Міністерство освіти, науки, МОЛОДІ І СПОРТУ України

Львівський національний університет

імені Івана Франка

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра філософії

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

дисципліни

ФІЛОСОФІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА:

КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ І СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

для студентів філософського факультету

спеціальність «філософія»

(п’ятий рік навчання)

ЛЬВІВ 2011

Форма № Н - 3.03

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор

з науково-педагогічної роботи

___________________________

“______”_______________2011 р.

Робоча програма навчальної дисципліни філософія громадянського суспільства: концепції, моделі і сучасні виклики

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки: 6.020301 Філософія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності 6.020301Філософія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації Філософія

(назва спеціалізації)

інституту, факультету,

відділення філософський, філософія

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система організації навчального процесу

ФІЛОСОФІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ І СУЧАСНІ ВИКЛИКИ.

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальності філософія. – 2011. – 42 с.

Розробник: доктор філософських наук, професор,

завідувач кафедри філософії Карась А.Ф.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії

Протокол № 1 від “ 30” серпня 2011 р.

Завідувач кафедри філософії Карась А.Ф.

“_____”___________________ 2011 р

Схвалено методичною комісією вченої ради філософського факультету за напрямом підготовки 6.020301 Філософія для магістрів п’ятого курсу

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.

“_____”________________20__ р. Голова _______________(Мельник В. П.)

Опис навчальної дисципліни Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Філософія громадянського суспільства: концепції, моделі і сучасні виклики

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів, – 3	Галузь знань 0203 Гуманітарні науки (шифр, назва)	Нормативна (за вибором студента): нормативна
Модулів – 2	Напрям 6.020301 Філософія (шифр, назва)	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування) Філософія	п’ятий
Курсова робота –		Семестр
Загальна кількість годин - 108		девятий
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр спеціаліст	18 год.
		Практичні, семінарські
		­18 год.
		Лабораторні
		– год.		год.
		Самостійна робота
		72 год.
		ІНДЗ:
		Вид контролю: іспит

ЗМІСТ

Опис навчальної дисципліни: мета курсу та його завдання --------------

Вимоги до засвоєння курсу – - --------------------------------------------------

Розподіл балів і шкала оцінювання – ------------------------------------------

У ДАНІЙ ПРОГРАМІ КУРСУ Є БІЛЬШЕ ТЕМ, НІЖ ЦЕ ПЕРЕДБАЧЕНО СЕМЕСТРОВИМ ПЛАНОМ

ПРОШУ ОРІЄНТУВАТИСЯ ЛИШЕ НА ТЕМИ, ВКАЗАНІ НИЖЧЕ:

Вибрана тематика лекцій і семінарських занять на 2011 – 2012 навчальний рік:

Тематична програма лекцій і семінарських занять

Модуль І

Лекції:

Тема 1. Теорія громадянського суспільства у філософській рефлексії

Тема 2. Філософія Нового часу про громадянське суспільство.

Тема 3. Трансформація соціально-культурної дійсності у Західній цивілізації як процес громадянського поступу

Тема 4. Філософія громадянського суспільства як новітня форма легітимації влади у теоріях Гегеля, Токвіля і Маркса

Семінарські заняття:

Тема 1. Витоки й еволюція класичного розуміння громадянського суспільства

Тема 2 (4). Теорії Т. Гобса і Дж. Лока.

Тема 3 (5). Концепції Адама Фергюсона і Томаса Пейна

Тема 4 (7-8). Громадянське суспільство як проблема метафізики Геґеля; Громадянське суспільство у концепції А. де Токвіля

Тема 5. Марксистське тлумачення громадянського суспільства

Модуль ІІ

Тема 5. Буття і метафізика: між реальністю і дійсністю. Концептуальні особливості пошуків нової соціальності. Громадянська дійсність і філософія ХХ століття:

Тема 6. Поняття соціального капіталу і громадянського поступу.

Тема 7. Історичні, національні і концептуальні модифікації громадянських суспільств

Тема 8. Стадії громадянського поступу в Україні. Спадщина тоталітаризму і перспективи громадянського суспільства

Семінарські заняття:

Тема 6. Концепція Юргена Габермаса.

Тема 7. Демократичні аспекти громадянського суспільства: концепція Роберта Патнема

Тема 8. Від традиційної громади до громадянського суспільства в Україні (4 години)

Самостійна робота над першоджерелами відбувається за такими темами:

Тема 1. Держава і влада у філософії Середньовіччя.

Тема 2. Англо-Саксонське Просвітництво і початки ліберальної тенденції

Тема 3. Громадянське суспільство з погляду консерватора і революціонера

Тема 4. Неомарксистське тлумачення громадянського суспільства

Тема 5. Трансформація соціальності у Західній цивілізації під впливом розвитку громадянського суспільства.

