![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •І.С.Боровик Аналітична хімія Збірник задач
- •Передмова
- •І. Теоретичні основи аналітичної хімії
- •1.1. Обчислення еквівалента, фактора еквівалентності, молярної маси речовини еквівалента
- •Розв’язування:
- •1.2. Способи вираження концентрації розчину
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Обчислення концентрації іонів водню та рН розчинів сильних кислот і основ
- •Розвязування:
- •Розвязування:
- •Обчислення концентрацій іонів водню та рН розчинів слабких кислот і основ
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Обчислення можливості випадання осаду
- •Алгоритм обчислення можливості випадання осаду:
- •Розв’язування:
- •Обчислення добутку розчинності та розчинності малорозчинних сполук
- •Алгоритм обчислення добутку розчинності
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Обчислення послідовності утворення осадів малорозчинних сполук
- •Розв’язок:
- •Задачі для розв’язування
- •Відповіді на задачі
- •Іі. Кількісний аналіз
- •2.1. Розрахунки у ваговому (гравіметричному) аналізі
- •2.1.1. Обчислення наважки досліджуваної речовини
- •СаСо3 СаСі2 СаС2о4 СаО
- •СаСо3 СаСі2 СаС2о4∙ н2о СаО Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •2.1.2. Обчислення масової частки компоненту в досліджуваному зразку
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •2.1.3. Обчислення масової частки гігроскопічної вологи
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Задачі для розв’язування
- •Відповіді на задачі
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Задачі для розв’язування
- •Відповіді на задачі
- •Література
Передмова
Даний збірник задач рекомендований для студентів спеціальностей „Виробництво харчової продукції”, „Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчових концентратів”.
Аналітична хімія є хорошою основою для формування наукового світогляду та оволодіння методологією пізнання, формування логічного мислення, екологічної культури і навичок проведення хімічних досліджень.
Вивчення основ аналітичної хімії, зокрема, відпрацювання практичних умінь по проведенню основних розрахунків, пов’язаних з виготовленням розчинів і обчисленням результатів аналізу, є важливим елементом підготовки техніків-технологів харчових виробництв та лаборантів хімічного аналізу.
Аналітична хімія базується на знаннях з неорганічної хімії, яка теоретично обґрунтовує методи і прийоми хімічного аналізу, поєднує загально хімічну підготовку студентів з вивченням найбільш важливих методів аналізу речовин, встановленням взаємозв’язків між класичними і сучасними методами якісного та кількісного аналізу і є основою для вивчення дисциплін “Основи стандартизації та метрології”, „Технологія хлібопекарського та макаронного виробництва”.
У даному посібнику містяться методичні рекомендації по розв’язуванню задач до розділів „Теоретичні основи аналітичної хімії” (обчислення еквівалента, фактора еквівалентності, молярної маси речовини еквівалента; обчислення, пов’язані з перерахунком концентрацій;обчислення рН розчинів сильних і слабких електролітів; обчислення можливості випадання осадів; обчислення добутку розчинності та розчинності малорозчинних сполук), „Кількісний аналіз” (обчислення маси наважки досліджуваної речовини; обчислення в гравіметричному та титриметричному аналізі).
На початку кожної теми стисло розглянутий необхідний теоретичний матеріал, наведені необхідні формули, подано приклади розв’язання типових задач та задачі для самоконтролю. Подано алгоритми розв’язування типових задач з різних тем і вимоги щодо їх оформлення.
При підготовці даного збірника використовувався досвід викладання аналітичної хімії в Миколаївському державному коледжі економіки та харчових технологій.
І. Теоретичні основи аналітичної хімії
1.1. Обчислення еквівалента, фактора еквівалентності, молярної маси речовини еквівалента
Еквівалент кислоти (основи) – це така частка цієї речовини, яка в даній кислотно-основній реакції звільняє один гідроген – іон або сполучається з ним, або якимось – іншим способом еквівалентна йому.
Число Z називається числом еквівалентності, його визначають за хімічною формулою речовини.
Для кислот число еквівалентності дорівнює числу катіонів водню, здатних заміщуватися катіонами металу:
Z(HCІ)=1;
Z(H2SO4)=2;
Z(H3PO4)=3.
Для основ число еквівалентності дорівнює числу гідроксогруп ОН-:
Z(NaOH)=1;
Z(Ca(OH)2)=2;
Z(AІ(OH)3)=3.
