- •1 Поняття про числовий ряд і його суму. Геометричний ряд.
- •2 Необхідна умова збіжності ряду. Гармонічний ряд. Залишок ряду. Властивості збіжних рядів. Критерій Коші збіжності ряду.
- •3 Ознаки збіжності числових рядів з додатними членами
- •5 Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
- •6 Абсолютно і умовно збіжні ряди, їх властивості.
- •7 Поняття про числовий ряд з комплексними числами
- •8 Функціональні ряди.
- •9 Властивості рівномірно збіжних рядів
- •10 Степеневі ряди.
- •11 Властивості степеневих рядів.
- •13 Ортогональна система функцій. Ряд Фур’є, коефіцієнти Фур’є, теорема Діріхле.
- •14 Ряд Фур’є для парних і непарних ф-й.
- •16 Ряд Фур’є в комплексній формі
- •17 Інтеграл Фур'є. Теорема Фур'є. Амплітудний і фазовий частотні спектри.
- •18 Інтеграл Фур’є для парних і непарних ф-й. Синус і косинус перетворення Фур’є.
- •19 Інтеграл Фур’є в комплексній формі.
- •21 Функція комплексної змінної. Границя. Неперервність
- •22 Основні елементарні ф-ї кз:
- •23 Диференціювання ф-ї комплексної змінної (фкз). Умови Коші-Рімана
- •24 Аналітична ф-я. Гармонічна ф-я.
- •25 Геометричний зміст модуля та аргументу похідної ф-ї кз. Поняття про конформне відображення.
- •26 Означення інтегралу від ф-ї кз. Формули для обчислення інтегралу.
- •27 Теорема Коші для однозв’язної області
- •28 Теорема Коші для багатозв’язної області
- •29 Інтегральна формула Коші. Інтеграл Коші. Формула для похідної аналітичної функції.
- •30 Степеневі ряди в комплексній формі. Теорема Абеля. Круг збіжності ряду.
- •31 Ряд Тейлора. Теорема про розвинення аналітичної ф-ї в степеневий ряд.
- •32 Ряд Лорана. Теорема про розвинення ф-ї в кільці.
- •33 Класифікація ізольованих особливих точок ф-ї.
- •34 Означення лишку аналітичної функції в ізольованій особливій точці. Обчислення лишків в особливих точках.
- •35 Розвинення функції в ряд Лорана в околі нескінченно-віддаленої точки.
- •37 Обчислення інтегралів за допомогою лишків.
- •38 Означення функції-оригіналу. Означення перетворення Лапласа. Теорема існування. Необхідна умова існування зображення.
- •39 Властивості перетворення Лапласа
- •40 Теорема Бореля. Згортка функцій. Зображення згортки.
- •41 Інтеграл Дюамеля. Зображення періодичного сигналу.
- •42. Формула Рімана-Мелліна
- •43 Застосування операційного числення.
5 Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.
Означення: Ряд називається знакозмінним, якщо серед його членів є як невід’ємні, так і від’ємні числа.
Ознака Лейбніца: Нехай члени знакопочережного ряду прямують до нуля, складаючи при цьому спадну за абсолютною величиною послідовність, тоді такий ряд є збіжний.
Доведення: Розглянемо ряд ; ; , припустимо, що додатними є члени ряду з непарними номерами , , ,...; а від’ємними – члени ряду з парними номерами: , , ,... .
Розглянемо частинні суми окремо з парними і окремо з непарними номерами:
, отже у випадку частинних сум з парними номерами ми маємо зростаючу послідовність, в той же час
, тобто ця послідовність обмежена зверху, і, відповідно, прямує до певної границі:
. Оскільки то , що й треба було довести.
6 Абсолютно і умовно збіжні ряди, їх властивості.
Знакозмінний ряд є збіжним абсолютно, якщо збігається ряд складений з абсолютних величин його членів.
Якщо знакозмінний ряд збіжний, але ряд складений з абсолютних величин його членів розбіжний, то такий ряд називається збіжним умовно.
Властивості АЗР, можна сказати, що вони такі ж як у рядів з додатними членами:
Якщо , то
Якщо і , то
, де та . Це є необхідною умовою збіжності.
, де та .
Якщо ряд є абсолютно збіжний, то довільний ряд, утворений з нього перестановкою його членів також є абсолютно збіжний.
Властивості УЗР:
В УЗР кількість додатних та від’ємних членів нескінченна;
Ряди складені з сум додатних та від’ємних членів УЗР – розбіжні;
Теорема Рімана: якщо знакозмінний ряд є збіжним , то шляхом перестановки його членів, його суму можна зробити рівною будь-якому наперед заданому числу.
7 Поняття про числовий ряд з комплексними числами
членами якого є компл. числа назив. числовим рядом (в компл. обл.) Ряд з компл. членами можна записати як , де і дійсн. числа. Сума перших членів ряду називається -ю частинною сумою. Якщо існує границя послідовності частинних сум ряду : = , то ряд збігається, а є сумою ряду. Якщо не існує, то цей ряд розбіжний. Залишком ряду називається .
8 Функціональні ряди.
Нехай послідовність функцій. Якщо при фіксованому значенні числова послідовність є збіжною до числа , то кажуть, що число належить області збіжності вказаної послідовності. Сукупність значень при яких послідовність є збіжною, називається областю збіжності даної послідовності, а функція визначена для значень х із цієї області називається границею даної послідовності.
Означення: Функціональна послідовність (функціональний ряд) називається рівномірно збіжною (рівномірно збіжним) на деякому інтервалі до функції . Якщо для будь-якого знайдеться таке, що для будь-якого при виконується нерівність або .
Ознака Вейєрштраса: Нехай для ряду існує збіжний числовий ряд , такий що при всіх значеннях і довільних з інтервалу виконується нерівність: , тоді функціональний ряд збігається рівномірно для .
Доведення:
Функціональний ряд є абсолютно збіжним на вказаному інтервалі, оскільки ряд складений з абсолютних величин його членів збігається на цьому інтервалі за мажорантно-мінорантною ознакою порівняння.
Для будь-якого , знайдеться таке, що при , що і означає його рівномірну збіжність.