Тема 6. Проблеми громадянського суспільства у некласичних концепціях Е. Гелнера та Дж. Макліна.

Тема 7. Від традиційної громади до громадянського суспільства в Україні.

Тема 8. Історичні, національні і концептуальні модифікації громадянських суспільств.

Пропонована програма навчальної дисципліни «Філософія громадянського суспільства: концепції, моделі і сучасні виклики» розрахована на три кредити – 108 годин. Заняття проводяться у формі лекцій (18 год.), семінарів (18 год) і самостійної роботи студентів (72 години).

Щотижня відводиться 2 години для авдиторного навчання і 4 години для самостійної роботи студента.

Курс складається з двох модулів і завершується іспитом.

Мета курсу. Пропонований курс передбачає освоїти і зрозуміти філософію громадянського суспільства у двох аспектах: історичному – як здійснення індивідуальної свободи особи та становлення особливого типу громадянської соціальності і культури, і у теоретичному – як розгортання належної філософської рефлексії про свободу людини та формування відповідних інтелектуальних практик і концепцій.

Курс є особливо актуальний для сучасної України, яка перебуває на шляху до власної моделі громадянського суспільства і є у процесі активного пошуку свого місця серед світової і Європейської спільноти.

Праця над першоджерелами та матеріалами курсу сприятиме фаховому викшталтуванню студентів-філософів, удосконаленню їхніх теоретичних знань, умінь і навичок.

Навчальна проблема курсу полягає у формуванні вміння порівнювати, аналізувати й прогнозувати концепції і моделі розгортання соціальної дійсності та громадянської і правової свободи у взаємозв'язку з поширенням певних філософських, інтелектуальних і духовних практик.

Завданнями курсу є:

• критичне освоєння історико-філософської спадщини в аспекті ознайомлення з провідними концепціями та теоріями громадянського суспільства, обґрунтованими у працях видатних мислителів від античності до сучасності;

• систематизація знань студентів щодо основних практичних моделей існуючих громадянських дійсностей;

• усвідомлення природи громадянських суспільств крізь етико-дискурсивну призму здійснення людської свободи, солідарності і субсидіарності;

• виокремлення тенденцій громадянського поступу в українській дійсності та аналіз заохочень і перешкод на шляху до його системного розгортання;

• оцінка стану та можливостей для формування "соціального капіталу" у процесі суспільних взаємодій людей і народів.

Прослухавши курс студенти повинні:

• назвати основні концепції громадянського суспільства, що обґрунтовані у процесі розвитку історії філософії, та вказати на їх істотні відмінності;

• визначати характерні теоретичні особливості найвпливовіших концепцій громадянського суспільства у філософській думці ХХ століття;

• знати характеристику змін, що відбулися у процесі становлення громадянської дійсності у сферах: соціальній, економічній, політико-правовій, гуманітарній, духовно-етичній.

• засвоїти основні етапи громадянського поступу України і вміти застосовувати до його аналізу головні поняття та концепти, напрацьовані у філософії громадянського суспільства;

• розрізняти американську, англійську, континентальну, центрально-європейську та інші моделі громадянського суспільства;

• засвоїти поняття "етико-дискурсивної практики" стосовно здійснення свободи людини та вміти його застосовувати для аналізу соціальної дійсності;

• навчитися самостійно аналізувати сучасні соціальні та інтелектуальні процеси з погляду на їх взаємозв'язок та перспективи.

Основні тематичні напрями:

• поняття і структура громадянського суспільства;

• основні історико-філософські концепції громадянського суспільства;

• громадянське суспільство як здійснення свободи;

• етико-дискурсивна природа громадянського суспільства;

• громадянське суспільство і національна держава;

• поняття громадянського поступу і соціального капіталу;

• основні стадії громадянського поступу в Українській історії;

• особливості соціальних моделей громадянського суспільства;

• чинники сприяння і перешкоди на шляху до громадянського суспільства;

• проблеми громадянського суспільства у контексті розширення Європейської Унії.

Забезпечення навчально-методичною літературою:

Курс забезпечений програмою і планами семінарських занять; виклад і засвоєння матеріалу відбувається на основі: а) авторської монографії: Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – Київ-Львів, 2003. – 520с.; б) на підставі двох тематичних збірників праць, підготовлених колективом кафедри філософії, а також з використанням першоджерел з філософської і соціологічної літератури, повний опис яких студент знайде у пропонованій програмі. Наявність літератури відповідає 100% забезпеченню.

