- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни
- •Тема 1: Сутність філософії та її роль у суспільстві
- •План лекції:
- •1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.
- •2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду.
- •3. Наукова картина світу. Специфіка філософського освоєння світу.
- •4. Методи та функції філософії.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів:
- •Тема 2.: Гносеологія (філософія пізнання)
- •1. Пізнання як предмет філософського аналізу.
- •2. Рівні та форми пізнання.
- •3. Проблема істини в філософії та науці.
- •4. Методологія наукового пізнання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів
- •Тема 3: онтологія (філософія буття)
- •План лекції:
- •1. Онтологічна проблематика в філософії.
- •2. Діалектика основних форм буття.
- •3. Філософське поняття «світу».
- •4. Єдність матерії, руху, простору і часу.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів
- •Література:
- •Тема 4: філософія свідомості
- •План лекції:
- •1. Філософське розуміння феномену свідомості.
- •2. Проблема виникнення свідомості.
- •3. Властивості свідомості та її структура.
- •4. Самосвідомість людини.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусій та міркування:
- •Теми рефератів:
- •Тема 5: антропологія (філософія людини)
- •План лекції:
- •1. Основні підходи до проблеми людини.
- •2. Суттєві властивості людини. Людська сутність та екзистенція.
- •3. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.
- •4. Співвідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів
- •Література:
- •Тема 6.: філософія цінностей (аксіологія)
- •План лекції:
- •1. Аксіологія як наука про цінності.
- •2. Типи і філософські концепції цінностей.
- •3. Класифікація та функції цінностей.
- •Тема 7: філософія культури
- •План лекції:
- •1. Філософське поняття культури. Теорії культури.
- •2. Структура культури.
- •3. Атрибутивні ознаки і властивості культури
- •4. Культура і цивілізація
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусій та міркування:
- •Теми рефератів
- •Література Основна література:
- •Тема 8: філософія історії
- •План лекції:
- •1. Поняття і предмет філософії історії
- •2. Основні концепції історіософії
- •3. Ідея кінця історії
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та міркування:
- •Теми рефератів:
- •Тема 9: філософія суспільства
- •1. Онтологія соціального
- •2. Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму
- •3. Соціальна структура суспільства
- •4. Теорії постіндустріального та інформаційного суспільства
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Основна література:
- •Тема 10: філософія права
- •План лекції:
- •1. Сутність права
- •2. Право і закон
- •3. Правова держава
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Література:
- •Тема 11: антична філософія
- •План лекції:
- •2. Досократичний період античної філософії.
- •3. Класичний період античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •4. Характерні риси елліністичної філософії.
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для дискусії та роздумів
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Тема 12: філософія середньовіччя та епохи відродження
- •План лекції:
- •Загальна характеристика Середньовічного світогляду і філософії.
- •Особливості, етапи, представники східної та західної патристики.
- •Схоластика і містика. Проблема універсалій у Середньовічній філософії.
- •Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.
- •Філософські ідеї Відродження.
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання для дискусії та роздумів:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Тема 13: філософія нового часу і просвітництва
- •План лекції:
- •Загальна характеристика філософії Нового часу: школи, представники, ідеї.
- •2. Емпіризм як науковий та політико-правовий принцип.
- •3. Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики.
- •4. Філософсько-правові ідеї Просвітництва.
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання для дискусії та міркування:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Тема 14: класична німецька філософія
- •План лекції:
- •1. Характерні особливості Німецької Класичної філософії.
- •2. Гносеологічні та етичні погляди і. Канта.
- •3. Діалектика суб’єкту й. Фіхте та натурфілософія ф. Шеллінга.
- •4. Діалектичний метод та система об`єктивного ідеалізму г. Гегеля.
- •5. Філософськй антропологізм л. Фейєрбаха.
- •Питання для самоперевірки:
- •Теми для дискусії та міркування:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Тема 15: сучасна західна філософія
- •План лекції:
- •1. Особливості, представники та течії некласичної філософії XX ст.
