21. Методи навчання у внз.

Термін «метод» походить від грецького теthodos - спосіб пізнання.

Cутність процесу навчання двоєдина, яка виражається діадою понять «викладання» та «учіння».

У зв'язку з цим цілком правомірним є розгляд трьох взаємопов'язаних по­нять «метод викладання», «метод навчання» та «метод учіння», які можна ви­значити таким чином:

Метод навчання - спосіб спільної, структурованої діяльності викладачів та студентів, спрямованої на досягнення цілей, означених галузевими (та вищих на­вчальних закладів) стандартами підготовки фахівців.

Метод викладання - система структурованих, цілеспрямованих способів дій викладача, спрямованих на розв'язання навчально-виховних завдань.

Метод учіння - спосіб пізнавальної діяльності студентів, що здійснюються з метою засвоєння змісту навчання та відповідних професійних компетентностей.

Класифікація методів навчання

а) джерелом отримання повідомлень (словесні, наочні, практичні);

б) логікою організації процесу навчання (індуктивні, дедуктивні, аналітич­ні, синтетичні, традуктивні);

в) рівнем самостійно-пізнавальної діяльності та креативності студентів (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемно-пошукові, частково пошукові, евристичні.

Дослідник педагогіки Ю. Бабанський пропонує класифікацію:

а) методи організації і здійснення навчально-пізна­вальної діяльності (пояснення, інструктаж, розповідь, лекція, бесіда, робота з підручником; ілюстрування, де­монстрування, самостійне спостереження вправи, лабора­торні, практичні і дослідні роботи);

б) методи стимулювання навчальної діяльності (на­вчальна дискусія, забезпечення успіху в навчанні, пізна­вальні ігри, створення ситуації інтересу у процесі викла­дення, створення ситуації новизни, опора на життєвий досвід студента; стимулювання обов'язку і відповідаль­ності в навчанні);

в) методи контролю і самоконтролю у навчанні (усний, письмовий, тестовий, графічний, програмований, само­контроль і самооцінка у навчанні).

Крім згаданих, існують й інші класифікації методів навчання.

Певні методи навчання одночасно можуть належати до кількох класифікацій методів навчання, маючи ознаки, притаманні кожній з них. Такі класифікації слугують орієнтиром для вибору їх викладачем для певних видів навчальних занять.

ІІІ. Еврестичні методи навчання

Розв'язання стратегічних соціальних завдань з підготовки творчих фахівців неможливе без зростання питомої ваги у процесі навчання методів, які активізують пізнавальну діяльність студентів та мають чітку евристичну спрямованість.

І. Трайнєв виокремлює такі евристичні методи навчання: методи «мозкової атаки» (пряма мозкова атака, масова мозкова атака, мозковий штурм); метод багатовимірних матриць; метод вільних асоціацій; метод інверсії; метод емпатії; метод синектики.

Методи «мозкової атаки» побудовані на колективному евристичному діа­лозі (полілозі), спрямованому на продукування новий ідей.

Метод евристичних запитань застосовуються для спрямування творчого пошуку розв'язання певної проблеми.

Метод багатовимірних матриць є методом морфологічного аналізу систем з метою виявлення невідомих елементів, підсистем. Складність його викорис­тання полягає в наявності значного числа варіантів, які необхідно проаналізу­вати для одержання оптимального розв'язання проблеми.

Метод вільних асоціацій полягає у побудові множини нових асоціацій, окре­мі з яких можуть послугувати вектором пошуку розв'язання проблеми.

Метод інверсії (перестановка, перевертання) спрямований на розв'язання проблеми у новітніх напрямках (зміна мови постановки проблеми, перехід від площинного представлення об'єктів до просторового, побудова міркувань у зво­ротному напрямку, тощо).

Метод емпатії є методом особистіших аналогій.

Метод синектики - характеризується ознайомленням студентів зі страте­гією розв'язання проблем, спонуканням їх до самостійної постановки проблеми для знаходження шляху її розв'язання.

Певні методи можуть виконувати потрійну функцію - бути методами навчан­ня, викладання та учіння. Здебільшого це стосується методів, відображаючих логі­ку навчального процесу, адже викладач підпорядковує свою професійну діяльність певній логіці, відповідно структурує способи взаємодії із студентами, для яких ця логіка перетворюється на метод пізнання (прийом пізнавальної діяльності).

Педагогічна ефективність застосування методів на­вчання у вищому навчальному закладі залежить не так від самих методів, як від наукової кваліфікації і майстерності викладача.