77. В чому особливість філософських категорій порівняно с категоріями конкретних наук?

Взаємовідносини між філософією і приватними науками  носило суперечливий характер і змінювалося. Спочатку, як уже зазначалося, філософія  включала всю сукупність знань про  світ. Тривалий час філософія, по суті, грала роль «науки наук», коли поряд з прагненням дати загальне розуміння буття і пізнання вона намагалася нав'язати приватним наук положення та принципи, здобуті шляхом умоглядних міркувань. Цей факт пояснювався не просто помилками окремих філософів, а загальним станом духовної культури та соціальними умовами того часу.

Розвиток  практики, науки, в тому числі і  самого філософського знання, дозволило  філософії самовизначитися в  системі наукового знання. Кожна  конкретна (спеціальна) наука досліджує  якісно певну систему закономірностей, притаманних лише певній сфері явищ і процесів. Філософія виробляє загальний погляд на світ, досліджує його найбільш загальні засади і принципи. Але система самих загальних теоретичних поглядів на світ, людину, місце людини у світі не є просто конструкції розуму. Ця система знань розробляється, виводиться з самого світу за допомогою конкретних (приватних, спеціальних) наук. Без опори на конкретні науки, на практику філософія може перетворитися на абстрактні, умоглядні конструкції розуму. А що дає філософія спеціальним галузям знання, тобто приватним, конкретним наук? Для них вона виступає як загальний метод і методологія пізнання. Не випадково російський філософ 2-ої половини XVIII ст. М.М. Поповський образно називав філософію «матір'ю всіх наук і мистецтв». Великий же російський мислитель А.І. Герцен образно уявляв взаємозв'язок філософії і конкретно-наукового знання у вигляді дерева з його могутнім стовбуром і розлогими гілками. Подібно до того, як дерево не буває без стовбура і гілок, так немислимі один без одного наука і філософія. «Відніміть гілки, - говорив він, - залишиться мертвий пень, відніміть стовбур - гілки розпадуться». Отже, філософія і конкретна наука не суперниці. Кожна з них в культурі виконує свої функції. 

78.Чому метафізика, догматизм,релятивізм, софістика,еклектика вважаються традиційними або класичними альтернативами діалектиці?

Метафі́зика — філософія буття, наука про  граничні і надчуттєві принципи і  засади буття.

Догматизм (др.-греч. - думка, вчення, рішення) - спосіб мислення, що оперує догмами (що вважаються незмінними вічними положеннями, не піддаються критиці) і спирається на них.

Релятивізм (від лат. relativus — відносний) —  методологічний принцип, який полягає  у метафізичній абсолютизації відносності  і умовності змісту пізнання.

Софістика - вчення представників склалася в Афінах в другій половині 5 ст. до н.е. школи софістів - філософів-просвітителів, які тяжіли до релятивізму, перших професійних вчителів по загальній освіті. Термін "С." походить від грецького слова "софіст" (sophistes - мудрець), яким тоді називали платних учітілей ораторського мистецтва.