71. Облік централізованого постачання запасів.

Бюджетні установи можуть отримувати запаси через систему централізованого постачання. При цьому відповідно до Інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей, затвердженої Наказом Державного казначейства від 16.12.2002 № 232, виокремлюють поняття установи-закупівельника та установи-замовника. Передача матеріальних цінностей закупівельником і вантажоотримувачем здійснюється з відправленням першим повідомлення про відправлення вантажу на адресу останнього. При цьому, у разі неодержання матеріальних цінностей за період, достатній для їх доставки, установа-замовник повідомляє про це установу-закупівельника. Централізоване постачання запасів здійснюється установою вищого рівня або окремо уповноваженим органом, створеним установою вищого рівня. Механізм придбання матеріальних цінностей шляхом централізованого постачання може здійснюватися за трьома варіантами: — за рахунок кошторису головного розпорядника коштів; — за рахунок кошторису установи, для якої здійснюються централізовані закупівлі (установи-замовника); — за рахунок кошторису установи, що фактично здійснює централізовані закупівлі (установи-закупівельника). На прикладі третього варіанта наведемо бухгалтерські проведення в установі-закупівельнику та в установі-замовнику. Бухгалтерські проведення з обліку централізованого постачання запасів

В установі-закупівельнику

Оприбутковано запаси Дт 201-239 Кт 364, 675

Передано запаси з балансу установи-закупівельника на баланс установи-замовника Дт 683,684 Кт 231-239

Списано запаси згідно з отриманими актами Дт 801,802,812 Кт683,684

В установі-замовнику

1. Отримано запаси від установи-за-

купівельника Дт 201-239 Кт 683,684

Списано використані запаси Дт 683, 684 Кт 231-239

Тема 7 облік виробничих витрат

72 Особливості наукового виробництва, побудова обліку, склад і класифікація витрат на ндр

Науково-дослідна діяльність являє собою специфічний вид виробництва, який має певні особливості. Загальні відмінності наукового виробництва такі: невизначеність, імовірнісний характер майбутнього результату. Зокрема, можна отримати як позитивний, так і негативний результат, що також є продуктом діяльності, непередбачуваність досягнень, що пояснюється творчим характером наукової праці, нематеріальний характер наукової продукції, що розкривається в головній властивості результату — інформаційності, неповторність наукової продукції, пов’язана із самими харак13агально в наукової праці, циклічність процесу наукового дослідження, яка пов’язана з етапами наукових досліджень, продуктивність та високий рівень інтелектуальності продукції, специфічність предмета праці, яким у цьому разі виступає сума нагромаджених знань у відповідній галузі. Механізм реалізації відносин науково-дослідних уста13ага як виконавців та організації, підприємств-замовників регулюється договором на створення науково-технічної продукції. Предметом договору можуть бути науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, які відповідають профілю наукової установи. Договір на проведення НДР розробляє й укладає планово-економічний відділ наукової установи на підставі складеного протоколу угоди на договірну ціну та погоджує з замовником технічного завдання. Зміна договору здійснюється на підставі змін у затвердженому технічному завданні чи іншому вихідному документі. Відповідно до класифікаційних принципів витрати на НДР можна згрупувати за такими ознаками: видами робіт; економічними елементами; статтями калькулювання. До витрат за видами робіт, що включаються до собівартості НДР, входять витрати на теоретичні (пошукові) дослідження, розроблення технічних пропозицій, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, витрати на дослідні роботи й випробування, узагальнення та аналіз результатів досліджень, витрати на винахідництво й раціоналізацію, витрати на передачу підприємствам своїх науково-технічних досягнень і надання допомоги щодо впровадження та використання ними передового досвіду. Серед витрат, що належать до економічних елементів, виокремлюють матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, а також інші операційні витрати. В основу класифікації за статтями калькулювання покладено відношення витрат до способу їх включення до собівартості як окремих НДР, так і всіх разом. Зазначене групування має 2-рівневий поділ. , який повно характеризує сутність поняття і містить чотири основні загальні статті: прямі матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта, прямі витрати на оплату праці, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, інші прямі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, 13агально виробничі витрати. Другий рівень розподілу витрат передбачає виокремлення за загальними статтями окремих калькуляційних статей Витрати на НДР групуються й за іншими класифікаційними ознаками: темами й завданнями НДР, календарними періодами, місцеві виконання НД