VI. Матеріали методичного забезпечення заняття

VI.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: Перелік питань для опитування:

1. Визначення і характеристика передопераційного періоду.

2. Основні задачі передопераційного періоду.

3. Віддалена підготовка хворого до операції.

4. Найближча і безпосередня підготовка хворого до операції.

5. Санація хворого в передопераційному періоді.

6. Санітарно-гігієнічні заходи і підготовка шкіри хворого до операції.

7. Підготовка хворого до ургентного оперативного втручання.

8. Підготовка хворого до планового оперативного втручання.

9. Різновиди клізм та особливості їх застосування у хірургічних хворих.

10. Психологічна підготовка хворого до операції.

VI.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.

VI.3. Матеріали контролю для заключного етапу:

VII. Література:

Основна література

1. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – 304с.

2. Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології. К., 1998. – 384с.

3. Загальний догляд за хворими в терапевтичному та хірургічному стаціонарах / за редак. А.Д.Візира. Учбовий посібник для студентів медичних вузів. – Запоріжжя, 1996.

4. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

Додаткова література

1. Гребнев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными . – М.: Медицина, 1999.

2. Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник) / Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. – Дніпропетровськ: Арт-прес, 2002.

3. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: м

Здоров’я, 1994.

Методичну розробку підготувала асистент Дмитрів І.В.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри протокол №

Зав. кафедрою проф. Гудз І.М.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА №12

практичного заняття на тему:

“Догляд за оперованими хворими”

І. Актуальність теми: адекватний догляд за оперованими хворими має не менше значення, ніж сама операція. Адже добре відомо, що переважна більшість ускладнень, які спостерігаються при хірургічному лікуванні пацієнтів, виникає саме в післяопераційному періоді. Уважне спостереження за оперованими хворими молодшим і середнім медичним персоналом та негайна корекція виявлених порушень під контролем лікаря, протидіють розвитку вказаних ускладнень, сприяючи швидкому і цілковитому одужанню пацієнтів. Необхідні для цього знання студенти зможуть отримати, простудіювавши тему даного заняття.

ІІ. Навчальні цілі:

Знати: особливості післяопераційного періоду та клініку можливих ускладнень, загальні принципи післяопераційного догляду за хворими.

Вміти: 1. Виконати постановку різних клізм.

2. Допомагати сестрі виконати катетеризацію сечового міхура.

3. Доглядати за хворими в післяопераційному періоді

4. Поставити газовідвідну трубку.

5. Дослідити пульс на променевих та артеріях нижніх кінцівок.

6. Проводити зміну натільної білизни лежачим хворим.

7. Підготовити і використати міхур з льодом згідно призначень лікаря.

8. Використовувати підкладне судно.

9. Проводити догляд за порожниною рота у важкохворих та

здійснювати у них профілактику утворення пролежнів.

10. Провести при необхідності реанімаційні заходи.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція

№ п/п	Дисципліни	Знати	Вміти
1.	Забезпечуючі: Нормальна анатомія, нормальна фізіологія, медична психологія.	Функціонування основних систем та органів, основні показники норми біологічних рідин. Деонтологічні принципи спілкування з пацієнтом.	Визначити фізіологічні константи людського організму, зовнішні прояви функціонування систем організму.
2.	Забезпечувані: Факультетська та госпітальна хірургія, анестезіологія-реаніматологія.	Основні клінічні прояви ускладнень у післяопераційному періоді	Розпізнати ускладнення у ранньому і пізньому післяопераційному періоді. Виконати катетеризацію сечового міхура. Ввести газовідвідну трубку.

ІV. Зміст теми заняття:

Післяопераційним називається період від моменту закінчення операції до відновлення працездатності. Завданням медичного персоналу в післяопераційному періоді є: профілактика і лікування післяопераційних ускладнень, прискорення процесів регенерації і відновлення працездатності, що в значній мірі досягається активним веденням хворих. Розрізняють нормальний перебіг післяопераційного періоду і ускладнений. До найбільш частих післяопераційних ускладнень належать порушення прохідності шлунково-кишкового тракту, ускладнення з боку сечовидільної системи, дихальної системи і шкіри.