17 Облікова політика бюджетних установ

Кожна бюджетна установа, виходячи з конкретних умов своєї роботи та особливостей фінансово-господарської діяльності, а також враховуючи національні та міжнародні стандарти бух обліку, може вибирати найбільш прийнятний для себе варіант певних облікових процесів, який забезпечуватиме надійний контроль за ефективним використанням бюджетних коштів. Цей вибір і становить, власне, суть облікової політики бюджетної установи. Облікова політика бюджетної установи – це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою. Зміст облікової політики бюджетної установи можна викласти основними тезами, поданими нижче: 1. Джерелам покриття видатків є доходи загального та спеціального фонду. 2. порядок отримання асигнувань – через органи ДКУ. 3. щодо методів обліку видатків: облік видатків ведуть за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) та кодами функціональної класифікації (КФК) роздільно касові та фактичні видатки загального та спеціального фондів. 4. знос необоротних активів нараховується 1 раз на рік 31 грудня прямолінійним методом. 5. для оцінювання вибуття запасів застосовують метод вибуття за середньозваженою ціною 6. визначення результатів виконання кошторису доходів та видатків здійснюється 1 раз на рік наприкінці року. З метою адаптації бухгалтерського обліку в бюджетних установах до міжнародних стандартів Державне казначейство України провело значну роботу: 1. Розроблено новий План рахунків, в якому уніфіковано понятійний апарат (активи, необоротні активи, запаси, доходи, виграти, власний капітал, фінансові результати); рахунки згруповано у класи, вилучено активно-пасивні розрахункові рахунки. 2. Бухгалтерський баланс побудовано за принципом «баланс-нетто»: оцінювання необоротних активів здійснюється за залишковою вартістю. План рахунків тісно пов'язаний з розділами балансу. 3. Внесено зміни до типової кореспонденції рахунків: курсові різниці за операціями з іноземною валютою списуються на фінансові результати; прострочена дебіторсько-кредиторська заборгованість списується на фінансові результати; наприкінці року визначається фінансовий результат виконання кошторису з відображенням його в пасиві балансу.

Тема 2 облік доходів та видатків

18 Характеристика поняття "розпорядник коштів", склад розпорядників коштів та ступінь використання зазначеної категорії в розрізі методів фінансування бюджетних організацій.

Бюджетні установи не мають оборотних коштів, а тому покривають свої видатки повністю за рахунок державного чи місцевого бюджетів. Розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття зобов’язань та здійснення видатків із бюджету. За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників коштів (ГРК) бюджету (розпорядників коштів І ступеня) та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Розпорядник коштів нижчого рівня – розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та діяльність якого координується через нього. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути: 1)за бюджетними призначеннями, передбаченими Законом про Державний бюджет України — органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їхню діяльність, в особі їхніх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їхніх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим — уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної республіки Крим та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їхніх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами — керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їхніх секретарів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів II і /// ступеня. Розпорядники коштів II ступеня — це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які вповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня. Розпорядники коштів III ступеня — бюджетні установи в особі їхніх керівників, які вповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи. Найбільше прав і обов'язків (функцій) у головного розпорядника коштів бюджету, який згідно з Бюджетним кодексом: розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів; розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити (документ, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період) і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу; отримує бюджетні призначення затвердженням їх у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями; затверджує кошториси розпорядників коштів нижчого рівня; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками коштів нижчого рівня, і витрачанням ними бюджетних коштів; одержує звіти про використання коштів від розпорядників коштів і аналізує ефективність їх використання. відповідно до визначених функцій певні права й обов'язки щодо формування доходів і здійснення видатків мають розпорядники коштів нижчого рівня. Основні завдання бухгалтерського обліку доходів і видатків бюджетних установ як розпорядників коштів такі: контроль за повним і своєчасним надходженням бюджетних коштів (загального і спеціального фондів); забезпечення контролю за витрачанням бюджетних коштів згідно із затвердженим кошторисом доходів і видатків; забезпечення всіх рівнів управління інформацією про рух і використання бюджетних коштів.