
- •1. Система вищої освіти в україні
- •2. Зміст освіти у вищій школі.
- •3. Навчальні плани, навчальні програми і підручники.
- •4. Форми організації навчання у вищій школі
- •5. Лекції, методика їх проведення
- •6. Семінарське заняття, методика його проведення
- •7. Лабораторне заняття, особливості його проведення.
- •8. Самостійна навчальна робота студентів.
- •9. Науково-дослідна робота студентів
- •10. Педагогічна практика, її зміст і організація
- •11. Науково-методична робота у педагогічних навчальних закладах
- •12. Структура навчального процесу у внз
- •13. Принципи дидактики вищої школи.
- •14. Використання сучасних технологій у внз.
- •15. Використання сучасних інформаційних технологій у вивченні пед.. Дисциплін.
- •16. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Методи контролю.
- •17. Модульно-рейтингова система навчання і оцінка знань.
- •18. Наукова організація праці викладача і психологічна готовність до професійної діяльності.
- •19. Основні напрями виховання студенської молоді.
- •21. Методи навчання у внз.
- •22. Методика викладання загальних основ педагогіки.
- •23. Сучасні підходи до викладання дидактики у внз.
- •24. Цілепокладання у педагогічному процесі.
- •25. Методичні особливості вивчення теми «Зміст освіти.»
- •26. Особливості засвоєння теми «Методи і засоби навчання»
- •27. Специфіка вивчення і методичні рекомендації до теми «Форми навчання»
- •28. Методика вивчення теми «Урок у контексті особистісно зорієнтованого навчання»
- •29. Логічні основи вивчення процесу навчання.
- •30. Методичні особливості вивчення закономірностей, принципів, правил навчання.
- •31. Дидактичний менеджмент: сутність, перспективи розвитку.
- •32. Диференційоване і розвивальне навчання у початковій школі: основні засади і методологія.
- •34. Педагогічний моніторинг та кваліметрія.
- •35. Педагогічні інновації: методичні основи
- •36. Методичні особливості вивчення теорії виховання.
- •38. Методи виховання у контексті сучасності.
- •39. Особливості вивчення школознавства
- •40. Методичні основи вивчення курсу «Історія педагогіки»
- •41. Методика вивчення української народної педагогіки
- •42. Особливості викладання курсу «Пед. Логіка»
- •43. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кмсонп.
- •44. Профілактика неуспішності студентів із пед.. Дисциплін.
- •45. Сучасні проблеми дидактики вищої школи.
- •46. Індивідуальний навчальний план студента.
- •47. Перспективи розвитку інноваційних пед.. Технологій.
- •48. Дидактика і методика: проблеми взаємозв’язку.
- •49. Формування у майбутніх вчителів готовності до впровадження інноваційних технологій
- •50. Зміст підготовки майбутнього вчителя початкових класів.
- •51. Професійна компетентність викладача вищої школи.
- •53. Професійна компетентність учителя поч.. Кл.
- •54. Використання інтерактивних технологій при викладанні пед.. Дисциплін.
- •55. Моніторинг освітньої підготовки майбутніх вчителів поч.. Кл.
- •56. Організація самостійної роботи студентів.
15. Використання сучасних інформаційних технологій у вивченні пед.. Дисциплін.
Нові інформаційні технології навчання — методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів.
Для інформаційного забезпечення педагогічного процесу кожен викладач і студент повинні мати доступ до практично необмеженого обсягу інформації і її аналітичного оброблення, можливості для безпосереднього включення в інформаційну культуру суспільства. Комп'ютерна (інформаційна) технологія навчання (КТН) спрямована на досягнення цілей інформатизації навчання на основі застосування комплексу функціонально залежних педагогічних, інформаційних, методологічних, психофізіологічних і ергономічних засобів і методик, створених і організованих на базі технічного й програмного забезпечення ЕОМ.
Спеціалісти виокремлюють кілька основних напрямів використання ЕОМ у педагогічному процесі:
для наочного представлення і демонстрації основних понять і об'єктів навчальної дисципліни, основних закономірностей, зв'язку теоретичних положень із практикою тощо;
для моделювання і наочного представлення фізичних процесів, що відбуваються у досліджуваних технічних пристроях, функціонування досліджуваних зразків;
для автоматизованого навчання;
для автоматизації проектування;
для розв'язання розрахункових задач, оброблення результатів вимірів експериментальних досліджень;
для контролю підготовленості студентів.
ЕОМ повинні розглядатися в навчальному процесі як об'єкти вивчення і практичного використання.
Ефективність використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі залежить від успішності розв'язання завдань методичного характеру, пов'язаних з інформаційним змістом і способом використання автоматизованих систем навчання. Тому автоматизовані системи навчання доцільно розглядати як програмно-методичні комплекси (сукупність програмно-технічних засобів і реалізованих з їхнім використанням методів (методик) навчання, призначених для розв'язання конкретних завдань навчального процесу).
Інформатизація навчального процесу значною мірою сприяє розв'язанню проблем його гуманізації, оскільки з'являються можливості значної інтенсифікації спілкування, врахування індивідуальних нахилів і здібностей, розкриття творчого потенціалу викладачів і студентів, диференціації навчання відповідно до особливостей студентів; звільнення викладача і студента від необхідності виконання рутинних, технічних операцій, надання їм широких можливостей для розв'язання пізнавальних, творчих проблем.
Інтенсивне оновлення матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів з урахуванням останніх досягнень науки і техніки дає змогу розвивати аудіовізуальну технологію навчання, яка передбачає використання різноманітних технічних засобів навчання (ТЗН), в т. ч. комп'ютерних і електронних засобів. Розрізняють рецептивне аудіовізуальне навчання, пов'язане зі сприйманням і засвоєнням студентами аудіовізуальної навчальної інформації, яка передається за допомогою ТЗН (наприклад, телевізійних систем), та інтерактивне, яке забезпечує взаємодію студента і навчаючої системи у формі діалогу людини і машини.
На сучасному етапі соціальних і технологічних перетворень однією з вимог до всіх учасників навчального процесу у вищих навчальних закладах є готовність майбутнього фахівця до використання інформаційно-комунікаційних технологій, комп'ютеризованих систем загалом у навчанні та професійній діяльності. Виокремлюють три рівні такої готовності (Г. Козлакова): власний рівень володіння комп'ютеризованими технологіями, уміння безпосередньо використовувати їх у професійній діяльності, уміння підвищувати свій фаховий рівень за допомогою засобів Internet.
Для ефективного використання в навчальному процесі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій викладач повинен володіти певними специфічними вміннями (М. Жалдак):
застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в підготовці, аналізі, коригуванні навчального процесу, управлінні навчальним процесом і навчально-пізнавальною діяльністю студентів;
добирати найраціональніші методи і засоби навчання, враховувати індивідуальні особливості студентів, їх нахили і здібності;
ефективно поєднувати традиційні методичні системи навчання із новими інформаційно-комунікаційними технологіями.
Упровадження в навчальний процес у вищій школі нових інформаційних технологій є об'єктивним процесом розвитку освіти. Однак вони не повинні використовуватися педагогами бездумно, оскільки жодну з технологій не можна вважати універсальною: кожна з них в різних ситуаціях дає різні результати, і це необхідно враховувати при їх виборі.