- •1. Історичний розвиток форм вартості та грошей.
- •2. Суть, основні функції грошей та їх взаємозв’язок.
- •3. Форми грошей та їх еволюція.
- •4. Роль грошей в системі суспільного відтворення.
- •5. Основні теорії грошей.
- •6. Поняття грошового обороту.
- •7. Сукупний грошовий оборот та його структура.
- •9. Грошові потоки та їх структура.
- •10. Грошова маса.
- •11. Закони грошового обігу.
- •12. Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.
- •14. Суть та структура грошового ринку.
- •15. Попит на гроші та механізм його реалізації.
- •16. Пропозиція грошей та механізм її формування.
- •17. Роль кредитної емісії в забезпеченні рівноваги на грошовому ринку.
- •19. Структура грошової системи.
- •20. Основні типи грошової системи.
- •21. Національна-державна обумовленість грошової системи.
- •22. Об’єктивна обумовленість, суть та соціально-економічні наслідки інфляції.
- •23. Характеристика основних форм інфляції.
- •24. Грошові реформи та їх класифікації.
- •25. Основні моделі грошових реформ.
- •26. Грошові реформи в Україні.
- •27. Цінні папери та їх види.
- •28. Курс цінних паперів. Фактори, що на них впливають.
- •29. Ринок цінних паперів.
- •30. Фондова біржа.
- •31. Сутність функції та межі кредиту
- •32. Кредитні відносини та їх основні типи
- •33. Принципи кредитування.
- •34. Теорії кредиту.
- •35. Форми та види кредиту, їх характеристика.
- •36. Сутність позичкового проценту. Рівень позичкового проценту та основні фактори ,що на нього впливають.
- •37. Суть банківського кредиту та характеристика окремих його видів.
- •38. Процес кредитування.
- •39. Суть, принципи побудови та основні етапи розвитку кредитної системи.
- •45. Нбу: його завдання, функції та основні напрямки діяльності.
- •48. Класифікація комерційних банків.
- •49. Особливості сучасної діяльності комерційних банків в Україні.
- •50. Характеристика банківських послуг та сутності банківських операцій.
- •Історичний розвиток форм вартості та грошей.
10. Грошова маса.
Грошова маса – це вся сукупність купівельних, платіжних і нагромаджених коштів, які обслуговують економічні зв’язки і належать фізичним та юридичним особам і державі у певний момент. До грошової маси належать: 1). Всі готівкові грошові знаки, що перебувають на руках фізичних осіб та у касових залишках юридичних осіб; 2). Всі депозитні гроші короткострокового характеру; 3). Окремі банки й економісти до грошової маси нині відносять також будь-які активи, яким властива ліквідність і вони здатні замінювати гроші в процесі реалізації грошового обороту. Складність структуризації маси грошей за ступенем ліквідності, дозволяє визначити різні за складом і обсягом показники, що називаються грошовими агрегатами.
Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Кількість агрегатів ,які використовуються в практиці окремих країн неоднакова. У стат. практиці України використовують 4 грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.
Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Це найліквідніша частина грошової маси. Готівка в касах банків сюди не входить.
Агрегат М1 включає гроші в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть бути використані вкладниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.
Агрегат М2 – це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціалізованих рахунках до запитання, а також короткотермінові державні цінні папери.
Агрегат М3 охоплює гроші в агрегаті М2 + довгострокові приватні депозитні й ощадні сертифікати у спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку
Грошова база – це показник, що характеризує масу грошей з боку появи її на балансі центрального банку, тобто грошова база це лише сукупність готівки, емітованої національним банком, та залишків коштів комерційних банків на їх рахунках у національному банку. Емітовані нац банком гроші наз базовими грошима, бо вони не приймають участі у кредитному банківському обороті і додатково не збільшують масу грошей в обігу. Водночас вони слугують базаю для її зростання.. Величина грошової бази розраховують за формулою: Гб = Гвип + Грез, де Гб – величина грошової маси, Гвип – сума готівки, що випущена національним банком і не повернена до його фонду; Грез – сума грошових коштів, які перебувають на кореспондентських рахунках банків у національному банку. Рівень перевищення обсягів грошової маси над грошовою базою відображає величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.
11. Закони грошового обігу.
Закони грошового обігу – це закони, які відображають причинно-наслідкові зв’язки сфери грошового обороту. Є декілька версій цих законів:
1 версія: класичний підхід ( 16 – 17ст.). В межах цього підходу існує формула: кількість грошей, необхідних для обігу дорівнює: (сума цін товарів, які продаються і купуються – товари, які продаються в кредит – платежі, що ваємопогашаються + платежі, по яких настав термін оплати)/ кількість оборотів грошової одиниці.
2 версія: рівняння обміну Фішера: MV = PQ, де М – кількість грошей, V – середня кількість оборотів грошової одиниці за певний період часу; Р – ціни товарів, Q – обсяг товарної маси.
3 версія: базується на кембриджському рівнянні грошового поділу. Md = kPY, де Мd – попит на гроші; k – коефіцієнт касових залишків, Р – ціни; У – обсяг товарних операцій.
Отже, грошовий обіг не є простим повторенням обігу товарів і підпорядковується своєму специфічному закону. Сутність його полягає в тому, що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об’єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.. Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням : Мф = Мн, де Мф – фактична маса грошей в обігу, Мн – об’єктивно необхідна для обігу їх маса. Якщо Мф перевищує Мн – значить в обігу зявилися зайві гроші, якщо навпаки Мф менше від Мн – їх нестача.