30. Фондова біржа.

Фондова біржа – спеціалізована установа, яка об´єднує професійних учасників ринку цінних паперів, створює умови для концентрації попиту і пропозиції, а також для підвищення ліквідності ринку цінних паперів на регулярній та упорядкованій основі. Є дві моделі фондової біржі: а) фондова біржа як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають дозвіл на торгівлю цінними паперами. Як правило, засновується фондова біржа у формі закритого акціонерного товариства, діяльність якого носить некомерційний характер. Доходи біржі використовуються для зосередження попиту і пропозиції цінних паперів, сприяння формуванню їх біржового курсу та здійснення іншої діяльності; б) публічна форма біржі. Власником біржі є держава, а відвідувачі складають публіку. Повсякденне управління діяльністю публічної біржі здійснює представник держави, а персонал виконує функціональні обов´язки на основі найму як державні службовці.

Основною формою діяльності фондової біржі є механізм класичного аукціону, на якому одночасно зустрічаються покупці і продавці, щоб спільно на взаємовигідних основах обмінятися уявленнями про поточну ціну представлених до торгів цінних паперів. Як і на будь-якому аукціоні на фондовій біржі торгівля цінними паперами ведеться шляхом обміну усними інструкціями між представниками брокерських контор.

Основоположними документами, які визначають діяльність ринку цінних паперів в Україні є: по-перше, чинне законодавство України, по-друге, правила біржі, по-третє, статут фондової біржі. Фондова біржа як ключова структура ринку цінних паперів здатна стимулювати ефективність довгострокових капітальних ресурсів і структурні зрушення в галузях і сферах економіки, забезпечити умови для розвитку колективних форм господарювання. Безперервність і публічність ринку й ринкової інформації викликають до неї довіру широкої публіки.

В Україні є три складові частини фондової біржі: 1) попит тих, хто потребує додаткових інвестиційних ресурсів. На ринку вони діють як емітенти.

2) пропонування. Охоплює фізичних осіб, підприємства, фірми, всіх тих, хто володіє вільними грошовими ресурсами й заощадженнями. На ринку вони виступають інвесторами 3) ціни. Ринкова (курсова) ціна цінних паперів складається на основі взаємодії попиту і пропозиції, які в свою чергу залежать від рівня доходів, що його приносить даний цінний папір, і рівня банківського відсотку. Чим вища величина доходу, тим за більшою ціною реалізується даний папір

31. Сутність функції та межі кредиту

Кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. 1.Учасники кредитних відносин мають бути економічно самостійними власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися, нести економічну відповідальність за своїми зобов’язаннями. 2.Кредитні відносини є добровільними і рівноправними. 3. Вони є вартісними, оскільки виникають у зв’язку з рухом вартості. 4. Безперервність і платність кредитних відносин визначають їх здатність до капіталізації. Внаслідок чого формується особлива самостійна форма капіталу – позичковий капітал.

Межі кредиту: визначаються таким рівнем розвитку кредитних відносин, в якому процес реалізації кредиту врівноважує попит і пропозицію на кредитні ресурси в умовах стабільної, помірної і доступної для переважної більшості нормально функціонуючих позичальників процентної ставки. На макроекономічному рівні: межі кредиту визначаються: а) обсягами попиту на кредит з боку позичальників за номінальної ставки банківського кредиту і доступної ринкової ставки позичкового процента; б) характером коливання потреб позичальника в основному й оборотному капіталі; в) станом забезпеченості позичальника власним капіталом й ефективності його використання; г) ефективністю і окупністю проектів, на реалізацію яких позичаються кошти. Макроекономічний рівень меж кредиту охоплює об´єктивний обсяг кредитних вкладень в економіку в цілому, охоплюючи усі індивідуальні мікромежі кредиту. Він формується під дією обсягів і темпів зростання ВВП, структури і рівня розвитку фінансової системи і стану державних фінансів, цілей і методів реалізації державної грошово-кредитної політики, розвитку ринкових відносин тощо.

Функції кредиту: функцією кредиту є його робота, що охоплює всі форми й різновиди кредиту і формує його як цілісне явище економічного життя. 1.Перерозподільна функція - полягає у перерозподілі тимчасово вільної вартості одних суб’єктів господарювання у використання в господарському обороті інших на принципах поворотності, строковості і платності. 2. Функція заміни готівкових коштів безготівковими розрахунками сприяє прискоренню швидкості обертання грошей, економії затрат грошового обігу, дозволяє впроваджувати прогресивні системи розрахунків і коригувати необхідну кількість грошей в обігу та забезпечувати купівельну стабільність грошової одиниці. Є деякі функції кредиту, які діють лише в окремих випадках кредиту, До них відносяться контрольно-стимулююча і акумулююча функції кредиту, функції опосередкування кругообороту фондів кредитними операціями, функція утворення додаткової купівельної спроможності тощо.