Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теорія .doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
21.04.2015
Размер:
495.1 Кб
Скачать

вступ

Навчальна дисципліна „Загальна теорія держави” є складовою освітньо-професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр права”, „спеціаліст права” і „магістр права” і закінчується заліком.

Мета і завдання нормативного курсу.

Програма нормативного курсу „Загальна теорія держави” підготовлена для студентів І-го курсу юридичного факультету і фінансово-правового коледжу при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також може бути використана іншими юридичними вузами України.

Вивчення курсу „Загальна теорія держави” студентами юридичного факультету і ФПК має на меті оволодіти системою сучасних знань про основні поняття і закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави, поняття форми держави, правової держави, тощо .

Перед вказаною навчальною дисципліною поставлені такі основні завдання:

  1. Ознайомитися, зрозуміти, засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції і, зокрема, „правознавства” і „Загальної теорії держави”, у тому числі: поняття „держава”, „ознаки держави”, „функції держави” і „форма держави”, "форма правління", "державний режим", „правова держава”, „громадянське суспільство”, тощо.

  2. Ознайомити студентів із практикою застосування цих понять і категорій у процесі державотворення.

  3. Підготувати студентів першого курсу до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.

  4. Навчити студентів першого курсу теоретичному і правовому мисленню у процесі навчального процесу, умінню творчо аналізувати і узагальнювати практику, правильно користуватися першоджерелами і спеціальною літературою, орієнтуватися у державотворчих процесах тощо.

  5. Привести курс „Загальна теорія держави” у відповідність із кредитно-модульною (рейтинговою) системою оцінювання знань студентів відповідно до Болонської конвенції про освіту, вимогами юридичної практики (єдність теорії і практики) і практичним формуванням демократичної соціально-правової держави в Україні.

  6. Усунути надмірну ідеологізацію і політизацію курсу (які існували в радянську епоху), із врахуванням методологічних і структурних змін, які відбулися в останні десятиліття у теорії і практиці юриспруденції і зробити курс більш досконалим, послідовним і поглибленим.

  7. На основі досвіду викладання аналогічних курсів в університетах України і зарубіжних країн доповнити програму курсу новими темами або окремими питаннями з метою поглиблення і розширення правового світогляду студентів і підвищення їх професійної підготовки.

Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами

Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу „Загальна теорія держави” відводиться 90 навч. годин, у тому числі 40 год. лекцій, 38 год. семінарських занять і 23 год. індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом першого семестру із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із двох змістовних модулей.

Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом загальна теорія держави як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії державознавства їх звязок з галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави.

Загальна теорія є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Інформаційні джерела:

Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.

Контроль знань студентів

Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із загальної теорії держави, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості. Індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.

У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.

Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2008 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом одного семестру. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. Після завершення даного курсу студенти складають залік.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль (залік). У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.

Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальн. Система

Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

відмінно

5

А відмінно

85 – 89

добре

4

В дуже добре

75 – 84

С добре

65 – 74

задовільно

3

D задовільно

60 – 64

E Задовільно (достатньо)

0 – 59

незадовільно

2

FX незадовільно з можливістю повторного складання

Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:

  1. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);

  2. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);

  3. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);

  4. якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).