Для солей число еквівалентності дорівнює числу катіонів водню кислоти, що були заміщені катіонами металу або амонію:
Z(NaСІ)=1; Z(Na2СО3)=2; Z(АІСІ3)=3; Z(Fe2(SO4)3)=6; Z(K2HPO4)=2; Z(Na3PO4)=3; Z(KH2PO4)=1.
Еквівалент речовини кислоти чи основи змінний і залежить від реакції, в якій ця речовина бере участь.
Число, що показує, яка частка реальної частинки речовини Х еквівалентна одному гідроген-іону в даній кислотно – основній реакції, називається фактором еквівалентності речовини Х. Позначається fекв (Х), є величиною безрозмірною.
Фактор еквівалентності в реакціях обміну визначають залежно від стехіометрії реакції (від утвореного продукту):
H2SO4 + NaOH → NaHSO4 + H2O,
fекв(H2SO4) =1 (в реакції – заміщення 1 катіону водню на катіон натрію).
H2SO4 + 2NaOH → Na2SO4 + 2H2O,
fекв(H2SO4)= 1/2 (в реакції – заміщення 2-х катіонів водню на катіони натрію).
Величина fекв(Х)Х називається еквівалентом речовини Х, або еквівалентною формою Х і є загальною формою позначення всіх частинок, які реагують у кислотно – основних реакціях.
Форма запису еквівалента сульфатної кислоти:
fекв(H2SO4)H2SO4) = H2SO4
для реакції: H2SO4 + NaOH → NaHSO4 + H2O;
fекв(H2SO4)H2SO4) = ½ H2SO4
для реакції: H2SO4 + 2NaOH → Na2SO4 + 2H2O.
Фактор еквівалентності речовини в кислотно-основних реакціях може бути рівним 1 або менший одиниці: fекв(Х)<1. Якщо фактор еквівалентності речовини дорівнює одиниці (fекв(Х) = 1), то еквівалент ідентичний самій реагуючій частинці.
Молярна маса речовини еквівалента fекв(Х)Х – це маса одного моля речовини еквівалента fекв(Х)Х, дорівнює добутку фактора еквівалентності fекв (Х), на молярну масу речовини Х.
Форма запису молярної маси речовини еквівалента fекв(Х)Х: М(fекв (Х)Х) і обчислюється за формулою:
М(fекв (Х)Х) = fекв (Х) ∙ М(Х);
М(fекв (H2SO4)H2SO4) = fекв (H2SO4) ∙M(H2SO4).
Для реакції (1): М(fекв(H2SO4)H2SO4) = 1∙ 98 = 98г/моль;
Для реакції (2): М(fекв(H2SO4)H2SO4) = ½ ∙98 = 49г/моль;
М(1/2 H2SO4) = ½ ∙ 98 = 49 г/моль.
З навчальною метою для полегшення записів можна використовувати:
Мекв(H2SO4) = fекв (H2SO4) ∙ М(H2SO4).
Фактор еквівалентності показує в скільки разів молярна маса еквівалента даної речовини менше за її молярну масу.
Мекв.(НСІ)
=
=
= 36,46г/моль
Мекв.(H3PO4)
=
=
= 32,66г/моль
Мекв.(MgO)
=
=
= 20,155г/моль
Мекв.(Ca(OH)2)
=
=
= 37,05г/моль
Мекв.(Fe2(SO4)3)
=
=
= 66,65г/моль
Мекв.(Ca2+)
=
=
= 20г/моль
Висновок: молярна маса речовини еквівалента менша за молярну масу даної речовини в ту кількість разів, що відповідає фактору еквівалентності.
Кількість речовини еквівалента – це кількість речовини (в молях), що складається з еквівалентів (fекв(Х)Х). Одиницею кількості речовини еквівалента є моль.
Форма запису кількості речовини еквівалента така:
n ( fекв (Х)Х).
Обчислити кількість речовини еквівалента можна за формулою:
n(
fекв (Х)Х ) =
Зв’язок молярної маси речовини еквівалента, кількості речовини еквівалента з масою речовини m (Х) виражається:
m
(Х) =
,
полегшений
запис має вигляд: m (Х) =
.
Звідси, кількість речовини еквівалента дорівнює:
;
Згідно
закону еквівалентів: всі речовини
взаємодіють в однакових кількостях
речовини еквівалента:
Задача №1
Обчислити кількість речовини еквівалента кальцій гідроксиду, якщо маса Са(ОН)2 дорівнює 2,295г.
Дано:
m ((Са(ОН)2) = 2,295г
Обчислити: