Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції по Філософії для права.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
929.79 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю:

  1. Охарактеризуйте сучасні підходи до розуміння суспільства.

  2. Чи не нівелює суспільство індивідуальність?

  3. Яка головна ознака нації, без якої нація ще просто народ?

  4. Охарактеризуйте історичні формації за марксисткою класифікацією.

  5. Лібералізм, націоналізм, соціал-демократія, фашизм, релігійний фундаменталізм, як типи суспільних ідеологій.

  6. Підходи до структуризації суспільства: етнічний, поселенський, класово-стратовий, професійно-освітній та ін.

Теми рефератів

  1. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

  2. Традиції як форми соціального відтворення.

  3. Особливості соціальної структури українського суспільства.

  4. Нація як соціально-культурний феномен.

  5. Самовизначення нації: історія питання та сучасність.

  6. Етнос і нація. Перспективи розвитку спільностей і особи.

  7. Система природи і суспільства: загальне, особливе, одиничне.

  8. Власність і експлуатація: сучасна філософська інтерпретація.

Основна література:

  1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002.

  2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – К., 1996.

  3. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.). – К., 1993.

  4. Кемеров В.Е., Керимов Т.Х. Хрестоматия по социальной философии. – М., 2001. – http://www2.usu.ru/philosophy/soc_phil/rus/annotations /chrestomatia.html

  5. Контексты современности. Ч. 1: Актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории /Хрестоматія. – Казань, 2000. // http://ecsocman.edu.ru/

  6. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999.

  7. Пигров К.С. Социальная философия. Учебное пособие. – СПб., 2002

  8. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К., 2007.

  9. Салтовський О.І. Основи соціальної екології: курс лекцій. – К., 1997.

  10. Философия истории: Учеб. Пособие / Под ред. проф. А.С. Панарина. – М., 1999.

Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.

Тема 10: філософія права

Мета: проаналізувати сутнісні аспекти права. Пояснити аспекти взаємодії права та закону. Встановити основні риси правової держави. Розглянути проблему людини як носія правових відносин. З’ясувати сутність та структуру громадянського суспільства.

Основні поняття: філософія права, право, закон, правова свідомість, правова держава, правовий закон, права людини, народний суверенітет, державний суверенітет, громадянське суспільство.

План лекції:

        1. Сутність права.

        2. Право і закон.

        3. Правова держава.

1. Сутність права

Сутнісними принципами філософії права є фор­мальна правова рівність, рівна міра свободи інди­відів та загальної справедливості. Формально право − це лише правоздатність, абстрактна вільна можливість набу­ти своє, індивідуально-визначене право на да­ний об'єкт. В той же час реально набуті права людей неодмінно будуть нерівними. Право − це лише рівний для різних людей формалізо­ваний шлях до набуття прав на різні речі, предмети, блага, а не їх роздавання порівно кожному.

Свобода − це загальний правовий принцип, існує в суспільстві у формі правопорядку, відповідальності, дозво­лів і заборон, правопорушень. Принцип права не суперечить принципу свободи та рівності, а навпаки передбачає їх. Тут діє загальний імператив: люди є вільними настільки, наскільки є рів­ними, і рівними — наскільки вільні, а також: або свобода у правовій формі, або свавіл­ля, тиранія, насилля, де немає місця принципу права. Вільні індивіди − носії, суть і сенс права. Там, де заперечується вільна особистість, правове значення фізичної особи, там немає і не може бути пра­ва, правових індивідуальних, колективних, інституційних суб'єктів права, правових законів і правових відносин як у суспільстві, так і в конкретних сферах суспільно-політично­го життя.

Справедливість є основним поняттям права. Право зав­жди справедливе і є носієм справедливості, яка, власне, тому і справедлива, що втілює і виражає загальнозначущу правильність, яка означає загальну правомірність. Справедливість — це са­мовияв, самосвідомість, самооцінка права, водночас і право­ва оцінка всього неправового. Іншого принципу, окрім принципу права, справедливість не має.