79.Суть конкуренції,умови ії виникнення:

Конкуренція — суперництво між учасниками ринку за кращі умови виробництва,купівлі та продажу товарів і послуг. Це рушійна сила розвитку ринкової економіки

В умовах конкуренції перемагає той, хто створює високоякісну продукцію за найменших витрат виробництва завдяки використанню науково-технічних досягнень, передової організації праці.

Роль конкуренції як рушійної сили розвитку економіки виявляється передусім у тому, що вона створює важливі стимули для науково-технічного прогресу.

Застосування нової прогресивної техніки і технології, які сприяють зниженню витрат виробництва, забезпечує підприємствам значні переваги перед конкурентами. Ігнорування технічного прогресу неминуче призводить до банкрутства.

Чинники виникнення конкуренції:

1.Приватна власність

2.Повна господарська відокремленість кожного власника товарів певного виду.

3.Залежність продавців і покупців від ринкової ціни

Головне завдання – завоювати ринок,в боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів,забезпечити одержання сталого прибутку.

80.Теорія трудової вартості:

Підхід, згідно з яким критерієм цінності товару є кількість витраченої праці, називається вартісним. Він ґрунтується на теорії трудової вартості, основи якої заклали англійські економісти У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо. Проте найповніше її розробив К. Маркс. Дослідивши еволюцію форми вартості, він довів, що форма вартості, хоча вона реально й існує, виявляється лише у мінових відносинах. Товар набуває форми вартості тільки під час зіставлення з іншими товарами.

1.усе,що оточує людину створено працею,що являє собою уречевлену працю.Праця – джерело багатства.

2.Вартість товару включає вартості спожитих засобів виробництва,витрат уречевленої праці(матеріали,сировина,обладнання) та нової вартості(створена працею товаровиробників у процесі виробництва).

3.Ціни повинні бути пропорційними кількості праці,втіленої в товарах. А.Сміт – праця – єдина міра,якою ми можемо порівнювати вартість різних товарів у всі часи і у всіх містах. Д.Рікардо – вважав,що ця теорія не підтверджується,якщо товари виготовляються у різних періодах виробництва. К.Маркс – умова,що праця суспільно необхідна.

Теорія граничної корисності:

Критерієм цінності товару, згідно з теорією граничної корисності, є ступінь його корисності для споживача. Цей напрям економічної теорії виник в останній третині XIX ст. Найвідомішими його представниками були У. Джеванс, А. Маршалл, К. Мснгер, Ф. Візер, О. Бем-Баверк, Д. Кларк.

Головна ідея такого підходу полягає у тому, що розуміння вартості як витрат (праці, землі, капіталу) є неприйнятним, оскільки при цьому не враховується корисність товару. Згідно з цієї теорією вартість визначається суб'єктивною граничною корисністю останньої реальної одиниці певного блага. Якщо існує достатня кількість блага (наприклад, вода), то якою б не була його сукупна корисність, корисність останньої одиниці дорівнюватиме нулю. Оскільки немає значення, яку саме одиницю вважати останньою, то нулю дорівнюватиме будь-яка одиниця цього блага. І навпаки, якщо сукупна корисність усіх наявних благ (наприклад, діамантів) не надто велика, то їхня обмежена кількість робить цінність граничного (останнього) екземпляра дуже високою. Таким чином, останній екземпляр певного блага, що задовольняє «граничну потребу», має граничну корисність, яка визначає ринкову цінність цього блага.

У правильності теорії граничної корисності можна переконатися на прикладі явища дефіциту. Цінність речі, виробленої з тими самими витратами, що й інші блага, підвищуватиметься залежно від суспільної потреби в ній. Перевищення попиту над пропозицією сприятиме зростанню ціни над вартістю, і навпаки.