- •2. Ірраціоналістичні та сцієнтичні течії в некласичній філософії XIX ст.
- •3. Науково-натуралістична філософія XX ст.
- •4. Антропологічно-гуманістична філософія XX ст.
- •5. Сучасна постнекласична філософія
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів
- •Основна література:
- •Тема 16: українська філософія
- •План лекції:
- •1. Особливості української філософської парадигми від давніх часів до XVII ст.
- •3. Філософська концепція Григорія Сковороди
- •4. Філософія України XIX - початку XX ст.
- •Питання для самоперевірки:
- •Питання для дискусії та міркування
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Основна література з курсу:
- •Додаткова література з курсу:
3. Філософська концепція Григорія Сковороди
Чільне місце при розгляді українських філософів займає вихованець Києво-Могилянської академії Г. С. Сковорода (1722-1794). Він є родоначальником української класичної філософії.
Звертаючи увагу на проблеми, яких торкався мислитель у своїх філософських та літературних творах, ми доходимо висновку, що їхнє основне спонукання зводиться до дослідження людини, її існування. Науку про людину та її щастя він вважає найважливішою з усіх наук.
Міркування щодо цієї проблематики у Сковороди мають релігійно-філософський характер, вони невідривно пов'язані із зверненнями до Біблій та християнських традицій, а тому спираються на головні християнсько-світоглядні категорії: любов, віру, щастя, смерть та ін. Шляхом міркувань про них філософ шукає відповідь на питання: ким є людина, який зміст її життя, які основні грані людської діяльності.
Не втративши авторитету проповідника та вчителя, Сковорода, прагнучи навчити як власним прикладом, так і словом, закликав почати філософське освоєння світу з простого: пізнати віру та любов у всій їхній певності, бо це і є пізнання людини. Поділяючи світ надвоє − на істинне та тлінне, віддаючи перевагу Вічності, Богу, філософ, по суті, пропонує подвійне співвідношення духовного та тілесного. Він вважає, що буквальний аспект розуміння віри та любові складається у повсякденній необхідності цих понять. Людина без віри може піднятися до найвищих вершин. Але, прозрівши, здобувши віру, вона опиняється перед усвідомленням їх мізерності. Там, де кінчаються межі розуму, починається віра.
Буквальне тлумачення положення про необхідність і нерозривність любові та віри обумовлене усвідомленням Сковородою неможливості існування людини у звичайному світі, поза цією єдністю.
Але є ще й інший аспект проблеми. Любов і віра дають змогу людині вийти за межі свого тлінного звичайного «Я». Категорії любові та віри несуть у собі глибокий пізнавальний зміст, живлять душу людини, наповнюють її творчою енергією, підштовхують її на шлях дійсного щастя.
«Крізь любов та віру людина пізнає себе», - твердить Сковорода. Принцип «Пізнай себе», як відомо, не вперше з'являється у філософа. Пріоритет у цьому плані, звичайно ж, належить Сократу. Але принципово новим у Сковороди є те, що він не просто стверджує думку про необхідність пізнання природи людської душі з урахуванням чинників її формування - віри, надії, любові.
На ґрунті об'єднання категоріальних сутностей любові та віри у пізнанні людиною самої себе складається категорія «щастя». Воно міститься у нас самих, осягаючи себе, ми знаходимо духовний світ, спокій. Щастя легко досягається, якщо людина йшла шляхом любові та віри. Його досягнення залежить тільки від самої людини, її серця.
У міркуваннях про щастя Г. Сковороди є ще й такий важливий аспект: людське щастя втілюється не тільки в духовних пошуках, не тільки у сердечній радості, а й у праці, у втіленні спорідненості праці.
Його філософія є прекрасним прикладом існування філософії українського духу як динамічної, здатної до розвитку і постійного вдосконалення оригінальної системи поглядів, ідеалів, вірувань, надій, любові, честі, совісті, гідності й порядності; вона є своєрідним пошуком визначення українським народом свого місця у суспільно-історичному процесі, закликом до гуманізму і «сродної» людської природи дії.