- •36. Прогрес світової науки, техніки, технології виробництва в останній третині XIX ст. На початку XX ст..
- •37. Розвиток неокласичної традиції у працях а.Пігу.
- •38. Австрійська школа граничної корисності. Теоретичні погляди Менгера, Візера, Бем-Баверка.
- •39. Маржиналізм. Його риси та сутність. Кембріджська школа маржиналізму . А. Маршалл.
- •40. Економічні причини та наслідки Першої світової війни та її вплив на розвиток провідних країн світу (Німеччина. Англія, Франція, сша).
- •Підсумки першої світової війни.
- •31. Створення української козацької держави та особливості її господарства. Економічна політика Богдана Хмельницького.
- •32. Типи мануфактур в Україні у 18 ст. (Вотчинна, посесійна, орендна).
- •33. Економічна політика Петра 1 та її вплив на економіку України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •34. Ідеї економічного лібералізму в українській економічній думці та її основні представники (в. Каразін, д. Журавський, і. Вернадський).
- •35. Причини та фактори зростання американської економіки в кінці хӏх - на початку XX століття. Американська школа маржиналізму. Дж.Б.Кларк.
- •46. Українська економічна думка пореформеного періоду м. Бунге, Драгоманов.
- •47. Економічне піднесення у фрн, економічна програма л. Ерхарда, його господарські реформи.
- •48. Криза кріпосної системи господарства та відміна кріпацтва в Україні (18- сер. 19 ст.)
- •49. Столипінська аграрна реформа та її реалізація на Україні. Відруби. Хутори.
- •50. Економічні програми національних урядів України ( Центральної Ради, Гетьманату, Директорії)
- •56. Розвиток теорії монетаризму м.Фрідмана у др.Пол.Хх ст.Принципи і недоліки.
- •57. Теоретико методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму в сша т.Веблен Дж.Коммонс, у.Мітчелл
- •58. Інституціоналізм та його основні напрямки.
- •59. Концепції «Дифузії власності» (а.Берлі) та «Управлінські революції» (а .Берлі , п. Друкер)
- •26. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду, його внесок в економічну науку.
- •27. Основні проблеми ринкового господарства у працях а.Сміта та д. Рікардо.
- •29. Теорія «трьох факторів» виробництва ж.Б.Сея, її сутність.
- •28. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції. Висвітлення цих процесів у працях ж.Б.Сея, ф.Бастіа.
- •30. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині. Висвітлення цих процесів представниками історичної школи.
- •21. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи еволюції меркантилізму т.Мен, Монкретьєн.
- •24. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Основні представники фізіократів.
- •22. Процес первісного нагромадження капіталу. Первісне нагромадження капіталу в англії. Його джерела, методи, та результати.
- •25. Економічна таблиця ф. Кене, значення для економічної науки.
- •23. Умови виникнення та загальна характеристика класичної політочної економіки.Економічні погляди у. Петті та Буагільбера.
- •16. Основні риси феодального господарства.
- •17. Основні напрями господарського розвитку Київської Русі та їх висвітлення в повісті минулих літ та Руська правда.
- •18. Феодальне землеволодіння.
- •19. Економічній розвиток українських земель у складі Польської та Литовської держав.
- •20. Економічні причини та наслідки Великих географ. Відкриттів.
- •11. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Риму ( Катон Старший, Варрон, Колумелла).
- •12. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми (аллод, бенефіцій, феод). «Салічна правда».
- •13. Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярії про вілли».
- •14. Середньовічне місто та його економічна роль у розвитку товарно-грошових відносин.
- •15. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.
- •6. Господарський розвиток та ек. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •7. Осьовий час та його роль у формуванні( Західної, Східної цивілізації. -8 вопрос)
- •8. Східна цивілізація та їх характеристика. Історичні форми господарств та ек.Думка Давньої Індії(Артхашастра)
- •9. Соціально – економічний розвиток Китаю (середина 1 тис.До н.Е.) Історичні форми господарства їх висвітлення у працях Конфуція.
- •10. Особливості господарського розвитку Давньої Греції та їх відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •1. Предмет та метод історії ек. Та ек. Думки.
- •2. Типи господарських (економічних) систем в історії людства
- •4. Господарська діяльність в первісній історії України. Трипільська культура.
