- •1 Поняття про числовий ряд і його суму. Геометричний ряд.
- •2 Необхідна умова збіжності ряду. Гармонічний ряд. Залишок ряду. Властивості збіжних рядів. Критерій Коші збіжності ряду.
- •3 Ознаки збіжності числових рядів з додатними членами
- •5 Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •6 Абсолютно і умовно збіжні ряди, їх властивості.
- •7 Поняття про числовий ряд з комплексними числами
- •8 Функціональні ряди.
- •9 Властивості рівномірно збіжних рядів
- •10 Степеневі ряди.
- •11 Властивості степеневих рядів.
- •13 Ортогональна система функцій. Ряд Фур’є, коефіцієнти Фур’є, теорема Діріхле.
- •14 Ряд Фур’є для парних і непарних ф-й.
- •16 Ряд Фур’є в комплексній формі
- •17 Інтеграл Фур'є. Теорема Фур'є. Амплітудний і фазовий частотні спектри.
- •18 Інтеграл Фур’є для парних і непарних ф-й. Синус і косинус перетворення Фур’є.
- •19 Інтеграл Фур’є в комплексній формі.
- •21 Функція комплексної змінної. Границя. Неперервність
- •22 Основні елементарні ф-ї кз:
- •23 Диференціювання ф-ї комплексної змінної (фкз). Умови Коші-Рімана
- •24 Аналітична ф-я. Гармонічна ф-я.
- •25 Геометричний зміст модуля та аргументу похідної ф-ї кз. Поняття про конформне відображення.
- •26 Означення інтегралу від ф-ї кз. Формули для обчислення інтегралу.
- •27 Теорема Коші для однозв’язної області
- •28 Теорема Коші для багатозв’язної області
- •29 Інтегральна формула Коші. Інтеграл Коші. Формула для похідної аналітичної функції.
- •30 Степеневі ряди в комплексній формі. Теорема Абеля. Круг збіжності ряду.
- •31 Ряд Тейлора. Теорема про розвинення аналітичної ф-ї в степеневий ряд.
- •32 Ряд Лорана. Теорема про розвинення ф-ї в кільці.
- •33 Класифікація ізольованих особливих точок ф-ї.
- •34 Означення лишку аналітичної функції в ізольованій особливій точці. Обчислення лишків в особливих точках.
- •35 Розвинення функції в ряд Лорана в околі нескінченно-віддаленої точки.
- •37 Обчислення інтегралів за допомогою лишків.
- •38 Означення функції-оригіналу. Означення перетворення Лапласа. Теорема існування. Необхідна умова існування зображення.
- •39 Властивості перетворення Лапласа
- •40 Теорема Бореля. Згортка функцій. Зображення згортки.
- •41 Інтеграл Дюамеля. Зображення періодичного сигналу.
- •42. Формула Рімана-Мелліна
- •43 Застосування операційного числення.
16 Ряд Фур’є в комплексній формі
Якщо в ряді Фур’є скористатись формулами Ейлера , то ряд набуде вигляду: - комплексна форма представлення ряду, де .
17 Інтеграл Фур'є. Теорема Фур'є. Амплітудний і фазовий частотні спектри.
Нехай - функція, що задовольняє умовам Діріхлє на проміжку , і при цьому може бути вибраним довільно, і при цьому є збіжним
Запровадимо параметр та
при зміні і може пробігати всю додатню піввісь.
В такому випадку сума присутня у ряді Фур'є може розглядатися як інтегральна для інтеграла наступного вигляду:
Такий спосіб представлення функції називається представленням її інтегралом Фур'є.
Зауваження:
Аналогічно до рядів Фур'є в такому в її точках неперервності. в точках розриву.
визначає амплітудний спектр функції, в вираз її фазовим спектром.
Для такого представлення функції спектр виявляється неперервним, а не лінійчастим
Амплітудний спектр може розглядатись як щільність розподілу енергії по частотах коливань.
Інтеграл Фур'є може бути записаний у вигляді
18 Інтеграл Фур’є для парних і непарних ф-й. Синус і косинус перетворення Фур’є.
Інтеграл Фур’є має вигляд: . У випадку якщо ф-я є парною або непарною його можна спростити наступним чином:
у випадку, якщо ф-я є парною , то . В результаті чого отримуємо косинус перетворення Фур’є.
у випадку, якщо ф-я є непарною , то . В результаті чого отримуємо синус перетворення Фур’є.
19 Інтеграл Фур’є в комплексній формі.
Інтеграл Фур’є має вигляд:
Даний інтеграл можна записати в комплексній формі, в результаті отримаємо: , де .
20 Комплексні числа. Алгебраїчна, тригонометрична та показникові форма числа, дії над комплексними числами, формула муавра, корінь n степіня
Комплексним числом в алгебраїчній формі називається вираз вигляду , де і дійсні числа, − уявна одиниця. При цьому:
− дійсна частина КЧ;
− уявна частина КЧ;
Комплексні числа рівні тоді, коли рівні їх дійсна і уявна частини одночасно.
Якщо на КП звичайним чином запровадити ПСК, то КЧ може бути записане у вигляді − така форма запису називається тригонометричною формою КЧ, при цьому − називається модулем КЧ, а полярний кут − аргументом КЧ.
Застосувавши формулу Ейлера до вище наведеного виразу отримаємо показникову форму КЧ − .
Дії з КЧ:
Спряженим до КЧ називається число
Додавання (віднімання) КЧ здійснюється по координатно.
Множення КЧ виконується за наступним правилом: , якщо КЧ у тригонометричній формі, то множення відбувається наступним чином:
При множенні КЧ на спряжене до нього отримуємо квадрат модуля цього числа:
При множенні КЧ на дійсне, його дійсна та уявна частини множаться на це число.
Ділення КЧ здійснюється за правилом: , якщо КЧ задані у тригонометричній (показниковій) формі, то ділення відбувається досить просто:
Правило множення КЧ дозволяє встановити 1-у формулу Муавра: , де натуральне.
Коренем -го степеня з КЧ називається число, яке будучи піднесеним до -го степеня стає рівним . Існує різних коренів КЧ, які задаються наступною формулою: , при цьому корінь -го степеня з вважається арифметичним,