4. Юридичне значення судово-психологічної експертизи неповнолітніх

До нещодавна судово-психологічна експертиза неповнолітнього обвинуваченого регулювалася ст. 392 КПК України, де вказувалося, що «при наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язаної з душевним захворюванням, повинно бути виявлено .. , «ии міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій». У постановах пленумів Верховного Суду СРСР № 1 від 16 березня 1968 р. і № 6 від 3 грудня 1976 р. додається і так званий «вольовий» критерій: судово-слідчі органи повинні з'ясовувати, чи міг неповнолітній не тільки усвідомлювати значення своїх дій , а й керувати ними і в якій мірі.

Очевидно, що наведене формулювання спочатку було орієнтоване тільки на проведення судово-психологічної експертизи неповнолітнього, оскільки згадані тільки ті форми розумової відсталості, які не пов'язані з психічними розладами. Фактично малася на увазі затримка психічного розвитку, обумовлена ​​соціальною чи педагогічною занедбаністю.

Однак на практиці таких випадків виявилося дуже мало, окільки переважна більшість виявлених форм недостатності інтелектуального та особистісного розвитку у підлітків пов'язане з тими або іншими видами психічної патології:

психічним і психофізичним інфантилізмом, органічними ураженнями головного мозку, олігофренією та ін Саме тому огляд неповнолітніх обвинувачуючих стало в основному проводитися в рамках комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Інші правові наслідки настають у неповнолітніх, які також не повною мірою усвідомлюють і регулюють свої протиправні дії, але вже внаслідок затримки або відхилень у психічному розвитку, пов'язаних з психічними розладами, тобто у підлітків з олігофренією, інфантілізмом, органічним ураженням головного мозку, психопатією та іншими формами психічної патології.

У цьому випадку вони по-перше, впідлягають кримінальній відповідальності, по-друге, їх психічні розлади враховуються судом при визначенні покарання і можуть служити підставою для призначення примусових заходів медичного характеру.

Таке двояке юридичне значення експертизи неповнолітніх, що зумовлює різні, навіть протилещні правові наслідки залежно від заключення судових експертів-психологів і психіатрів, робить необхідним вирішення ряду питань, що задаються експертам судово-слідчими органами. Слід підкреслити, що необхідність з'ясування наявності чи відсутності психічних розладів у неповнолітнього обвинуваченого для вирішення експертних питань зумовлює перевагу призначення не однорідних судово-психологічної або судово-психіатричної експертиз, а комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Таким чином, від визначення психічного стану неповнолітнього, рівня його інтелектуального і розумового розвитку, тобто багато в чому від висновків експертів-психологів, залежить, чи буде взагалі неповнолітній притягнутий до кримінальної відповідальності, і якщо так, то чи понесе він кримінальне покарання, який вид і розмір покарання або інша примусова робоча міра медичного чи виховного характеру йому годиться.

КПК України, враховуючи вікові психологічні критерії, містить спеціальний розділ 7, який регламентує провадження у справах про злочини, вчинені неповнолітніми. Кодекс містить ряд норм, що забезпечують особливі гарантії прав неповнолітніх, наявність яких пов'язана з принципами гуманізму і справедливості (обов'язкова участь захисника, прокурора, колегіальність розгляду справ данної категорії, закритість судового засідання, участь в допиті педагогів і психологів). Крім того, неповнолітній як учасник кримінального процесу може і не бути звинуваченим, підозрюваним, а виступати в ролі свідка чи потерпілого. У такому випадку суду і органу, що веде справу, важливо знати про здатність неповнолітнього давати правдиві показання, тобто правильно сприймати, запам'ятовувати і відтворювати отриману інформацію.

Як правило, відносно неповнолітнього зобов'язано проведення експертизи, особливо при необхідності встановлення віку обвинуваченого. У кримінальному праві вважається, що особа досягла відповідного віку не в день свого народження, а в наступні за днем ​​народження добу. Якщо вік неповнолітнього встановлений на підставі висновків психологічної експертизи, то днем ​​народження вважається останній день року народження, встановленого цією експертизою. Якщо експертизою встановлюється максимальна і мінімальна кількість років, то суд приймає за рік народження мінімальний рік.

Серед обставин, що підлягають встановленню у справах про злочини, вчинені неповнолітніми, повинні встановлюватися крім загальних наступні обставини:

• точно рік, місяць і число народження;

• умови життя і виховання;

• причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів.

Кримінальне право містить спеціальний розділ, що закріплює особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх, можливість звільнення від вілповідальності і покарання, заміни покарання іншими примусовими заходами медичного та виховного характеру і т. д.

Щодо неповнолітнього, як зазначає Ф.С. Сафуанов, можливі чотири ситуації, що визначають його правовий статус як обвинуваченого:

• визнання його неосудним на підставі комплексної психолого-психіатричної експертизи та звільнення від кримінальної відповідальності (покарання)

• визнання його на підставі цієї ж експертизи вменяе­мым внаслідок відставання в психічному розвитку, не пов'язаного з психічним розладом, і звільнення від кримінальної відповідальності

• визнання його повністю осудним і здатним усвідомлювати характер і наслідки скоєних ним дій і керувати ними як в момент скоєння злочину, так і в момент притягнення його до відповідальності з урахуванням віку, оскільки неповноліття за є обставиною, пом'якшувальною покарання;

• визнання його осудним, але маючим певний психічний розлад, який у момент скоєння злочину обмежував здатність до вольової регуляції неповнолітнім своєї діяльності, і звільнення від кримінальної відповідальності

• поширення статусу неповнолітнього на особу, яка досягла 18-річного віку і не досягла 20-річного віку у виняткових випадках, пов'язаних з особоивостями соціально-психологічного розвитку особистості (вікова інфантильність або інші обставини).