- •Тема 1: Суть та функції грошей.
- •Тема 2: Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •Тема 3: Грошовий оборот і грошові потоки
- •Тема 4: Грошовий ринок
- •Тема 5: Грошові системи
- •Тема 6: Кредит у ринковій економіці
- •Тема 7: Кредитні системи
- •Тема 8: Валютні відносини та валютні системи
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
Тема 10
відкритий ринок - ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента.
Золотовалютні резе́рви— запаси іноземних фінансових активів, які належать державі і перебувають у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні та інші потреби, що мають загальноекономічне значення.
Кредитна експансія - інтенсивне розширення кредитних операцій банків з метою отримання додаткового прибутку.
Обов'язкові резерви (резервні вимоги) - це один з основних інструментів здійснення грошово-кредитної (монетарної) політики Національним банком України і є механізмом регулювання загальної ліквідності банківської системи, який використовується для кон- тролю грошових агрегатів шляхом зниження (збільшення) грошового мультиплікатора.
Операції на відкритому ринку — це офіційні операції центрального банку, що мають на меті купівлю-продаж цінних паперів з високим ступенем ліквідності, які користуються підвищеним попитом за незначних коливань курсу.
Політика облікової ставки — це регулювання оплати (процента) за позики, які центральний банк надає комерційним банкам, що впливає на їхню здатність розширювати кредитні операції.
Рефінансування - це процес здійснення банком активних операцій (кредитних вкладень) за рахунок позик, отриманих у інших банках м банкам, що впливає на їхню здатність розширювати кредитні операції.
Стабілізаційний кредит - це кредит Національного банку, що може надаватися банку на підтримку виконання заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Правлінням Національного банку строк.
Центра́льний банк — установа (в більшості випадків державним органом), яка відповідає за монетарну (грошово-кредитну) та валютну політику держави (Федеральна резервна система США) або спільноти держав.
Тема 11
Ба́нк — кредитно-фінансова установа, яка зберігає кошти і капіталовкладення, надає кредити та здійснює послуги по фінансових операціях.
Бáнківські оперáції — операції, які забезпечують функціонування і прибутковість банків.
Депози́т (вклад) — кошти, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно з законодавством України, або нерезиденту на строк та під відсоток.
"Лоро" - це поточний рахунок, відкритий в даному банку на ім'я його банку-кореспондента.
“Ностро” - це рахунок певної кредитної установи у банках-кореспондентах, на якому відображаються взаємні платежі.
Акт́ивні оперáції бáнків – банківські операції, через посередництво яких банки розміщують наявні в них грошові ресурси (видача позик, купівля цінних паперів тощо).
Пасивні операції — операції, пов'язані з формуванням банківських ресурсів. Вони відіграють первинну й вирішальну роль щодо активних операцій, для яких необхідною умовою є достатність ресурсів.
Іпотечний банк — банк, що спеціалізується на наданні довготермінових кредитів під заставу нерухомості (будівель, землі тощо) та випуску заставних листів, забезпечених нерухомістю.
Банкíвський кред́ит — надання банком у тимчасове користування частини власного або залученого капіталу — здійснюється у формі видачі позик, обліку векселів та ін.
Банківські ресурси — кошти, які є у розпорядженні банків і використовуються ними для активних операцій.
Уповнова́жений банк — називається будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.
Форфейтинг — це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги).