54. Видатки держави на державне управління, їх склад.

Видатки на державне управління фінансуються з бюджетів різних рівнів.

Видатки на державне управління включають такі витрати:

—на функціонування законодавчої влади

—на функціонування виконавчої влади

—на утримання Президента України та його апарату;

—на утримання фінансових і фіскальних органів

—на загальне планування і статистичні служби

—на утримання судової влади і судів

Держава може передати Раді Міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право здійснення видатків лише з одночасною передачею бюджетних ресурсів у формі закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов´язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів із Державного бюджету України.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міські, селищні, сільські голови зобов´язані забезпечити здійснення видатків з відповідних місцевих бюджетів з дотриманням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеними Бюджетним кодексом. Не допускається здійснення видатків, не віднесених до місцевих бюджетів, та видатків на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів упродовж бюджетного періоду.

Планування видатків на утримання органів державного управління відбувається у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів доходів і видатків.

Разом з кошторисом затверджується штатний розпис органів державного управління, включаючи їх структурні підрозділи.

Планування витрат на утримання органів державного управління за категоріями видатків економічної класифікації здійснюється у такому ж порядку, як і іншими бюджетними установами.

У складі видатків на державне управління найбільшу частку становлять кошти на оплату праці (близько 75%).

55. Економічна суть і роль державного кредиту, функції кредиту.

Державний кредит – сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта.

Суб’єктами державного кредиту є уряд, центральний банк та державні цільові фонди. Державний кредит формується і за умов залучення грошових коштів урядом АР Крим та місцевими органами виконавчої влади.

Джерелами фінансування кредиту є: грошові кошти юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, центральних та провідних комерційних банків.

Фінансові ресурси, залучені шляхом використання державного кредиту, спрямовуються до державного бюджету, центрального банку або державного цільового фонду для фінансування визначених програм та покриття бюджетного дефіциту. Залучені кошти використовуються на умовах позики (платності, повернення, забезпечення тощо).

При державному кредиті взяті в борг грошові кошти посту­пають в розпорядження держави, перетворюючись у її додаткові фінансові ресурси. Вони направляються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту.

Джерелом погашення державних позик і виплати процентів по них виступають:

• доходи державного бюджету;

• доходи, одержані від інвестицій, проведених за рахунок позик;

• кредити, одержані від центрального банку;

• кошти, одержані від проведення додаткових емісій боргових цінних паперів;

• проведення реструктуризації позик.

Державний кредит, пов’язаний з функціонуванням політичної надбудови і рухом бюджетних коштів, відображає частину фінансових відносин суспільства.

При позичках коштів державою забезпеченням кредиту виступає все майно, що є у її власності, майно відповідної територіальної одиниці чи будь-який її доход. Але це не справжня, а уявна застава. В дійсності майнове забезпечення кредитної угоди з боку позичальника коштів – держави не вказується.