- •5. Соціальні умови формування філософії
- •8.Що є об’єктом та предметом філософського пізнання?
- •11. Що таке історія філософії та якими є принципи її періодизації?
- •12. В чому особливості філософії давньої Індії і Китаю?
- •13. Умови виникнення античної філософії?
- •15. Хто з античних філософів і яким чином переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини ?
- •16. Які філософські проблеми вирішувались у піфагорійській школі?
- •17. В чому полягає сутність атомістичного вчення Демокріта ?
- •21.Назвіть джерела виникнення середньовічної філософії?
- •29. В чому полягає пантеїзм і механіцизм філософії Нового часу?
- •35.Якими були передумови виникнення марксистської філософії?
- •36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?
- •44.В чому полягає сутність філософської герменевтики?
- •45. В чому полягає сутність феноменології?
- •46.В чому полягає сутність фрейдизму і неофрейдизму?
- •52.Якою є роль і значення діяльність представників українського періоду Просвітництва й Романтизму в розповсюдженні філософських знань і формуванні вітчизняної філософської думки?
- •56. Як розглядалось буття у німецькій класичній філософії?
- •57. Якими є сучасні філософські погляди на буття?
- •59.Що таке матерія? Чи розглядається вона як субстанція?
- •65. Які є історичні форми та види ідеалізму?
- •66 . Як ви розумієте співвідношення ідея та ідеал ? в чому полягає проблема ідеального ?
- •67. В чому полягає проблема співвідношення матеріального і ідеального у філософії?
- •69.Що таке діалектика , історичний розвиток діалектики ?
- •73.Що таке зв'язок, закон, закономірність?
- •76. Які ви знаєте категорії діалектики? Яким є їх зміст
- •77. В чому особливість філософських категорій порівняно с категоріями конкретних наук?
- •78.Чому метафізика, догматизм,релятивізм, софістика,еклектика вважаються традиційними або класичними альтернативами діалектиці?
45. В чому полягає сутність феноменології?
Феноменологія (грец. phainomenon — той, що з´явився) — суб´єктивно-ідеалістична течія, яка зводить все суще до феноменів (явищ свідомості, даних з очевидністю) і описує їх за допомогою інтуїції. Творцем і відомим представником феноменології був німецький мислитель Едмун Гуссерль (1859—1938).
Сутність цієї концепції полягає в конституюванні «іншого Я» (alter Ego). Знаючи себе і свою ситуацію в бутті, Я конституюю (тобто за аналогією із собою стверджую) існування іншої свідомості, іншого Я. Світ, створений нами двома, будується на нашій перспективі в бутті, це наш інтерсуб´єктивний світ. Якщо ж певна нація чи культура розбудовує свій світ, то його Гуссерль називає «життєвим світом». В останніх працях Гуссерль зробив спробу застосувати свою феноменологічну концепцію до подолання європейської кризи, про яку говорили всі філософи, починаючи з Ніцше. На відміну від інших мислителів, він вбачав причину кризи в натуралістичній (об´єктивістській, спрямованій на факти) особливості європейської науки. «Фактичні науки продукують фактичних людей (тобто людей, позбавлених внутрішнього духовного світу. — Авт.)… В життєвій скруті цій науці нема нам що сказати», — пише він. Фактична об´єктивістська наука зумовила втрату довір´я до розуму і, врешті-решт, втрату сенсу життя. Гуссерль вважав, що європейці прониклись оманливим довір´ям до натуралістичної науки і почали вважати світ, яким він постає в науці, справжнім світом. Насправді світ науки — це штучно витворений світ ідеальностей. З нього вилучена людина як суб´єкт. Початок такій науці поклав Галілей, який запровадив виключення суб´єктивних якостей і математизацію сущого. І філософія, яка повинна була турбуватись про сенс життя, йдучи за наукою, прониклась оманливим натуралістичним світоглядом. Насправді конкретна людина живе не в світі, сконструйованому наукою, а в «життєвому світі», тобто у створеному культурою світі (європейський, китайський, 45,індійський та інші «життєві світи»). «Життєвий світ» — це практичний світ нашого життя, речі в якому дані нам з очевидністю. Він є справжнім світом, саме він повинен хвилювати мислителів, а не штучний світ науки. Наука є лише штучним інструментом для успішної діяльності в цьому світі. У концепції «життєвого світу» Гуссерль в руслі ідей філософії життя (Ніцше, Бергсон) стверджує первинність життя щодо науки. Однак він не переходить на позицію ірраціоналізму, характерну для цих мислителів. Він вірить, що на основі феноменологічного дослідження «життєвого світу» можна створити універсальну філософію, яка відновить довір´я до розуму, притаманне філософії, починаючи із Давньої Греції. У такий спосіб, на його думку, може бути подолана криза європейського буття. Подолання кризи ним мислилося через здійснення нового проекту філософії. Феноменологію Гуссерля іноді називають філософією для філософів, а самого Гуссерля вважають Кантом XX ст. І для цього є певні підстави: феноменологія розробила оригінальну методологію дослідження свідомості, яка справила величезний вплив на подальший розвиток філософії. На засадах феноменології ґрунтується, зокрема, екзистенціалізм. Вона дала поштовх для розвитку філософської антропології, аксіології та інших філософських дисциплін. Творчість таких мислителів XX ст., як М. Шелер, М. Гайдеггер, Ж.-П. Сартр, М. Мерло-Понті була б неможливою без ідей, заданих феноменологією.