
- •1.Поняття філософії та проблеми її предмету.
- •2.Світогляд. Його структура і функції.
- •4.Концептуальність філософії. Основне питання філософії.
- •6.Загальна характеристика особливостей східного світогляду.
- •7.Давньоіндійська філософія0 її особливості і історія виникнення.
- •8.Зародження філософії в стародавньому Китаї.
- •9.Основні філософські вчення.
- •11.Основні філософські школи досократівського періоду
- •12.Класичний період античної філософії.
- •13.Філософія елліністичного періоду.
- •16. Антропоцентризм та гуманістична спрямованість філ. Відродження
- •18.Наукова революція 19-17ст.Та її вплив на розвиток філ.19.Емпіризм і раціоналізм
- •20.Проблема людини і суспільства у філософії Просвітництва
- •22.Філософія Канта
- •24.Філософія марксизму.
- •25.Особливості розвитку філософської думки в україні
- •26.Розвиток філософської думки київської русі.
- •50 Методологія наукового пізнання
- •51 Соціальна філософія як система знань: предмет, методи, структура, функції
- •54 Основні сфери суспільного життя людини
- •55 Громадянська злагода та громадянське суспільство.Сутність науково-технологічної революції
- •56,Людина в історії філософської думки.Проблема людина-світ.Поняття людина ,індивід особистість
- •57 Відношення людина-суспільство.Вплив суспільства на формування структури особистості.Потреби ,інтереси, цінносно-нормативні системи
- •58 Життєві позиції особистості.Свобода,вибіт і відповідальність особи
- •59 Сенс буття людини
- •60 Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу в історії філософії
4.Концептуальність філософії. Основне питання філософії.
Питання про відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. О. п. ф. включає в себе дві сторони: 1) що є первинним — мислення чи буття, природа чи дух, що кого породжує і визначає; 2) "як відносяться наші думки про світ, що нас оточує, до самого цього світу? Чи спроможне наше числення пізнавати дійсний світ, чи можемо ми в наших уявленнях і поняттях про дійсний світ діставати вірне відображення дійсності?" (Маркс К. і Енгельс Ф Твори, г. 21. с. 271). Обидва аспекти тісно пов'язані між собою. Залежно від розв'язання О. п. ф. в історії філософії виділяються дві осн. лінії, два осн. табори — матеріалізм який первинним вважав природу, буття, матерію, га ідеалізм, що первоначало вбачає в дусі свідомості. Матеріалісти визнають свідомість властивістю високоорганізованої матерії, сутність якої полягає у відображенні дійсності в ідеальній формі, стверджують пізнаванність світу. З ідеалізмом пов'язане заперечення пізнаванності світу — агностицизм. Якщо ж окремі ідеалісти і визнають пізнаванність світу, то розуміють під цим не відображення об'єктивної реальності, а пізнання людиною абсолютної ідеї, світової волі тощо (об'єктивний ідеалізм) або ж пізнання самої людської свідомості через аналіз відчуттів, понять, мови тощо (суб'єктивний ідеалізм). Та чи ін. відповідь на О. п. ф. становить вихідний принцип розв'язання всіх без винятку філос. проблем і тим самим утворює філософсько-теор. основу світогляду, вихідний пункт філос. осмислення різних аспектів відношення людини до світу.
Історичні концепції предмету філ.:1.Антична.Арістотель вперше визначив філ..як науку про перші роди сушого.Предметом філ. Стає космос.2.Середньовіччя(Фома Аквінський)вказує на те що треба розглядати самого творця космосу-Бога.(Бог).3.Нового часу:а)нігілістична-філ.розпорошиться на окремі науки і зникне як самостійна дисципліна.б)філософська-існуватиме в статусі ПІСЛЯ.Підсумовуватиме здобутки усіх наук.в)методологічна:існуватиме в статусі ДО.Розробляє загальні рекомендації для розвитку окремих наук.4.Діалктичну концепцію розробляє Гегель вважає що розглядати космос з точки зору який він і хто його створив не так важливо як питання:як все виникає?.5.Постмодерністська:основним якраз намір цивілізації вивільнити людину від необхідної праці для вільного творчого розвитку.
5.Основні функції філософії
Функції філософії: Виховна – прищеплює інтерес до самовиховання, сприяє потягу людини до самовдосконалення, пошуку життєвих сенсів. Рефлексивна – пояснення загальних ідей, які зумовлюють культурні, універсальні принципи, форми організації та реалізації суспільно-історичної діяльності. Онтологічна – визначення схем побудови дійсності і використання фундаментальних гіпотез існування. Пізнавальна – завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія наділяє людину орієнтирами та ознаками правильного руху на шляху до пізнання достовірних знань. Інтегративна – узагальнена та понятійна реконструкція різноманітності соціальної практики та багатства культури. Світоглядна – філософія допомагає людині знайти та обґрунтувати життєві орієнтири, цінності, з’ясувати їх зміст. Прогностична – формує гіпотези про загальні тенденції розвитку буття і свідомості людини і суспільства. Критична – аналіз дійсності з метою визначення істини. Аксіологічна – дає можливість визначити соціальні, моральні, етичні, естетичні, ідеологічні цінності.