- •1.Поняття філософії та проблеми її предмету.
- •2.Світогляд. Його структура і функції.
- •4.Концептуальність філософії. Основне питання філософії.
- •6.Загальна характеристика особливостей східного світогляду.
- •7.Давньоіндійська філософія0 її особливості і історія виникнення.
- •8.Зародження філософії в стародавньому Китаї.
- •9.Основні філософські вчення.
- •11.Основні філософські школи досократівського періоду
- •12.Класичний період античної філософії.
- •13.Філософія елліністичного періоду.
- •16. Антропоцентризм та гуманістична спрямованість філ. Відродження
- •18.Наукова революція 19-17ст.Та її вплив на розвиток філ.19.Емпіризм і раціоналізм
- •20.Проблема людини і суспільства у філософії Просвітництва
- •22.Філософія Канта
- •24.Філософія марксизму.
- •25.Особливості розвитку філософської думки в україні
- •26.Розвиток філософської думки київської русі.
- •50 Методологія наукового пізнання
- •51 Соціальна філософія як система знань: предмет, методи, структура, функції
- •54 Основні сфери суспільного життя людини
- •55 Громадянська злагода та громадянське суспільство.Сутність науково-технологічної революції
- •56,Людина в історії філософської думки.Проблема людина-світ.Поняття людина ,індивід особистість
- •57 Відношення людина-суспільство.Вплив суспільства на формування структури особистості.Потреби ,інтереси, цінносно-нормативні системи
- •58 Життєві позиції особистості.Свобода,вибіт і відповідальність особи
- •59 Сенс буття людини
- •60 Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу в історії філософії
22.Філософія Канта
Фундатором німецької класичної філософії був Іммануїл Кант . Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-ми роками XVIII ст. У цей час Кант займався переважно природничими проблемами, серед яких найбільш відомою в науці
його гіпотеза про виникнення Сонячної системи з величезної газової туманності. В загальній формі він стверджував діалектичну думку про те, що природа має свою історію в часі, відкидав ідею першого поштовху, тобто в цей період у філософії Канта переважали матеріалістичні позиції. У центрі філософії Канта стоять проблеми теорії пізнання. Основне, чим відрізняється підхід Канта до вирішення цих проблем, порівняно з попередніми представниками різних філософських систем, полягає в тому, що він здійснив перехід від метафізики субстанції до теорії суб’єкта. Головне, за Кантом, не вивчення речей самих по собі, а дослідження самої пізнавальної діяльності людини. Перш ніж пізнавати світ, вважає Кант, потрібно пізнати своє пізнання, встановити його межі і можливості. Це був великий поворот філософії до людини.
23.Гєгєль
Діалектичний ідеалізм Гегеля.
Г.Гегель — німецький філософ, представник німецької класичної філософії, творець ідеалістичної діалектики.
Гегелівський діалектичний метод, таким чином, вступає в протиріччя з вимогою системи, яка обов'язково мусить бути завершена, а це означає, що абсолютна істина повинна бути в кінці кінців досягнута. Гегель розглядав свою систему як філософію, що вінчає собою розвиток всього людства, в якій досягнута абсолютна ідея; тим самим і історія ніби набувала завершення, і досягнутий нею рівень, тобто умови сучасної Гегелю Німеччини, оголошувались вищою точкою історичного руху людства. Тим самим, всі протиріччя дійсності вирішуються і досягається абсолютно істинний стан — якраз цього вимагає гегелівська система. Але це суперечить діалектичному методу. Метод вимагає перетворення існуючої дійсності, гегелівська система ж вимагає оправдання дійсності.
Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.
Л.Фейєрбах — філософ, який здійснив поворот до матеріалізму в німецькій класичній філософії після Канта і Гегеля.
Феєрбах Вважає, що філософія і релігія — протилежні за своєю суттю. В основі релігії лежить віра в догмати, в основі філософії — знання, прагнення розкрити суть речей. Тому своє завдання Фейєрбах вбачаєте критиці релігії, пропонує аргументоване розуміння причин виникнення релігії. Зокрема, він вважає що незадоволення людини суперечностями, злом і несправедливістю, які існують в реальному світі, приводить до того, що в неї виникає думка про існування ідеального світу — Неба, де .людська доброчесність завжди винагороджується і приносить щастя.
24.Філософія марксизму.
Марксистська філософія виникла в 40-х роках XІХ ст.
У політичній сфері чітко позначилося виділення пролетарського руху як самостійного загону працюючі права, що відстоюють свої. Завершилося формування ряду авторитетних політичних і професійних організацій пролетаріату. Після перемоги буржуазних революцій пролетаріат і буржуазія перетворилися у відкритих класових ворогів, протиборство між якими виступило на перший план у конфліктах, що розбурхував найбільш розвинені країни Європи. Класова боротьба пролетарів стала приймати усе більше розвинені форми.
У цих умовах виявилася об'єктивна необхідність створення наукової ідеології робітничого класу, вироблення принципово нових філософських поглядів.
У марксистській філософії представлена оригінальна концепція людини. По Марксові, людина не просто живе, почуває, переживає, існує, але, насамперед , реалізує свої сили й здатності в специфічному для неї бутті - у виробничій діяльності, у праці. Він такий, яке суспільство, що дозволяє йому певним чином трудитися, вести виробничу діяльність. Людини відрізняє його соціальная сутність.