- •36. Прогрес світової науки, техніки, технології виробництва в останній третині XIX ст. На початку XX ст..
- •37. Розвиток неокласичної традиції у працях а.Пігу.
- •38. Австрійська школа граничної корисності. Теоретичні погляди Менгера, Візера, Бем-Баверка.
- •39. Маржиналізм. Його риси та сутність. Кембріджська школа маржиналізму . А. Маршалл.
- •40. Економічні причини та наслідки Першої світової війни та її вплив на розвиток провідних країн світу (Німеччина. Англія, Франція, сша).
- •Підсумки першої світової війни.
- •31. Створення української козацької держави та особливості її господарства. Економічна політика Богдана Хмельницького.
- •32. Типи мануфактур в Україні у 18 ст. (Вотчинна, посесійна, орендна).
- •33. Економічна політика Петра 1 та її вплив на економіку України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •34. Ідеї економічного лібералізму в українській економічній думці та її основні представники (в. Каразін, д. Журавський, і. Вернадський).
- •35. Причини та фактори зростання американської економіки в кінці хӏх - на початку XX століття. Американська школа маржиналізму. Дж.Б.Кларк.
- •46. Українська економічна думка пореформеного періоду м. Бунге, Драгоманов.
- •47. Економічне піднесення у фрн, економічна програма л. Ерхарда, його господарські реформи.
- •48. Криза кріпосної системи господарства та відміна кріпацтва в Україні (18- сер. 19 ст.)
- •49. Столипінська аграрна реформа та її реалізація на Україні. Відруби. Хутори.
- •50. Економічні програми національних урядів України ( Центральної Ради, Гетьманату, Директорії)
- •56. Розвиток теорії монетаризму м.Фрідмана у др.Пол.Хх ст.Принципи і недоліки.
- •57. Теоретико методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму в сша т.Веблен Дж.Коммонс, у.Мітчелл
- •58. Інституціоналізм та його основні напрямки.
- •59. Концепції «Дифузії власності» (а.Берлі) та «Управлінські революції» (а .Берлі , п. Друкер)
- •26. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду, його внесок в економічну науку.
- •27. Основні проблеми ринкового господарства у працях а.Сміта та д. Рікардо.
- •29. Теорія «трьох факторів» виробництва ж.Б.Сея, її сутність.
- •28. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції. Висвітлення цих процесів у працях ж.Б.Сея, ф.Бастіа.
- •30. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині. Висвітлення цих процесів представниками історичної школи.
- •21. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи еволюції меркантилізму т.Мен, Монкретьєн.
- •24. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Основні представники фізіократів.
- •22. Процес первісного нагромадження капіталу. Первісне нагромадження капіталу в англії. Його джерела, методи, та результати.
- •25. Економічна таблиця ф. Кене, значення для економічної науки.
- •23. Умови виникнення та загальна характеристика класичної політочної економіки.Економічні погляди у. Петті та Буагільбера.
- •16. Основні риси феодального господарства.
- •17. Основні напрями господарського розвитку Київської Русі та їх висвітлення в повісті минулих літ та Руська правда.
- •18. Феодальне землеволодіння.
- •19. Економічній розвиток українських земель у складі Польської та Литовської держав.
- •20. Економічні причини та наслідки Великих географ. Відкриттів.
- •11. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Риму ( Катон Старший, Варрон, Колумелла).
- •12. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми (аллод, бенефіцій, феод). «Салічна правда».
- •13. Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярії про вілли».
- •14. Середньовічне місто та його економічна роль у розвитку товарно-грошових відносин.
- •15. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.
- •6. Господарський розвиток та ек. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •7. Осьовий час та його роль у формуванні( Західної, Східної цивілізації. -8 вопрос)
- •8. Східна цивілізація та їх характеристика. Історичні форми господарств та ек.Думка Давньої Індії(Артхашастра)
- •9. Соціально – економічний розвиток Китаю (середина 1 тис.До н.Е.) Історичні форми господарства їх висвітлення у працях Конфуція.
