Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
основные 1-60 (1-я часть).docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
259.46 Кб
Скачать

24. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Основні представники фізіократів.

Фізіократизм (франц. physiocratia від грецьк. physis – природа і грецьк. kratos – сила, влада) – ек. концепція франц. наукової школи фізіократів XVIIІ ст., що прийшла на зміну меркантилізму.

Представники —Франсуа Кене, Анн Робебжак Тюрго, П'єр Буагільбер та інші

Сутність: основне джерело багатства нації – сіл. госп-во, а не торгівля. Фізіократи оголосили с/г єдиною галуззю, що створює багатство країни. Промисловість вважали марною галуззю, через те що там лише перетворювалась форма продукту, даного природою. Пов'язували походження багатства не зі сферою обігу, а зі сферою вир-ва, в чому мали певну рацію.

Обмеженість їх поглядів виявилася в тому, що тільки хліборобство вони цінували як продуктивну сферу, а промисловість вважали «безплідною» галуззю. У ній, на їх думку, працівник лише змінює форму речовини, яка створюється хліборобом. Фізіократи визнавали, що об'єктивні закони діють не лише у природі, а й у сус-тві, обстоювали розвиток ек-ки на основі вільої конкуренції, стихійної гри ринкових цін. Отже, їх учення було першою концепцією капіт. вир-тва.

Засновником і основним представником фізіократизму був Ф. Кене. Осн. його твір це “Ек. таблиця”. Сусп-во Кене розглядав як живий організм, якому притаманні 2 стани: здоровий і хворобливий. Коли сусп. знаходиться в здоровому стані для нього характерною є рівновага. Саме стан рівноваги Кене досліджував в “Ек. таблиці”(екон.процеси і явища розглядав як природні). Основою його ек. вч-ня і фізіократів вцілому є вчення про “чистий продукт” - це надлишок знову створеної вартості товарів над витратами вир-ва. Однак на думку фізіократів чистий продукт створюється лише у землеробстві. Промисловість фізіократи розглядали як “безплідну” сферу, в якій не створ. чистий продукт. Така відмінність обох галузей обумовл. тим, що у с/г порівняно з промислов. працює земля, природа. Значну увагу Кене приділяв речовому складу землеробського капіталу, він виділяв в ньому первісні аванси та щорічні аванси у витрати вир-ва щорічні входять повністю, а первісні аванси по частинам. Таким чином Кене підійшов до розуміння поділу капіталу з точки зору його відтворення, хар-ра обороту, але узагальнених понять осн. і оборот. капіталу він не дав. В “Ек.таблиці” була зроблена спроба проаналізувати вир-во, як процес відтворення. Кене встановив класову структуру сучасного йому сус-ва, виділивши такі осн. класи, “продуктивний клас”, “клас власників”, “безплідний клас”. Визначивши класову структуру сусп-ва та речовий клас землер. капіталу Кене проаналізував можливості простого відтворення у націон. масштабі, ек. зв’язки між названими класами сусп-ва. До Кене відтворення ніким не досліджувалось.

Послідовником фізіок-зму був А.Тюрго. Гол. його праця “Роздуми про створення й розподіл багатств”. На відміну від Кене, який поділяє сусп.-во на 3 класи, Тюрго всередині промисл. класу й класу фермерів виділяє підприємців і найманих робітників. Зароб. плату він, як і Кене, визначає мінімумом засобів існування. У Тюрго “чистий продукт”-це результат більшої продуктивності праці робітника в с/г. Цінність у нього зв’язана з корисністю речі, її здатністю задовольняти потреби. Ціна в нього залежить від попиту і пропозиції. Одним із елементів “оцінки”, тобто ціни, є рідкісність речі. Капітал – “нагромаджена цінність”. Нагромадження багатства капіталісти здійснили за рахунок власної ощадливості. Прибуток у Тюрго – це самостійний вид доходу. Прибуток промислового капіталіста й торговця розглядає як “заробітну плату за працю, турботи, ризик”. Процент він трактує як “ціну втрат”, яких зазнає певний час кредитор. Процент – це частина “чистого прибутку”.