54 Основні сфери суспільного життя людини

Суспільне життя відбувається в трьох основних сферах, або реальних процесах життєдіяльності, - в матеріально-економічній, соціально-політичній і духовно-культурній. Потрібно підкреслити, що визначення трьох основних сфер суспільного життя має певною мірою відносний, умовний характер, тому що реальна людська життєдіяльність - це тісний взаємозв'язок і взаємовплив цих сфер. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспільного життя веде до створення деформованої моделі суспільства.

основні сфери життєдіяльності в їх взаємозв'язку - це і є реальний процес суспільного виробництва як виробництва життя, його суб'єкта - суспільної людини.

Матеріально-економічна сфера є процесом перетворення й освоєння природи з метою створення матеріальних умов і засобів життя. Характер і рівень матеріального виробництва визначається способом освоєння природи, тобто способом виробництва. Спосіб виробництва - це конкретно-історична єдність продуктивних сил і виробничих відносин..

Соціально-політична сфера життєдіяльності - це сфера продукування способів і форм спілкування, правил взаємостосунків між людьми. Вона пов'язана з формуванням в процесі історії соціальних спільнот (конкретно-історичних суспільств, держав, класів, націй, етносів, різноманітних соціальних груп) і соціальних інститутів - форм організації і регулювання стосунків у суспільстві. Однією з найважливіших функцій суспільства є функція організації, упорядкування, нормалізації суспільних відносин. Саме регулятивну функцію виконують соціальні інститути..

Духовно-культурна сфера є процесом духовного виробництва, процесом формування й функціонування об'єктивних форм духовного життя - мистецтва, моралі, релігії, філософії, науки, культурних цінностей, суспільних цілей, ідеалів, а також таких явищ культури, як виховання, освіта.

55 Громадянська злагода та громадянське суспільство.Сутність науково-технологічної революції

Загалом публічність і спілкування орієнтовані на досягнення тієї спільності активно і вільно діючих суб'єктів свідомості і самосвідомості, коли їхніми сукупними зусиллями здійснюється процес збільшення знання про сформовану проблемну ситуацію і забезпечується оптимальний шлях її рішення під знаками здійснення ідеї громадянської злагоди

Особлива цінність ідеї громадянської злагоди в тому, що вона заявляє про себе через людський вимір. Вона може «дійти» до кожного і кожний може адаптувати її можливості. У цьому виявляється сильна сторона здійснення ідеї громадянської злагоди.

Відзначаючи позитивні аспекти ідеї громадянської злагоди, її здійснення треба зазначити і те, що проходить за реєстром недоліків. По-перше, громадянська злагода орієнтована на більшість. Тільки в цьому випадку воно може демонструвати свою ефективність. Але такий розклад найчастіше веде до непорозумінь, вияву амбіційних настроїв, виникненню розбирань, а в остаточному підсумку, до ослаблення співтовариства, де меншість виявляється заручником більшості.

По-друге, громадянська злагода здійснюється через діалог у системі суб'єктно-суб'єктних відношень, спираючись на принципи довіри, компромісу і толерантності. Воно апелює до політики «полікультурності», підстава якої подано концепцією мультикультуралізму. Але хто не знає, що діалог може бути і засобом відстрочки рішення проблеми.

У 50-х роках ХХ ст.починаэться науково-технiчна революцiя. В своїй основi вона є якісним перетворенням продуктивних сил в результаті перетворення науки в провiдний чинник суспільного виробництва в цiлому, матерiального—зокрема. Замiнюючи все бiльшою мiрою фiзичну працю людини, вiдсторонюючи її безпосередню включенiсть у виробничий процес, НТР суттєво змiнює всю структуру й елементи продуктивних сил, умови, характер i змiст працi. Втiлюючи у собi зростаюче об’єднання науки, технiки i виробництва, НТР разом з тим впливає на всі сторони житгя сучасного суспiльства, включно управлiння виробництвом, освiту, культуру, психологiю людей, взаємовiдносини мiж суспiльством i природою