- •Тема 1: Суть та функції грошей.
- •Тема 2: Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •Тема 3: Грошовий оборот і грошові потоки
- •Тема 4: Грошовий ринок
- •Тема 5: Грошові системи
- •Тема 6: Кредит у ринковій економіці
- •Тема 7: Кредитні системи
- •Тема 8: Валютні відносини та валютні системи
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
Тема 3: Грошовий оборот і грошові потоки
АВЕРС – лицьовий бік монети, на якому, як правило, зображають герб (зазначається держава, якій належить грошова одиниця).
БРЕТТОНВУДСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА – одна з форм організації грошових відносин (розрахунків та платежів) країн Західної Європи, зумовлених їхніми міжнародними зв’язками (період існування 1944-1976 рр.). Ця система замінила систему золотого стандарту, внаслідок чого спочатку сформувався золотодоларовий стандарт, а згодом доларовий.
ГЕНУЕЗЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА – світова валютна система, основана на золоті та девізах (іноземних валютах), затверджена у 1922 р., коли національні валюти стали використовуватись як міжнародні платіжні засоби
ГРОШОВА СИСТЕМА – форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами.
ДЕВІЗИ – платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків.
ЖЕНЕВСЬКА КОНВЕНЦІЯ – багатосторонні міжнародні угоди, що регламентують порядок застосування у платіжному обороті векселів та чеків (1930-1931рр.).
КУПЮРА – банкнота (банківський білет) відповідного номіналу, зазначеного на ній, виготовлена на спеціальному папері з різними методами захисту та оригінальним зображенням.
НОМІНАЛ – грошова сума, формально означаюча вартість відповідного об’єкту, синонім терміну «номінальна вартість».
ОРДЕР – письмовий наказ, розпорядження державного органу.
ПАРИЖСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ (ПАРИЗЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА) – закріплення у 1867 р. золотого стандарту (золотомонетного стандарту) як типу валютної системи
РЕВЕРС – зворотний бік монети, на якому, як правило, зазначають номінал монети.
СЕНЙОРАЖ - емісійний прибуток держави, який формується через різницю між номіналом банкнот та вартістю їх виготовлення.
ЯМАЙСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА – закріплення у 1976-78 рр. стандарту СДР .
Тема 4: Грошовий ринок
ДЕВАЛЬВАЦІЯ – зниження курсу національної чи міжнародної валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.
ДЕФЛЯТОР ВВП – характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачем.
ДЕНОМІНАЦІЯ - позбавлення державних паперових грошових знаків сили законного платіжного засобу та заміна їх на нові із укрупненням масштабу цін.
ІНДЕКС ЦІН ПААШЕ – один з агрегатних індексів для оцінки зміни загального рівня цін.
ІНДЕКС ЦІН ЛАСПЕЙРЕСА – один з агрегатних індексів для оцінки загального рівня цін.
ІНФЛЯЦІЙНА ПРЕМІЯ - додатковий прибуток, виплачуваний інвестору з метою відшкодування його втрат від знецінення грошей у зв'язку з інфляцією.
ІНФЛЯЦІЙНИЙ РИЗИК - один із видів фінансових ризиків, що полягає в можливому знеціненні грошових активів, а також прибутків підприємства в зв'язку з ростом інфляції.
НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ - нездатність погасити в передбачені терміни свої фінансові зобов'язання.
НОМІНАЛЬНА СТАВКА ВІДСОТКА - а) ставка відсотка, встановлювана без урахування зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з інфляцією.
НУЛІФІКАЦІЯ – позбавлення державних паперових грошових знаків сили законного платіжного засобу.
РЕВАЛЬВАЦІЯ – збільшення золотого вмісту або підвищення курсу національної чи міжнародної регіональної валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.
СЕКВЕСТР – пропорційне зниження державних витрат за всіма статтями бюджету протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року.
ТЕМП ІНФЛЯЦІЇ - показник, що характеризує розмір знецінення грошей у визначеному періоді, виражений у відсотках до їхнього номіналу на початок періоду.
ФІСК –– корзина для грошей, що у Древньому Римі означала військову касу, потім – касу імператора, тепер у більшості мов – державну казну.