Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
неповнолітні.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.12.2018
Размер:
151.04 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

Кафедра психології

Судово-психологічна експертиза неповнолітніх

Виконала

студентка IV курсу

філософського факультету

група ФФП – 42с

Цимарно Вікторія

Львів – 2011

ЗМІСТ

1. Поняття психологічної експертизи неповнолітніх 3

2. Особливості психологічних здібностей неповнолітніх давати свідчення у справі 5

3. Психологічні особливості неповнолітнього, що мають значення для кримінального судочинства 8

4. Юридичне значення судово-психологічної експертизи неповнолітніх 10

5. Особливості судово-психологічної експертизи неповнолітніх обвинувачених, підозрюваних 13

6. Формулювання питань судово-слідчих органів експертам 15

7. Основні принципи і критерії ведення судово-психологічної експертизи у справах неповнолітніх 20

Список використаної літератури: 26

1. Поняття психологічної експертизи неповнолітніх

Поняття «неповнолітній» термінологічно не зовсім тотожне поняттю «підліток». Перше має юридичне значення, яке також наповнюється різним змістом в залежності від галузі права (законодавства), друге поняття - категорія соціально-психологічна.

У науці вікової психології існували й існують різні теорії підліткового віку, оскільки він відрізняється динамікою, обумовленою рівнем розвитку суспільства, соціальної приналежністю підлітка, приналежністю до статті та іншими факторами. Крім того, психологи останнього десятиліття відзначають зсув початку підліткового віку в сторону омолодження - це, як правило, 11-12 років, кінець підліткового віку, найбільший період серед пропонованих різними дослідниками, - 18-19 років.

В даній темі ми будемо орієнтуватися на точку зору законодавця, що має офіційну думку щодо підліткового віку. В основному чинне законодавство пов'язує період дорослішання і досягнення повноліття з досягненням 18-річного віку.

За цивільним законодавством повна дієздатність, тобто здатність здійснювати самостійно свої права, нести і виконувати обов'язки, відповідати за їх виконання, настає саме з 18 років. Однак закон передбачає і різні етапи дорослішання і відповідно розширення прав і зобов'язаностей неповнолітнього (до 14 років; 14-16 років; 16-18 років), а також з урахуванням вищезазначених тенденцій суспільного розвитку і індивідуальності особистісного розвитку - інститут емансипованого підлітка, тобто придбання неповнолітнім прав і обов'язків у повному обсязі з 16 років.

За загальним правилом кримінальна відповідальність у особи настає з 16 років, але це спеціальний вік кримінальної відповіності, а не вік досягнення кримінальної повноліття, оскільки згідно з законодавством неповнолітнім визнається особа, якій виповнилося 14 років, але ще не випрвнилося 18 років.

За деякими складів злочинів передбачений 14-річний вік суб'єкта злочину - це особливо тяжкі злочини за наслідками, що заподіюються. Законодавець вважає, що неповнолітній в цьому віці вже повинен усвідомлювати характер і суспільну небезпеку своїх діянь в повній мірі. Таким чином, підлітки до 14 років розглядаються законодавством як малолітні, відносно яких закріплений свій правовий статус їх в кримінальному процесі (насамперед виключається їх статус як обвинувачених і підозрюваних).

Поряд з цим у кримінальному законодавстві існує правовий інститут звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб, які досягли віку кримінальної відповідальності, але внаслідок відставання в психічногму розвитку, не пов'язаному з психічним розладом, який не може повною мірою усвідомлювати фактичний характер своїх суспільно небезпечних діянь і керувати ними. Дане явище в психології називається дизонтогенез - затримка психичного розвитку, розумова відсталість, диссоційований розвиток неповнолітнього.

Дана обставина позбавляє неповнолітню особу здатності усвідомлювати характер вчинюваних дій, передбачати їх результати і керувати ними. Як вказує М.В. Костицький, між полярними станами осудності і неосудності є ряд проміжних станів, особливо характерних для неповнолітнього, де поряд з нормальним розвитком особистості можуть мати місце процеси акселерації і ретардації, що визначають прискорений або уповільнений фізичний і психічний розвиток особистості, тобто відхилення від норми в ту чи іншу сторону. Затримка психічного розвитку неповнолітнього може виявлятися на рівні загального розвитку, оцінки себе, своїх дій і дій інших осіб.

В силу психологічних і соціальних вікових особливостей особистості неповнолітнього повинен бути особливий підхід у відносинах з ним у судочинстві і в регулюванні цих відносин. Так, для неповнолітнього характерні крайні варіанти норм поведінки, при яких окремі риси характеру надмірно посилені, в звязку з чим у них спостерігається вибіркова вразливість щодо певних психогенних факторів і хорошаі навіть підвищена чутливість до інших факторів.

Органам, що ведуть справу щодо неповнолітніх, нерідко доводиться призначати експертизу.

Судово-психологічна експертиза - проведення за постановою слідчого або суду вивчення та діагностики різних психологічних якостей психіки здорових обвинувачуваних, підозрюваних, свідків і потерпілих.

Однак особливість такого дослідження щодо неповнолітнього полягає в тому, що в силу багатьох вікових особливостей її необхідно проводити комплексно як судово-психолого-психіатричну експертизу. Це один з найбільш складних предметних видів експертиз в силу неоднозначності їх юридичного значення і необхідності застосування спеціальних знань не тільки з загальної, медичної та соціальної психології, але з патопсихо логії та вікової психології.