16. Стратегія регулювання ринку праці. Пасивна та активна політика на ринку праці.

Регулювання ринку праці.

Аналізуючи механізм функціонування сучасного ринку праці , можна помітити , що в сучасних економічних системах коли економіка вільної конкуренції не спроможна впоратись із низкою економічних і соціальних проблем , створюється механізм функціонування ринку праці з елементами державного регулювання цього ринку. Для того щоб ліпше зрозуміти механізм функціонування державного ринку праці необхідно визначити яка саме частина населення потрапляє на ринок праці.

Державне регулювання ринку праці здійснюється на підставі законодавчих актів . Закони гарантують всім працездатним особам працездатного віку: право здійснювати будь-яку законну економічну діяльність , захист від дискримінаційної практики найму на роботу і звільнення , безкоштовну допомогу в пошуках роботи відповідно до інтересів , вихідну грошову допомогу у разі втрати постійної роботи , безкоштовне навчання й перенавчання безробітних.

Закони визначають основні завдання державних служб , інших міністерств і соціальних партнерів у регулюванні ринку праці.

Активна і пасивна політика на ринку праці.

Заходи регулювання зайнятості поділяються на активні і пасивні.

Активні- це заходи із:

Створення додаткових сфер зайнятості (пере структуризації економіки , додаткові робочі місця на державних підприємствах ,створення нових робочих місць у приватному секторі , організація громадських робіт , сприяння розвитку малого бізнесу , створення умов для само зайнятості громадян).

Професійна організація населення , перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів.

Посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили

Субсидування частини витрат підприємства на заробітну плату

Надання допомоги в працевлаштуванні

Надання допомоги в разі трудової міграції

До пасивних заходів регулювання зайнятості відносять асигнування коштів та часткове відшкодування безробітним утрати доходів , на забезпечення дострокового виходу на пенсію та інші грошові допомоги .Ці заходи не впливають на регулювання попиту і пропозицію робочої сили.

Активні і пасивні заходи регулювання зайнятості населення.

Пасивна політика передбачає виплату допомоги безробітним і надання найпростіших послуг для підбору робочих місць через ДСЗ . Часто застосовують термін „помірна пасивна політика”-вона передбачає матеріальну підтримку безробітних та інші різноманітні послуги по підбору робочих місць .Однак тактика пасивного очікування економічного підйому може оправдати себе тільки при високій гнучкості ринку праці і робочої сили в цілому , позитивних економічних перспектив при яких висока можливість самостійного працевлаштування. В негативному випадку стримуючі регулятори пасивної політики на ринку праці виявляться слабкими і зможуть тільки погіршити ситуацію.

Активна політика зайнятості – це сукупність правових , організаційних і економічних мір впроваджених державою з метою зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи пов’язані з профілактикою звільнення робітники і збереження робочих місць , навчання .перепідготовка, підвищення кваліфікації осіб шукаючих роботу, активний пошук і підбір робочих місць ,фінансування створення нових робочих місць , організацію нових робочих місць через систему громадських робіт. Відсутність активної політики може значно звузити функції служби зайнятості