4.Використання місцевого обладнання й добавок

Досвід показує, що один з основних способів зменшити вартість біоремедиації - це зменшення транспортних витрат завдяки використанню наявних у районі робіт обладнання й добавок, коли це можливо. Наявне в районі провадження робіт сільськогосподарське обладнання цілком придатне для рекультивації земель (in-situ, landspreading або landfarming). Іноді замовлялося спеціалізоване обладнання, таке як кантователі компосту, проте, на віддалених ділянках ChevronTexaco успішно застосовувало біоремедиацію відходів, використовуючи фронтальні навантажувачі для підйому, перемішування й аерації компосту. Спеціалізоване обладнання на віддалених ділянках може стати проблемою, якщо відсутній здатний або навчений персонал для його використання. Вартість місцевого обладнання, спеціалізованого обладнання й праці повинні бути ретельно проаналізовані перш, ніж замовляти обладнання.

Добрива сечовина (карбамід), фосфат амонію, або подвійний суперфосфат є в більшості країн і вони можуть бути закуплені в місцевому розпліднику або в магазині торгуючими товарами для саду. Маслорозчинні добрива й повільно діючі добрива посилено рекламуються, як забезпечуючі відмінний темп біодеструкції. Ці типи добрив корисні для поліпшення біодеструкції уздовж узбережжя після розливів нафти, тому що там є пріоритет у зменшенні токсичності й кількості азоту, що надходить у воду, проте, у більшості випадків у них немає необхідності при рекультивації земель.

5. Використання заснованих на аналізі ризику кінцевих точок для визначення "наскільки чистим повинне бути чисте"

Вимоги до утримування нафтопродуктів у ґрунті в Північній Америці істотно різняться в різних штатах, від 100 до 10 000 мг/кг. Деякі штати (такі як Техас, Колорадо, Вайоминг і Нью Мексико) запровадили деякі загальні концепції оцінки ризику для визначення припустимої межі вмісту нафтопродуктів для визначення конкретних умов для кожної ділянки, таких як глибина залягання ґрунтових вод і близькість до заселених районів. American Petroleum Industry рекомендував використовувати критерій 1,0% нафтопродуктів у ґрунті, але в цей час рекомендує використовувати засновані на ризику оцінки визначення необхідного рівня очищення.

6.Живильні речовини повинні бути водорозчинними

Живильні речовини, що утримують азот і фосфор потрібні для збільшення швидкості біодеструкції вуглеводнів у ґрунті. Сира нафта містить приблизно 15% водню й 85% вуглецю які можуть бути використані бактеріями як джерело їжі. Метаболізм мікроорганізмів буде оптимальним, якщо вуглець у ґрунті збалансований потрібною кількістю азоту й фосфору.

Крім основних живильних речовин (азоту й фосфатів), є другорядні живильні речовини (такі як калій і сірка) і мікроелементи (такі як залізо й цинк). У більшості ґрунтів азот і фосфор будуть речовинами, що лімітують процес біодеструкції. Добавка необхідних живильних речовин може бути виконана шляхом внесення сільськогосподарських добрив для постачання азотом і фосфором. Добрива можуть закупатися в місцевих розплідниках або магазинах "Все для саду".

Сечовина, хлорид амонію (NH₄Cl і амоній нітрат (NH₄NO₃ найпоширеніші види сільськогосподарських азотних добрив. Проте, мочевина й нітрат амонію дають найкращі результати в поєднанні із хлоридом амонію й сечовина використовується найбільш часто, тому що вона найбільш дешева, її вартість від 0,20 до 0,30 доларів за фунт.

Суперфосфат (0-18-0) і подвійний суперфосфат (0-45-0) найбільш часто використовувані види фосфорних добрив, фосфат амонію також може використовуватися в деяких районах. Подвійний суперфосфат найменш дорогий вид цих добрив, його вартість близько 0,50 доларів за фунт.

Література по біоремедиації найбільш часто рекомендує додавати добрива в пропорції, що залежить від співвідношення кількості вуглецю (у сирій нафті) до азоту й фосфору. Оптимальне співвідношення цих елементів звичайно вказується як 100:10:1 (тобто 100 частин вуглецю [C] до десяти частин азоту [N] і однієї частини фосфору [P]). Проте, рідко приходиться додавати загальну кількість фосфору й азоту рекомендоване цим співвідношенням C:N:P тому що живильні речовини вертаються в природний круговорот після загибелі мікроорганізмів. Додавання більшої кількості азоту, ніж 100/10 = C/N, особливо одноразово, може токсично впливати на бактерій і інших організмів, що живуть у ґрунті.

Концентрація азоту й фосфору в ґрунті повинна контролюватися шляхом виміру їхнього вмісту у водній витяжці із ґрунту Оптимальна концентрація фосфатів звичайно 1/2 від вмісту азоту. Розчинність фосфору може бути обмежена, якщо присутня велика кількість кальцію, тому що фосфат кальцію малорозчинений у воді.