7. Формування та розвиток трудевого потенціалу.

Трудовий потенціал – це сукупність кількісних та якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактивності населення, що реалізуються в межах кількості вибору існуючих системних відносин.

Процес відтворення поділяється на окремі фази: фаза формування, фаза розподілу й перерозподілу і фаза використання. Фаза фомування характеризується: природним відтворенням, тобто народженням людей та досягненням ними працездатного віку; відновленням здатності до праці в існуючих працівників; одержання людьми освіти, спеціальності й певної трудової кваліфікації. Фаза розподілу й перерозподілу характеризується розподілом їх за видами робіт, родом діяльності, по організаціях, регіонах. Також розподіл відповідно до статі, віку, рівня освіти і здоров’я. Перерозподіл робочої сили здійснюється у вигляді її руху відповідно до попиту і пропозиції на ринку праці. Фаза використання полягає у використанні ек. активного нас-ня на під-вах. На цій фазі основна проблема полягає в забезпеченні зайнятості населення і в ефективному використанні працівників. Екстенсивне відтворення означає збільшення чисельності трудових ресурсів в окремих регіонах та в країні загалом без зміни їхніх якісних характеристик. Інтенсивне відтворення пов’язане зі зміною їхньої якості. Зростання освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних і розумових здібностей. Режими відтворення молоді: розширене- перевищення кількості народжень над числом смертей на 1000 осіб населення; просте відтворення- відсутність приросту чисельності населення, тобто кількість народжень дорівнює кількості смертей на 1000 осіб населення; звужене відтворення- відбувається абсолютне зменшення приросту чисельності населення. Важливе значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів має розроблення системи їх балансів. До системи балансів ТР належать: зведений баланс робочих місць; баланс робочого часу, балансові розрахунки потреби у професіоналах, балансових розрахунок залучення молоді до навчання і розподіл її після завершення навчання, балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників. Баланс ТР являє собою систему взаємопов’язаних показників, які характеризують формування та розподіл ТР. Він складається з 2 частин: ресурсної ( ТР) і розподільної ( розподіл ТР).

8. Поняття та сучасне розуміння сутності ств.

Включення СТВ у систему понять єкон. праці пов’язане з розвитком наукових та прикладних уявлень про роль людей в роз-ку екон. Етапи в цьому роз-ку характеризуються початковим уявленням про людей як спеціальному ресурсі (трудові ресурси) і про людину як про суб’єкт суспільного розвитку. Настуний етап розвитку уявлень про людину як про суб’єкт екон діяльності передбачає використання в якості основного поняття індивідум, особистість. В даному випадку людина розглядається як багатогранний, багаторолевий суб’єкт СТВ, створення необхідних умов для роз-ку якого є завданням найвищої важкості.

СТВ – це об’єктивна взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин у процесі праці, спрямованих на регулювання якості трудового життя.

Соц-труд вiдносини – це комплекс взаeмовiдносин мiж iхнiми сторонами – найманими працiвниками та роботодавцями, суб'eктами i органами сторiн за участi держави (органiв законодавчоi та виконавчоi влади) i мiсцевого самоврядування, що пов'язанi з наймом, використанням, вiдтворенням робочоi сили та спрямованi на забезпечення високого рiвня життя особистостi, колективiв та суспiльства в цiлому.

Сторонами СТВ можуть бути індивідум, група індивідів, що об’єднані в систему за певним принципом. У зв’язку з цим соціально-трудові відносини можуть бути індивідуальними, коли з окремим працедавцем взаємодіє окремий працівник, а також груповими чи колективними, коли працівники (прорацедавці) взаємодіють між собою. Внаслідок цього СТВ можуть поділятися на дво-, три- і багатосторонні. В якості суб’єкта СТВ світове співтовариство в певних умовах розглядає і окрему державу.