Вимоги до засвоєння курсу:

Навчальні заняття: виклад матеріалу відбувається у формі лекцій та семінарського обговорення ключових тем на основі самостійної домашньої підготовки студентів і опрацювання рекомендованих обов'язкових та допоміжних джерел до курсу.

Критерій оцінювання знань студентів та ефективності засвоєння ними курсу ґрунтується на таких формах участі студентів у навчальному процесі:

1. Виступ / усна презентація конкретного питання з програми курсу за темою семінарського заняття на основі використання основної та додаткової літератури, посібника, курсу лекцій, читанки до курсу, а також ресурсів Інтернету. Виступ/презентація повинна розпочинатися з чіткого формулювання тез та їх доведення чи спростування. У виступі/презентації мають бути наведені різні погляди (погляди різних вчених), запропоновано їх порівняння, а також висловлена й обґрунтована власна позиція. Виступ студента оцінюється викладачем на основі врахування: текстуальної і наукової коректності запропонованих тверджень, логічної послідовності і несуперечності викладу думки, посиланнями на підручникові та літературні джерела, самостійності викладу думки, запропонованого (чи відсутнього) висновку до власних тез.

2. Опонування / рецензія на виступ / презентацію. Критерієм оцінки такої форми участі у занятті є вміння студента критично оцінювати виступ свого одногрупника і коректно висловлювати власні погляди, ґрунтуючи їх на конкретних джерелах, літературі; висунення власної тези, позиції та її доведення; аналітичний коментар виступу / презентації.

3. Запитання до виступу / презентації студента. Активність під час заняття у формі влучно і коректно поставлених запитань до виступаючого та вміння відповісти на власне запитання самостійно, або ж обґрунтування його.

4. Участь у дискусіях. Студент зобов'язаний брати активну участь у дискусіях, що засвідчуватиме його готовність до семінару. Неучасть студента у дискусіях чи у формі запитань до виступаючих, або доповнень до них, прирівнюється до його відсутності на занятті і свідчитиме про непідготовленість, тобто виставляється оцінка «нуль».

5. Есей. Підготовка есею з одного з питань програми (на вибір студента), що є самостійною домашньою письмовою роботою. Критерієм оцінки есею є такі його параметри: виразно сформульована проблема; обґрунтування (вказання) на її актуальність; короткий огляд літературних джерел та поглядів різних (кількох) авторів на суть проблеми; логічна послідовність та аргументованість викладу змісту есею; наявність власної (авторської) позиції; пов'язаність змісту із сучасними українськими реаліями (практичними чи теоретичними); наявність висновку і посилань на джерела. Не зараховуються есе, які є плагіатом, або передруком текстів з підручника чи Інтернету.

6. Модульна контрольна перевірка знань у формі тестування або контрольної роботи проводиться за темами першого і другого модулів робочої програми курсу. За результатами одного модульного контролю студент може максимально одержати 5 балів. Максимальна сума для двох модульних контролів – 10 балів.

7. Іспит проводиться у комбінованій (тестовій та письмовій) формі і складається з двох частин: теоретичної, що вимагає знати основні поняття, твердження та концепції курсу, і прикладної, що передбачає знати основні теоретичні форми обґрунтування відомими мислителями громадянського суспільства, які висловлені ними у літературі, запропонованій до навчального курсу. Спочатку студенти письмово відповідають на питання 35 тестів (максимальна сума = 35 балів), а тоді відповідають письмово на три питання (максимальна сума = 15 балів).

8. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Кожна тема курсу, що винесена на лекційні і семінарські заняття має бути відпрацьована студентом у тій чи іншій формі, наведеній вище.

Упродовж семестру від кожного студента очікується не менше двох виступів/презентацій ( 10 – 15 хв. кожна) й опонування (7 – 10 хв.), систематична участь у дискусіях, написання одного есе (3 – 4 стор., 7 000 знаків), обов'язкова участь у двох модульних тестуваннях.

За результатами роботи на семінарських заняттях студент може максимально набрати 30 балів.

За одне модульне тестування максимальна сума – 5 балів, разом за два модулі – максимально 10 балів.

9. Самостійна робота та її перевірка відбувається у два етапи відповідно до модулів: кожен магістрант (спеціаліст) готує есе на одне із запропонованих нижче питань і виступає з ними під час занять (на одне заняття – одне есе). Окрім того, кожен студент повинен здати викладачу на перевірку конспект першоджерел, зроблений таким чином, щоб у ньому були відповіді принаймні на 2/3 питань, винесених на самостійну роботу.

Питання самостійної роботи включаються до переліку питань, винесених на іспити.

Максимальна кількість балів за самостійну роботу – 10 (за есе – 5 балів і за опрацювання текстів – 5 балів).