- •5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам’ятках екон. Думки
- •51. Програма Дж.М.Кейнса
- •53. Неокейнсіанська теорія циклу Хансона
- •52. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
23. Умови виникнення та загальна характеристика класичної політочної економіки.Економічні погляди у. Петті та Буагільбера.
Клас. пол. ек-мія (КПЕ) зародилася в Англії в кінці XVII ст. та у Франції на початку XVIII ст., прийшовши на зміну меркантилізму. Перехід теор. дослідження від процесу обігу до процесу ви¬р-тва здійснила КПЕ. Уперше термін КПЕ ужив Маркс сто¬совно школи, яка розпочала дослідження внутр. закономірностей буржуазного сусп.-ва. Класики за предмет дослідження взяли сферу вир-ва й поклали початок наук. аналізу цієї сфери. Тим самим відбулася зміна в самому предметі пол. економії, яка з міркувань щодо принципів упр-ня госп-вом країни перетворилася на науку про категорії й закони ек. життя. Саме класична школа, зокрема праці А. Сміта, перетворили пол. ек-мію на повноцінну наукову дисципліну. Класики проголосили ідею прир.порядку, дію об'єктивних ек. законів. А це змінило напрям досліджень від системи регламентуючих правил до ек. свободи, яка одна тільки й забезпечує ефективний розвиток ек-ки. Класична школа проголосила принцип ек. свободи, ек. лібералізму. Класики були про-тивниками протекціонізму. Проблему цінності, яка на той час була однією з центральних в ек. аналізі, вони вирішували переважно з позицій труд. теорії, застосовуючи абстрактно-дедуктивний метод дослідження ек. явищ.
Основоположником КПЕ Англії був Уільям Петті. Він вказує що на розміри вартості впливають 2 чинники: земля і праця. В осн. вартості лежить праця яка викор-ує землю і завдяки якій формуються суспільні багатства. Але і земля є фактором вартості. Визначає, що зар.плата є ціною праці, отже ціною вкладу землі є рента. Все що залишається після р-ції товару є прибуток. Визначає, що рента і прибуток за ек. змістом є одне і те саме. Це результат викор-ня факторів вир-тва. Тому рента повинна вираховуватись із р-ції вартості на основі такого розрахунку: 3 покоління землевласників живуть разом 21 рік, тому слід встановити ціну землі, яка дорівнює 21річній ренті і отже, визначати розмір ренти. Зар.плату повинна бути мінімальною, щоб наймані робітники більше працювали. Чим менша зар.плата. тим більший прибуток капіталіста. Із прибутку капіталіст виплачує %, податки, а інша частина є основою нагромадження та інвестицій. Вважав, що зростання кількості грошей у країні сприяє її збагаченню. % називає грош. рентою. Вважає, що % залежить від розміру ренти та кількості грошей у обігу. Уряд не повинен регулювати процент з метою забезпечення сталих інвестиційних процесів. Петті був перший, хто в осн. сусп. розвитку поклав вартість як самоврегульовуючу силу.
Класична школа у Франції була започаткована Буагільбером. Осн. праці “Міркування про природу багатства грошей і податків”, “Дослідження про рідкість грошей “. Виступає з різкою критикою меркантилізму. Джерелом багатства вважає не обіг, а вир-во. Проголошує необхідність реформування подат.системи, виступає проти регулювання державою цін на зерно і його експорту. Проголосив осн. постулати, які стосуються напрямків ек. політ. держави. Вважає, що ек. зростання країни залежить від розвитку с/г, тому держ. повинна створити умови для вільної дії прир. законів: свобода переслідування індивідуального ек. інтересу; свобода ціноутворення; вільна конкуренція; не втручання держави в прив. економ. діяльність. Від-ни між дер-вою і прив. особою мають зводитись до фіксованих податків, тому звертається до проблеми визначення їх розмірів. Вартість яка є основою розподілу визначається як витрати праці. Витрати праці він пропонував вимірювати робоч. часом, що витрачений на вир-во певного товару. Але розрізняє індивід. і суспіл. робочий час. Вартість забезпечує еквівалентний обмін. Буагільбер прив’язував вартість до горшей. В своїй теорії вартості він розрізняє “істинну” вартість в основі якої лежить кіл-сть витраченої праці та ринк. вартість, яка відхиляється від істинної вартості внаслідок руху грошей, що опосередковують обмін. Буагільбер пропонує замінити металеві гроші на паперові, що на його думку дасть можливість повернутися до справедливого обміну.