ХОР - бог західних дощових вітрів, мряки.

ХОРС - бог Сонця

ЧОРНОБОГ — бог зла, бог Вирію, людей і світла. Заступ­ник усіх злих сил, володар підземного мертвого царства.

ЧИСЛОБОГ- бог лічби .

3. Літописання Київської Русі.

Кожна людина пробує писати щоденники. З коротких щоденників утворювалися щорічники, але в результаті того, що “рік” вживався у значені “літо”, щорічні записи почали називатися літописаннями

(ІХ – Х ст.) . Літописання Київської Русі було настільки поширене, що на сьогодні є сотні варіантів щорічних описів найважливіших подій, здійснених на берестяній корі, у пергаментах.

У Х – ХІІІ ст. найбільшого поширення набули літописи, створені з позиції християнської церкви і діячів цієї церкви. Церква Київської Русі вдалася до створення своєрідного церковного літопису “Патерика” (“Патерик” – “Батьківник”) у якому церква написала найважливіші діяння своїх основоположників у Русі. Але все ж найбільшого поширення набув “Літопис Руський”, який писався більше 3 – х століть, який складається із трьох окремих літописів.

1. “Повість врем’яних літ” – від заснування Києва до 1111 року.

2. Київський літопис 1111 – 1201 р.

3. Галицько – Волинський літопис (1201 – 1292)