- •10. Особливості господарського розвитку Давньої Греції та їх відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •1. Предмет та метод історії ек. Та ек. Думки.
- •2. Типи господарських (економічних) систем в історії людства
- •4. Господарська діяльність в первісній історії України. Трипільська культура.
- •5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам’ятках екон. Думки
- •51. Програма Дж.М.Кейнса
- •53. Неокейнсіанська теорія циклу Хансона
- •52. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
16. Основні риси феодального господарства.
Феодал. гос-во характ-ся перш за все пануванням приват. власності на землю, яка вважалась головним багатством. Домінувало натурал. гос-во. Обмін відігравав другорядну роль. Майже всі багатства сусп-ва створювалися ручною працею. Знаряддя праці були примітивними.
Селяни знаходилися в особис., поземел., судово-адмініс. і військово-політ. залежності від землевласників.
В основі феод. гос-ва лежала власність феодалів на землю і їх неповна власність на виробників— закріпачених селян. Селяни наділялися землею і мали своє гос-во. Користуючись землею феодала як наділом, вони зобов'язані були за це обробити панську землю за допомогою своїх знарядь або віддавати йому додат. продукт своєї праці — ренту.
Відомі 3 форми феод. ренти: *відробіткова (панщина), *продуктова (натур. оброк), грошова (грош. оброк).
Осн. формами госп. д-сті були: феод. вотчина, реміснич. цех, торгова гільдія.
Феодали мали на землі монопольне право. Населення складалося з вільних общин. Осн. форма володіння – община.
В 2ій пол. 6 ст. у Франкській дер-ві з’являються такі форми землеволод-ня: *алод – приват. земел. власність, яка вільно продається, обмінюється, заповідається, дарується без дозволу громади; *бенефіцій (земля надавалася за умови виконання війс. служби і васальної присяги на вірність королеві-сеньйорові) - умовно-службове, тимчасове землевол-ня, яке ґрунтувалося на сеньйоріально-васальних від-нах; *феод – найпоширеніша форма землевол-ня, передбачала несення служби, але і земля, і посада передавалися у спадок.
Були поширенні прекальні угоди( зобов’язання за землю нести певні повинності). Поступово прекарії передавалися у спадок.
У феод. маєтку ( у франків – сеньйорія, в Англії, Франції – манор, в Німеччині – марка) вся землі поділялася на: *панську(домен) – використовувалася для потреб феодала, *селянську (гуф – Німеччина, манси – франки, вергата – Англія).
Характ. рисою середньовіч. ремесла була його цехова орг.-ція — об'єднання ремісників однієї чи ряду професій в межах міста у спілки — цехи. Ф-ції цеха: *орг.-ція спожив. і збутової кооперації * орг.-ція труд. та грошової допомоги *передавання у спадщину своєї технології *охороняли і захищали власність. Обов’язки членів цеху: *служити в ополгенії *відправляти релігійн. обряди *відвідувати цех. збори *сплачувати членські внески *мати свій статус і вибірне керівництво.
Цех поділявся на соціально-вікові групи (учні — підмайстри — майстри — старші майстри).
У середні віки розвивалася і сухопутна торгівля. На її перешкоді була відсутність битих шляхів, натур. характер госп-ня, хижацька поведінка феодалів — власників земель, через які проходили торгов. каравани, чинені ними обмеження, митні побори. Значною перепоною були розбійницькі ватаги. Все це змушувало купців для захисту своїх інтересів та з метою монополізації ринку об'єднуватися у торгові гільдії. Вони мали свої статути і, як правило, спеціалізувалися на торгівлі одним чи кількома товарами. Ф-ції гільдії: *захищати і охороняти свою власність від феодалів *боролися проти феодалів і ремісників *упорядкували міру і вагу *створювали монопольні умови для зовн. торгівлі.