- •5. Соціальні умови формування філософії
- •8.Що є об’єктом та предметом філософського пізнання?
- •11. Що таке історія філософії та якими є принципи її періодизації?
- •12. В чому особливості філософії давньої Індії і Китаю?
- •13. Умови виникнення античної філософії?
- •15. Хто з античних філософів і яким чином переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини ?
- •16. Які філософські проблеми вирішувались у піфагорійській школі?
- •17. В чому полягає сутність атомістичного вчення Демокріта ?
- •21.Назвіть джерела виникнення середньовічної філософії?
- •29. В чому полягає пантеїзм і механіцизм філософії Нового часу?
- •35.Якими були передумови виникнення марксистської філософії?
- •36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?
- •44.В чому полягає сутність філософської герменевтики?
- •45. В чому полягає сутність феноменології?
- •46.В чому полягає сутність фрейдизму і неофрейдизму?
- •52.Якою є роль і значення діяльність представників українського періоду Просвітництва й Романтизму в розповсюдженні філософських знань і формуванні вітчизняної філософської думки?
- •56. Як розглядалось буття у німецькій класичній філософії?
- •57. Якими є сучасні філософські погляди на буття?
- •59.Що таке матерія? Чи розглядається вона як субстанція?
- •65. Які є історичні форми та види ідеалізму?
- •66 . Як ви розумієте співвідношення ідея та ідеал ? в чому полягає проблема ідеального ?
- •67. В чому полягає проблема співвідношення матеріального і ідеального у філософії?
- •69.Що таке діалектика , історичний розвиток діалектики ?
- •73.Що таке зв'язок, закон, закономірність?
- •76. Які ви знаєте категорії діалектики? Яким є їх зміст
- •77. В чому особливість філософських категорій порівняно с категоріями конкретних наук?
- •78.Чому метафізика, догматизм,релятивізм, софістика,еклектика вважаються традиційними або класичними альтернативами діалектиці?
73.Що таке зв'язок, закон, закономірність?
(бред сумашедшого,може не по темі,але що знайшла те і є)
Зв'язок — передача сигналів, інформації, даних на відстань за допомогою засобів зв'язку, технічних, комунікаційних систем, галузь економіки.
Закон — це необхідне, істотне, стійке, повторюване відношення між явищами у природі й суспільстві. Закономірність — це об'єктивно дійсний, повторюваний, істотний зв'язок явищ природи з громадським життям.
Між законами й закономірностями нема виразної межі, а тому в науковій літературі одні й ті самі відношення розглядаються то як закони, то як закономірності. Пояснюється це тим, що закони поділяються на загальні, притаманні великим групам явищ, і часткові, специфічні. Саме другу групу законів деякі вчені трактують як закономірності.
Є ще й такий підхід: законами називаються ті закономірності з певної їхньої множини, що відбивають найістотніші відношення. Зрештою, є ще одне міркування-загальні закони у конкретному, специфічному середовищі перетворюються на закономірності. Так, закон суспільного поділу праці у просторовому аспекті постає як закономірність територіального поділу праці; закон концентрації виробництва — як закономірність територіальної концентрації виробництва тощо. Ці трактування не слід протиставляти: кожне з них відбиває специфічний аспект досліджуваної проблеми.
На розвиток продуктивних сил найбільший вплив справляють загальні економічні закони: економії часу, суспільного поділу праці, концентрації виробництва, комплексного розвитку виробництва, пропорційного розвитку виробництва. Як ішлося вище, їм відповідають свої закономірності. Так, закону економії часу відповідає закономірність ефективності розміщення продуктивних сил, закону суспільного поділу праці — закономірність територіального поділу праці, закону концентрації виробництва — закономірність територіальної концентрації виробництва, закону комплексності — закономірність територіальної комплексності.
Сутність відмінності між законом і закономірністю тут не просто у додаванні слова "територіальний", а саме — у проекції закону на територію. Наприклад, суспільний поділ праці як такий може здійснюватись на досить обмеженому терені, наприклад, на заводі і навіть у родині; натомість територіальний поділ праці передбачає економічну диференціацію простору.
Закони й закономірності не обов'язково групуються по двоє: часто-густо закон виявляється у кількох взаємопов'язаних закономірностях. Іноді закономірність постає як вияв кількох законів
Закони й закономірності — об'єктивні відношення, що не залежать від волі окремих людей. Проте суспільні закони, включно з економічними, даються взнаки лише у процесі суспільної діяльності. У цьому їхня відмінність від законів природи Так, закономірності розміщення продуктивних сил виявляються у відношеннях між виробничою діяльністю людей і територією, на якій люди діють. Пізнання й практичне використання закономірностей допомагає щонайкраще розмістити виробництво, найефективніше організувати територію, провадити оптимальну регіональну політику. Свідома розробка і впровадження доцільних заходів з економічної організації території згідно з закономірностями розміщення називаються принципами розміщення продуктивних сил або принципами регіональної соціально-економічної політики.
Можна собі уявити — лишень теоретично — господарство, що його територіальна організація здійснена довільно, тобто без усіляких принципів. Цілком випадково деякі підприємства виявляться розташованими "на своєму місці", а решта опиниться у несприятливих умовах. Це зумовить надмірні транспортні й виробничі витрати, загальну низьку ефективність народного господарства, соціальні проблеми. За умов стихійного ринку об'єктивна дія закономірностей поступово "упорядковуватиме"